Цьогоріч відбулась десята ювілейна конференція «Зерно Причорномор’я 2013: Export Forever», що стала одним із наймасштабніших заходів міжнародного значення на теренах України. Це підтверджується кількістю учасників: у ювілейній конференції взяли участь більше 600 осіб - представників із 510 компаній та 50 країн світу. Таким чином, конференцію відвідали представники майже усіх континентів земної кулі.
Такий живий інтерес до цього заходу є свідченням кількох речей: по-перше, це значення ролі України в контексті світового виробництва сільгосппродукції та її експорту, а по-друге, майже за 20-річну діяльність консалтингове агентство «Укр-АгроКонсалт» має репутацію надійного партнера, зокрема, завдяки високій якості роботи.
Дійсно, на сьогодні країни Причорноморського регіону є одними з найперспективніших у світі в контексті глобального розвитку агровиробництва та економіки. Адже, як свідчать одні з останніх досліджень Міністерства сільського господарства США, протягом минулих 20 років частка України, Росії й Казахстану на світовому ринку експорту зерна в цілому зросла утричі. Якщо ж відстежувати тенденцію у розрізі експорту окремих зернових культур (пшениці, ячменю та кукурудзи), то найбільше на світовому ринку зросла, у порівнянні з 1990–1991 МР, частка експорту кукурудзи з України, Казахстану та Росії - майже у 13 разів: із 1,3% до 17,7%.
Крім того, Україна займає одне з перших місць серед країн-виробників та експортерів зернових культур. Так, до прикладу, зібрані в Україні 46,2 млн т зерна у сезоні 2013–2013 МР дорівнюють 2,6% від усього світового виробництва, а при прогнозованому експорті до кінця сезону у 21,5 млн т - частка нашої країни в світовому експорті основних зернових культур наблизиться до 9%. Таким чином, Україна стабільно займає своє місце серед п’ятірки лідерів-експорту ячменю та кукурудзи і перебуває у десятці найбільших експортерів пшениці.
Саме тому підтемою цьогорічної конференції «Зерно Причорномор’я» стало гасло «Export Forever». Протягом двох днів, 17–18 квітня, експерти, учасники ринку обговорювали актуальні теми як у контексті внутрішніх, так і глобальних ринків: «Україна та світова продовольча безпека», «Чорноморський регіон. Розвиток експортної логістики», «Інвестиційні перспективи в агросекторі», а також дискусії на теми експорту й розвитку глобальних ринків та аграрних регіонів світу.
І майже символічно вже вкотре ця конференція проходить у готелі «Інтерконтиненталь», де в холі аж гули дискусії, обговорення та просто радісні привіти англомовного міжконтинентального спілкування. Більшість із присутніх стала ледь не постійними учасниками заходу та відзначає, що цей захист є відмінною платформою задля налагодження контактів та зустрічі з партнерами тет-а-тет. Адже для вітчизняного агробізнесу важливо отримувати нові якісні знання, а для іноземних компаній, які працюють чи збираються працювати в Україні, важливо розуміти як національні та ментальні традиції, так і правові аспекти ведення бізнесу. Саме сповна це було представлено на конференції. Аби не бути голослівними, наведемо тезово окремі виступи.
Коментарі
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української Аграрної Конфедерації:
«Як відомо, минулого року між трейдерами та урядом був підписаний меморандум про збереження домовленого залишку продовольчої пшениці до того моменту, поки не буде ясності у потенційному урожаї озимих культур. І ця домовленість була дотримана.
Вже сьогодні можна сказати, що перезимівля озимих пройшла успішно: за останні 50 років, мабуть, не було такого, щоб по всій Україні тільки 275 тис. га було сумнівних озимих, які потребують навіть не пересіву, а підсіву. А тому немає жодних передумов для дефіциту продовольчої пшениці. Таким чином, ще в цьому маркетинговому році Україна зможе експортувати близько 800 тис. т пшениці».
Юлія ГАРКАВЕНКО, аналітик «УкрАгроКонсалту»:
«Фаворитами на найближчі роки стануть олійні культури та соя. Зокрема, протягом останніх років спостерігається зростання площ під соєю. Ми прогнозуємо, що Чорноморський регіон на сьогодні перебуває на порозі соєвого буму. Адже ми очікуємо вже нинішнього року урожай цієї культури на рівні 3 млн т, а до 2018 року - 5 млн т. Разом з тим, урожай ріпаку буде триматись на рівні 1 млн т. Адже сільгоспвиробники наразі не втрачають інтересу до цієї культури, а тому попит на таку кількість буде стабільним. Однак площі під ріпаком, за нашими прогнозами, розширюватись не будуть.
Також у цьому сезоні як у світі в цілому, так і в Чорноморському регіоні прогнозується високий урожай соняшнику, що, у свою чергу, спричинить зниження ціни на продукти - соняшниковий шрот та соняшникову олію, пропозиції яких на світовому ринку зростуть».
Андрій ПИСАРЕНКО, заступник генерального директора «Укррічфлоту»:
«Із 46 млн т вирощеного зерна торік в Україні переправлено ріками на експорт 504 тис. т і 302 тис. т у каботажі. Фактично з 1991 року і донедавна річна інфраструктура не розвивалась, але не так давно відбувся новий етап у розвитку, зокрема, завдяки компанії «Нібулон», яка збудувала 7 річних перевалів з елеваторами.
Саме недостатньо розвинена мережа елеваторів та перевалів є на сьогодні основною причиною неконкурентоспроможності річкового флоту з залізницею у внутрішніх перевезеннях».
Рональд ХАЙСМАН, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи:
«У 2006 році ринок впав. І світова економіка потрапила у фазу фінансової кризи. Відбулась переоцінка фінансових ризиків. Як наслідок, виникло чимало проблем щодо залучення нових ресурсів: банки стали у всьому світі більш обережними, як і інвестори. Тому на сьогодні все більше уваги варто приділити підходам управління ризиків через ринки. Ці рішення не нові - наприклад, індексне страхування та місцеві ф’ючерсні ринки.
Індексне страхування гарантує страхові контракти, де перераховуються конкретні страхові випадки в конкретній страховій зоні для тих фермерів, які в ній працюють. Таким чином, фермери відчувають себе більш захищеними у своєму регіоні. Особливо, це стосується України, де між регіонами надто відмінні погодно-кліматичні умови.
Інший інструмент - ф’ючерси. Ці контракти дозволяють зменшувати ризик зміни ціни в майбутньому. Наприклад, ви можете продавати свою продукцію на таких майданчиках - чиказький, лондонський. Але, перебуваючи у Лондоні, складно знати, що відбувається в Україні, тому корисно локалізовувати контракти, скажімо, варто створити український ф’ючерсний ринок, який буде спеціалізуватися в основному на українських контрактах, що орієнтуватимуться на міжнародні та внутрішні ціни. На мою думку, ці індекси та ф’ючерсні контракти можуть допомогти керувати ризиками ведення агробізнесу».
Олена ВОЛОШИНА, голова представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні:
«У великих агрокомпаній є чимало можливостей для залучення коштів у свій бізнес: банківські кредити, різного роду інвестування, зокрема ІРО. Щодо останнього, то у 2012 році цей ресурс себе вичерпав, і жодна компанія не змогла вийти навіть на Варшавську фондову біржу. Водночас 75% агропідприємств заявляють сьогодні про недостатнє фінансування, а в цілому агробізнес потребує щорічних вливань у розмірі 5 млрд дол. Для цього Україні потрібно попрацювати над інвестиційним кліматом, судовою системою тощо. Крім того, гривня сьогодні є, але вона дуже коротка та дорога, тому потрібно вжити заходів, щоб її подовжити та здешевити. Вже восьмий рік ми говоримо про фінансування України від міжнародних організацій у гривні, і тільки цього року з’явилась надія, що нас почують».
Світлана МАЛИШ, аналітик «УкрАгроКонсалту»:
«За останні 10 років обсяги відвантаження зернових залізничним транспортом в Україні зросли учетверо, і у 2012 році досягли рекордних показників - 22,7 млн т. Такий попит на залізничні перевезення зумовлений збільшенням експортного потенціалу України: більше 60% експортованих зернових відправляються залізничним транспортом, для порівняння в інших країнах цей показник становить лише 30%.
Залізничнодорожний транспорт - це один зі стратегічних елементів логістики. Разом з тим, більше 80% зерновозів в Україні надто зношені, тому можна сказати, що маючи такий обмежений ресурс, залізнична галузь України працює на грані. При цьому у 2012 році вантажообіг вагонів в Україні становив 8 діб проти нормативних 11. Таких результатів вдалось досягти за допомогою маршрутних відправок. Однак, якщо не покращиться ситуація із кількістю вагонів та їх технічним станом, то є великі загрози суттєвих фінансових втрат усіма учасниками аграрних ринків».
