Якщо чотири роки тому починали із кількох десятків голів на площі 50 гектарів, то зараз на 100-гектарному масиві між селами Бочечки та Козацьке випасаються близько тисячі оленів і майже 300 ланей. І ті, кому випадає бувати в цій місцевості, неодмінно зупиняються в зачаруванні від граційних красенів і красунь.
На ловця і олень біжить
Керівник і власник ТОВ АФ «Козацька» Віктор Гала в аграрній галузі постать легендарна. Досить сказати, що на чолі господарства він – 45 років. Можна уявити, які випробування випали за цей час на долю тодішнього ще колгоспу, а згодом агрофірми, ТОВ і насамперед її очільника. Як пригадує Віктор Григорович, під час закордонних поїздок він неодноразово знайомився з досвідом роботи європейських тваринників, які утримували не тільки традиційних корів, свиней, птицю тощо, а й екзотів на зразок оленів та ланей. Це насамперед стосується Литви, Латвії, Німеччини, Австрії, інших країн. Саме тоді й думалося: а чи можна такий досвід «прищепити» на Сумщині, в агрофірмі «Козацька»?
Як мовиться у дещо перефразованому прислів’ї, на ловця і … олень біжить. Випадково зустрівся і познайомився із палким прихильником оленярства Дмитром Русановим, до речі, місцевим уродженцем, який також палко залюблений у цих граційних тварин. До слова, Дмитро за фахом каскадер зі спеціалізацією на кінських трюках, тривалий час мешкав в Італії, де займався улюбленою справою. Тож їхня зустріч стала, умовно кажучи, запрограмованою. Обоє не з тих, хто вагаються, оскільки оленяче питання для них було вирішене раз і назавжди.
_______________________
Олені далеко не дешеві представники тваринного світу – їхня ціна коливається від 1.5-2 до 5 тисяч євро за голову. А якщо еліт-клас, то від 40 до 50 тисяч євро
_______________________
Тим паче, що благородних оленів до конотопських угідь почали завозити ще в 70-их роках минулого століття. Але, на жаль, через інбридінг, тобто, парування близьких родичів, популяція занепала, народжуваність знизилася, тварини стали хворобливими. Тож додатково заручилися підтримкою керівництва Конотопського держлісгоспу.
Початок роботи – окрема захоплива сторінка, коли завозили тварин із Угорщини, Литви, як клопоталися про них у дорозі. Між іншим, олені далеко не дешеві представники тваринного світу – їхня ціна коливається від 1.5-2 до 5 тисяч євро за голову. А якщо еліт-клас, то від 40 до 50 тисяч євро.
Ферма сьогодні
Враховуючи чимале поголів’я, територія ферми розбита на окремі секції, сектори, коридори, інші площі, що нагадують своєрідну архітектурну конструкцію. Важливий елемент – металеві сітки всередині, що пружинять і нагадують батут, аби тварини не травмувалися і не заплутувалися рогами. Між іншим, такі сітки виготовляють лише в трьох країнах світу – Англії, Новій Зеландії та Португалії. У Козацькому закупили англійські і не помилилися – вони витримують удари навіть африканського буйвола.
Що стосується годівлі, то, як розповідають Віктор Гала та Дмитро Русанов, тварини до їжі невибагливі, здебільшого харчуються самостійно, видобуваючи корми у траві. До того, ж не будь-які, а де різнотрав’я, лікарські рослини – до прикладу цикорій, ромашки, тимофіївка, календула…Саме такі площі обрали в агрофірмі.
Однак і олені, і лані дуже полюбляють сіно, сінаж, силос, а також буряки, яблука, моркву, пшеницю, горох, кукурудзу, взимку – комбіновані корми, про що турбуються господарі.
Застосовують також спеціальні кормові суміші: на добу самцю вистачає кілограма, а самицям 300-500 грамів. А загалом щодня дорослий самець потребує не менше 5-6 кілограмів різноманітного корму. Враховуючи це, на території ферми висадили груші. Тварини гризуть кору білої осики, сосон, ялин, харчуються гіллям, хвоєю. Облаштували свердловину і напувалку, під якою встановлений тент для підігрівання води в холодні періоди.
Важливого значення господарі надають племінній роботі, санітарному догляду. Олені як вид один – благородний. Самці кількох селекційних ліній – англійської, австрійської, новозеландської, румунської. Кожна тварина пронумерована, щеплена, має чіп, прикріплений на бирці, вусі, а також вживлений під шкіру на випадок пошкодження вуха. В ньому вся родословна тварини, хоча, як зазначає Дмитро Русанов, для фахівця не становить особливої проблеми визначити основні характеристики оленя за зовнішніми ознаками і насамперед за довжиною та розгалуженням рогів.
Цікавий штрих до «співпраці» Дмитра зі своїми підопічними. Для цього використовує спеціальний свисток, за допомогою якого скликає тварин до годівниць. Прислуховується, як олені перегукуються між собою, вловлює тембр, октави, коливання під час тривоги, радості, все це занотовує до щоденника, аби з часом написати окрему книгу про оленів і ланей.
Економіка повинна бути рентабельною
Враховуючи особливості годівлі, утримання, догляду за тваринами, рентабельність оленярства доволі висока. За словами Віктора Гали, порівняно із великою рогатою худобою собівартість кілограму приросту живої ваги оленів удвічі-утричі нижча, що відкриває перед галуззю добротні економічні перспективи.
Звісно, постало питання переробки м’яса тварин, які з тих чи тих причин травмувалися, нездатні залишатися в самостійному просторі тощо. Тож у Козацькому відкрили міні-цех з переробки м’ясної сировини, в якому працюють 12 селян. Зараз тут виготовляють різноманітні делікатеси із яловичини, частково оленини, яка за своїми смаковими якостями дещо схожа на волове м’ясо, зокрема, консерви, сиров’ялені ковбаси тощо.
Агрофірма має власні торговельні заклади в селі і в Конотопі. За спільним задумом засновників ферми, в перспективі поголів’я оленів має зрости щонайменше до трьох тисяч, а ланей – тисячі. Тобто, тут мають намір розвивати окремий тваринницький напрямок, який неодмінно приноситиме прибутки завдяки реалізації поголів’я, супутньої делікатесної продукції. Як, наприклад, у Німеччині чи Австрії, де в магазинах облаштовані окремі полиці з різноманітної м’ясною продукцією.
_______________________
Порівняно із великою рогатою худобою собівартість кілограму приросту живої ваги оленів удвічі-утричі нижча, що відкриває перед галуззю добротні економічні перспективи
_______________________
У найближчих планах – розбудовувати ферму і територію, закуповувати новітнє обладнання, встановлювати сучасні конструкції тощо.
У тому, що в «Козацькій» обрали перспективний вектор розвитку, сумніватися не випадає. Упродовж останнього часу тут реалізували замовникам кілька сотень тварин для ферм і розплідників, а зараз вже «вишикувалася» черга бажаючих придбати племінну худобу, молодняк. Приїжджають покупці не тільки із Сумської, а й Полтавської, Київської, Чернігівської та інших областей.
Окремих тварин випускають на волю, до місцевих лісів, на які багатий конотопський край. Як штрих до теми фауни, першого оленя Дмитро Русанов придбав в Угорщині – зараз він «господарює» в лісі, має численне потомство, що на користь як лісовим мешканцям, так і місцевій громаді.
А що вже казати про перспективи розвитку зеленого туризму, мисливського господарства, створення контактних зоопарків… Навіть у важких воєнних умовах до оленячої оази навідуються гості з інших районів, здебільшого із дітьми з певними захворюваннями. Бо на практиці доведено – цілющими терапевтичними властивостями володіють не тільки коні, а й олені, лані.
Тож тут мають намір звести кілька будиночків для туристів, проводити екскурсії для дорослих і дітлахів.
Олександр ВЕРТІЛЬ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
