Валентина КРАВЕЦЬ,
Крок за кроком
Основним рушієм у цій справі залишається не так давно створена профільна Асоціація сприяння гастрономічного та винного туризму в Україні та Національний університет харчових технологій, зокрема кафедра туристичного та готельного бізнесу, яку очолює Дарія Басюк. Так, наприкінці 2016 року відбулось спільне засідання Національного університету харчових технологій, Української корпорації з виноградарства і виноробної промисловості «Укрвинпром», Асоціації сприяння гастрономічного та винного туризму в Україні та Наукового центру «Український інститут вина», у якому взяли участь також представники уряду.
«Сьогодні ми будуємо плани задля розвитку виноробної галузі, гастрономічного і винного туризму в Україні. Адже це — саме той простір, який має необмежені можливості і перспективи в нашій країні. Завдяки спільній роботі «Укрвинпрому» та Асоціації сприяння розвитку гастрономічного, винного туризму в Україні та науковому центру «Український інститут вина» було вже здійснено чимало заходів для популяризації цих двох видів туризму, зокрема, були проведені міжнародні науково-практичні семінари за участі представників як з України, так і з Аргентини», — розповів ректор Національного університету харчових технологій Анатолій Українець. До речі, торік у Національному харчовому університеті України було започатковано сертифікатну програму «Професія сомельє і науково-практичні основи дегустації вин та алкогольних напоїв», і вже є перші випускники.
Прикметно, що зустріч відбулась напередодні проголошення Генеральною Асамблеєю ООН 2017 року Міжнародним роком сталого розвитку туризму. У резолюції з цього приводу наголошують на важливості міжнародного туризму, потреби кращого взаєморозуміння між народами та поваги до культурних цінностей в усьому світі, що в загальному має сприяти зміцненню миру на планеті. В Україні сьогодні немає національної стратегії сталого розвитку туризму, а єдиний правовий інструмент, присвячений цій темі на регіональному рівні — Протокол про сталий розвиток туризму до Карпатської конвенції — досі не став частиною українського законодавства, хоча вже набув чинності на території Карпатcького європейського регіону.
Виноградарству в
Україні бути!
Маючи в руках відмінні кліматичні умови, ми, українці, певною мірою нехтуємо розвитком такої перспективної галузі, як виноградарство та виноробство, це вже не кажучи про розвиток винно-гастрономічного туризму. Якщо вдуматись, скільки в кінцевому результаті людей може бути задіяними у цих сферах, та й для економіки це зайвим не буде! «Україна географічно захоплює 46 і 48 паралель, між якими найкраще росте виноград із вмістом 18–20% цукру. Саме з такого винограду виготовляють сухе вино, яке найбільше ціниться у світі!», — розповів начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства і виноробства Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагропроду Віктор Костенко. Так, якщо в цілому у світі вирощують виноград на площі більш ніж 10 млн га, з яких збирають близько 60 млн т ягід, то понад 54% з цього припадає на європейські країни. До речі, в Україні зосереджено тільки 45 тис. га винограду, або 1% від площ, зайнятих під виноградом у Європі!
Сьогодні виноградарством серйозно зайнялись на державному рівні. «У міністерстві ми вирішили кардинально змінити правила гри. Перший крок: скасували для маленьких виробників вина щорічну ліцензійну плату у розмірі 500 тис. грн за право реалізовувати свою продукцію», — розповів Віктор Костенко.
Більше того, нещодавно стало відомо, що профільне міністерство та Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру розробляють механізм підтримки виноградарства і стимулювання виробництва органічної продукції шляхом проведення спеціалізованих земельних аукціонів. Тобто на спецаукціонах учасникам ринку будуть запропоновані земельні ділянки для виробництва органічної продукції і вирощування винограду за пільговими орендними ставками. Пільги вступатимуть у дію тільки після початку фактичної реалізації інвестпроекту — закладання насаджень, початку процесу сертифікації органічного виробництва, тобто підтверджених і фіксованих намірів. «Виробництво органічної продукції та виноградарство офіційно визначені як пріоритетні напрями підтримки. Держава має у своєму розпорядженні ресурс, який може застосувати як один із засобів стимулювання цих галузей, — відзначив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк. — У комплексі з іншими складовими державної підтримки це створить потужний ефект для їх розвитку».
Консолідація
учасників ринку
Правильним на сьогодні шляхом, на думку Володимира Кучеренка, директора корпорації «Укрвинпром», є консолідація учасників ринку. Адже зараз перед усіма учасниками ринку стоїть безліч завдань — починаючи від розвитку перспективних регіонів із будівництвом доріг та інфраструктури, що було б суттєвою підтримкою галузі від держави, до створення бренду «Українське вино». Крім того, голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха переконаний, що дуже важливим моментом є введення нових стандартів та методів оцінки винної продукції, аби споживачі мали чітке розуміння, що вони купують. Слушною також стала пропозиція Віктора Костенка про вихід українського вина на європейський ринок: «Сьогодні складно говорити про вихід наших виробників вина на європейський ринок, адже це ж те саме, що торгувати з ОАЕ піском. Але я вважаю, що ми все-таки можемо туди зайти лише в трьох випадках: по-перше, маючи нові сорти винограду, по-друге — вина мають бути прив’язані до місцевості і по-третє — органічне виробництво». Приємно, що на сьогодні усіма учасниками ринку є спільне бачення розвитку вино-гастрономічного туризму, а з ним і популяризація України на міжнародній арені.
«Наша Асоціація перебуває на перехресті, а тому ми маємо вирішувати усі проблеми галузі. Крім того, Асоціація ставить перед собою міжнародну співпрацю як один із пріоритетних напрямів, зокрема, переймання найкращих практик виноградарства, виноробства, розвитку винного та гастрономічного туризму», — наголосила Олена Мотузенко, віце-президент Асоціації сприяння розвитку гастрономічного та винного туризму в Україні.
