Цьогоріч Мінагропрод прогнозує експорт зернових на рівні 19-20 млн т. «Це, традиційно, пшениця у межах 8-9 млн т, кукурудза - 4 млн т, ячмінь - 5-6 млн т», - зауважив представник відомства, директор департаменту розвитку аграрних ринків Анатолій РОЗГОН. Водночас він зауважив, що оскільки досі триває посівна, то остаточні цифри можуть уточнюватися. «Експортний потенціал буде забезпечений дещо більший, ніж торік», - додав чиновник.
З його слів, експорт урожаю минулого року, як і планувалося, становитиме 13,5 млн т. Понад два місяці ще експортуватиметься кукурудза. Загалом міністерство прогнозує урожай зернових цьогоріч більшим, ніж торік. При цьому ціни на зерно не будуть знижуватися.
Урожай зерна на рівні 42 млн т дозволить Україні експортувати 17-18 млн т. Це за умови, що держава все-таки збереться з силами та приділить питанню експорту належну увагу.
Так, обмеження на експорт зернових торік пішло на користь Європі, але аж ніяк не Україні. За даними Європейської комісії, в 2010 році ЄС збільшив експорт аграрної продукції на 21% до 91 млрд євро. І все це через обмеження експорту зерна, застосовані Росією та Україною. Таким чином, ЄС вперше за останні чотири роки знову став нетто-експортером аграрної продукції. 75% приросту пов'язано зі збільшенням обсягів експорту в натуральному виразі, 25% - зі зростанням цін.
В України є достатній потенціал, щоб наздогнати й обігнати Європу за всіма показниками. Особливо з урахуванням наростаючого занепокоєння стосовно поглиблення світової продовольчої кризи. Тут і випливає на перший план велике «але».
На початку року народними обранцями був розроблений законопроект, яким пропонується дозволити експорт зерна й інших об'єктів державного цінового регулювання тільки державному агентові або товаровиробникам. Перелік таких об'єктів буде встановлювати Кабмін щороку за результатами моніторингу аграрного ринку. Держагента також буде визначати уряд за підсумками конкурсу.
Зазначений закон про внесення змін у Закон «Про державну підтримку сільського господарства України» (реєстр. №8053 від 2 лютого 2011 року) викликав неймовірно бурхливу дискусію серед тих, хто хоч якось пов'язаний з українським аграрним ринком. А все тому, що його норми радикально змінюють правила зовнішньоторговельної діяльності на ринку зерна. Оскільки про особливості цього чудового документа ми вже писали, сьогодні поговоримо про те, яку реакцію він викликав у суспільстві.
Отже, із прийняттям документа експерти та аналітики прогнозують монополізацію ринку (попри те, що в теорії він покликаний боротися з цим явищем). Монополізація ринку, своєю чергою, украй негативно відіб'ється на закупівельних цінах.
Як зазначив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід КОЗАЧЕНКО, обмеження права експорту об'єктів державного цінового регулювання тільки їхніми виробниками та державним агентом зупинить інвестування в агропромисловий комплекс.
«Цей законопроект зупинить інвестування у сільське господарство. Жоден інвестор не захоче створювати сучасну логістичну інфраструктуру, вкладати кошти, позаяк він їх ніколи не забере назад у разі повернення через якусь державну структуру», - підкреслив він.
У продовження порушеної теми зауважимо, що в Українській зерновій асоціації (УЗА) переконані: прийняття цього законопроекту не тільки не залучить нових інвесторів, а й відлякає тих, що є. «Їм нічого не залишиться, як піти з ринку. Компанії зі світовим ім'ям не вкладатимуть мільярдні інвестиції у країні, в якій постійно змінюють правила гри», - стверджують в асоціації.
Водночас пан Козаченко вважає, що цей проект Закону вводить практично монополію на експорт через державну компанію або державного агента. На його думку, такі методи відкинуть галузь років на 22-25 назад. «Це дуже великі системні проблеми. Якщо такий закон буде прийнятий, то в сільському господарстві знизиться обсяг валового виробництва», - відзначив експерт.
Більше того, у спільній заяві Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), УАК і УЗА йдеться про те, що прийняття проектів законів України № 8053 «Про внесення змін у Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо особливостей здійснення експорту об'єктів державного цінового регулювання) і № 8163 «Про внесення змін у Закон України «Про зерно й ринок зерна в Україні» (щодо експорту зерна по зовнішньоекономічних договорах (контрактами)» призведе «до монополізації ринків експорту сільгосппродукції, дискримінації суб'єктів господарювання-провідних експортерів, які є значними інвесторами в створення в Україні сучасної аграрної логістики й переробки, шляхом нав'язування їм виконання невластивих функцій й обов'язків, чого немає в цивілізованій світовій практиці».
На думку експертів, монополізація аграрних ринків, усунення конкуренції при закупівлях, особливо зерна на внутрішньому ринку України для його наступного експорту, призведе до катастрофічних втрат доходів товаровиробників і, як наслідок, до деградації аграрного сектора економіки України.
«УСПП, УАК, УЗА категорично виступають проти руйнування ринкових принципів, непрозорого адміністрування управлінських процесів, монополізації в аграрному секторі економіки України, які виникнуть в результаті прийняття зазначених законопроектів», - йдеться у заяві.
Крім того, постановою Кабміну №1254 від 13 грудня 2010 року «Деякі питання укладання й реєстрації зовнішньоекономічних контрактів» фактично впроваджена монополія державної Аграрної біржі на здійснення діяльності за укладанням і реєстрацією зовнішньоекономічних контрактів на основні види сільгосппродукції.
Юристи від наслідків прийняття законопроекту теж не в захваті. Керівний партнер адвокатського об'єднання «Волков і партнери» Олексій ВОЛКОВ вважає, що «створення державного агента в принципі означає створення супермонополії, що суперечить усьому українському законодавству, починаючи з Конституції».
«Зазначений законопроект містить пряме порушення положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що забороняє встановлювати в будь-якій формі державну монополію на експорт товарів і перешкоджати іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати експорт. Якщо законопроект №8053 буде прийнятий, то це означатиме, що цілий вид діяльності, на який сьогодні зорієнтована велика група компаній, буде фактично виключений з їхньої економічної діяльності, тобто більше ніхто експортувати товарне зерно не буде», - підкреслив він.
Експерт відзначає, що цим законопроектом виробники зерна наділяються правом експорту, а їх, зокрема, фермерів в Україні нараховується 84 тис. «Це - 84 тисячі нових суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які ніколи не займалися ні декларуванням, ні оформленням, ні фрахтом. У результаті, усе закінчиться тільки втратами», - зазначив він.
Крім того, юристи вказали на те, що у випадку самостійного адміністрування експорту зернових товаровиробники не зможуть відшкодовувати ПДВ відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно з яким у випадку вивозу в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 і технічних культур товарних позицій 1205 й 1206, застосовується нульова ставка до 1 липня 2011 року.
«Це обумовить втрати коштів, сплачених товаровиробником за матеріальні ресурси для виробництва зернових, у зв'язку з неможливістю відшкодування ПДВ», - говорять юристи.
На їхню думку, здійснення авансових платежів на строк не менший вегетаційного періоду вирощування відповідної сільськогосподарської культури може виявитися економічно невигідним для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки після збору врожаю ринкова ціна може бути вищою і, відповідно, більше вигідною для товаровиробників.
А з урахуванням того, що виробництво сільськогосподарської продукції в Україні здійснюється майже 60 тисячами сільськогосподарських виробників, з яких лише кілька сотень зможуть реально самостійно адмініструвати експорт, то решта буде відлучена від експорту зерна й змушена продавати його за національну валюту єдиному державному оператору.
Зі слів пана Волкова, адвокатське об'єднання «Волков і партнери» та УЗА підготували юридичний меморандум, у якому перелічили всі порушення законодавства, наявні в документі №8053. Він буде спрямований членам профільного парламентського комітету, спікеру Володимиру ЛИТВИНУ, міністрам аграрної політики й продовольства, економічного розвитку й торгівлі.
На думку президента УЗА Володимира КЛИМЕНКА, будь-яка монополія призводить до того, що диктувати умови на ринку буде її творець. «Цей метод заганяє людей у глухий кут, це своєрідна можливість диктувати ціни», - підкреслив він, додавши, що прийняття законопроекту вкрай негативно позначиться на сільськогосподарській галузі України, одна надія, що документ не буде прийнято.
Аналітики Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олег Нив’євський, Сергій Кандул і Хайнц Штрубенхофф також вважають, що прийняття законопроекту нічого позитивного сільському господарству й харчовій промисловості України не принесе. На їхню думку, на сьогодні у світі простежується тенденція до ліквідації державних монополій у торгівлі сільськогосподарською продукцією, і взагалі будь-якої участі держави в цих процесах.
Так, міжнародний досвід державних монополій, зокрема, Канадської пшеничної ради (КПР) й Австралійської пшеничної ради (АПР), свідчить про невисоку ефективність таких формацій у торгівлі зерном, запевняють аналітики.
Обидві організації, за їхніми словами, застосовували практику цінового пулу, мали монопольне становище на експортному й внутрішньому ринках. І КПР, і АПР для здійснення відвантажень значних обсягів експорту покладалися на частку трейдерів, зокрема, на транснаціональні компанії. Це фактично свідчить про те, що частки трейдерів перевершують державні монополії в ефективності збуту продукції.
При цьому експерти підкреслили, що факт домінування транснаціональних компаній у міжнародній торгівлі зерном протягом багатьох десятиліть свідчить про те, що спроби створити ефективну систему експорту без участі таких компаній виглядають примарними. Прямі порівняння ефективності збуту продукції з іншими країнами свідчать не на користь Австралії й Канади.
Виробники зерна в Австралії, наприклад, платили мінімум на $5 більше, ніж виробники США за відвантаження й транспортування тонни зерна. Також спостерігалася тенденція до збільшення штату й адміністративних витрат, що призвело до збільшення операційних витрат, а отже, зменшило конкурентоспроможність всього ланцюжка створення доданої вартості.
Ще раз підкреслимо (це принципово!), що метою законопроекту, як вказали його автори, є захист інтересів вітчизняного виробника й держави в процесі побудови цивілізованого аграрного ринку України. Щоправда, з урахуванням усієї небезпідставної критики, яка обрушилася на документ, не дуже зрозуміло, яка саме цивілізація мається на увазі. Втім лишається надія на те, що цей документ зіграє роль димової шашки, що прикриє реальний стан справ. Про нього поговорять у різних колах, представники бізнесу відчують всю безрадісність прийдешніх перспектив, опротестують... І після всього цього проект закону успішно не буде прийнятий в ім'я демонстрації демократичності української влади, яка завзято працює на благо вітчизняного виробника і прислухається до думки світової спільноти.
Остання, між іншим, відверто незадоволена. Так, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції й розвитку прогнозують монополізацію експорту українського зерна у випадку обмеження права експорту об'єктів державного цінового регулювання цін тільки їхніми виробниками й державним агентом. Про що вони, власне, і написали українським можновладцям.
«Ми вважаємо, що цей закон у випадку його прийняття створить державну монополію на експорт зерна й призведе до фактичного усунення часток зернотрейдерів з ринку», - йдеться у листі.
Там також відзначається, що трейдери, які працюють в Україні, уже постраждали від введення квот на експорт зерна. Міжнародні фінансові організації підкреслюють, що реєстрація цього законопроекту зменшує довіру до інвестиційного клімату в Україні, і як наслідок, ряд нинішніх і потенційних клієнтів уже припиняють реалізацію своїх інвестиційних програм. «Деякі з них розглядають можливість повного виходу з України» - говориться у листі.
Водночас МВФ, МБ й ЕБРР просять Миколу АЗАРОВА ще раз проаналізувати можливі наслідки прийняття згаданого законопроекту.
У листі також наголошується, що Україна має можливість стати одним із основних постачальників продовольства у світі, але для цього зерновому сектору потрібен приплив значних обсягів довгострокового приватного капіталу. Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликає Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА накласти вето на цей закон, а уряд - забезпечити вільний експорт зерна до кінця поточного маркетингового року. У своєму листі ЄБА звертає увагу на відсутність, за її переконанням, об'єктивних підстав для обмеження експорту зерна, позаяк залишків зерна в країні на сьогодні досить. «Це підтверджується статистичними даними балансу попиту та пропозиції зерна, підготовленого Міністерством економічного розвитку й торгівлі та Міністерством аграрної політики й продовольства на цей маркетинговий рік і прогнозований баланс на наступний маркетинговий рік по всіх категоріях господарств», - запевняють у ЄБА.
Крім того, у законі передбачається розподіл квот на експорт та імпорт товарів шляхом їхнього продажу на аукціонах, що, на думку ЄБА, не узгоджується з положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року й Угоди СОТ щодо процедур ліцензування імпорту, і підтверджується висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 6 квітня 2011 року.
ЄБА також звернулася до уряду із проханням не вводити обмежувальних заходів і забезпечити вільний експорт зерна принаймні до завершення поточного сезону (1 липня 2011 року) і надати бізнес-співтовариству гарантії рівності й прозорості регулювання ринку на наступні сезони.
Висловили свою думку й інші міжнародні організації. Так, у розповсюдженому прес-релізі Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами (GAFTA) закликала Україну додержуватися міжнародних правил торгівлі в рамках СОТ і надати всім учасникам зернового ринку рівні умови здійснення торговельної діяльності.
«Політика, що змушує трейдерів внести передплату в розмірі 50% вартості продукції на початку посівного періоду, нездійсненна з погляду трейдерів. GAFTA категорично проти таких змін закону, які призведуть до того, що учасники ринку не зможуть працювати без серйозних інвестицій. Це суперечить основній місії GAFTA - сприяти вільній торгівлі по усьому світі», - йдеться у прес-релізі.
GAFTA виступає за вільну й відкриту торгівлю у світовому масштабі. Останні зміни експортного режиму знищать основну ідею вільного експорту зернових із країни.
Як заявив в інтерв'ю «Дзеркалу тижня» посол Франції в Україні Жак ФОР, намір українського уряду створити державного агента, який матиме монопольне право на експорт соціально значимих сільгоспродуктів, іде врозріз із офіційними заявами Києва, а також з тими принципами, за якими працює Європейський Союз.
Уряд США також стурбований подальшим втручанням уряду України в роботу зернового ринку. Американська сторона виказує невдоволення наміром створити державну монополію й небажанням зняти обмеження на експорт зернових, тобто існуванням так званих квот.
А ось виконавчий директор Східного комітету німецької економіки професор Райнер ЛІНДНЕР заявив, що закон про державний контроль над зерновим ринком, що припускає створення державної монополії на експорт сільгосппродукції, спричинить витиснення з українського ринку іноземних торговельних фірм, які вклали значні кошти в розвиток експортних структур.
На його думку, такі заходи суперечать духу вільної ринкової економіки й можуть завдати значної шкоди іміджу України з погляду довгострокового й надійного економічного партнерства.
Він також зазначив, що державна монополія вплине на конкуренцію усередині країни й може сприяти поширенню корупції. В результаті найбільше від цього постраждають українські землевласники, які будуть змушені продавати свій урожай монополістові за ціною нижче ринкової.
Професор також підкреслив, що як у Брюсселі, так і в Києві наразі виникає цілий ряд питань, які необхідно вирішити. «Економічні зв'язки вимагають подальшого поліпшення. Торік оборот торгівлі між Україною й Німеччиною досяг лише 6 млрд євро. У десятеро більше виявилися показники обсягу німецької торгівлі з Польщею і Чехією, хоча й по території, і по населенню ці країни менші. Словом, ще є над чим працювати», - додав він.
Що ж стосується коментарів з боку влади, то вони, схоже, вимальовуються з кількох тез законопроекту й пояснювальної записки до нього. Втім про це ми вже говорили.
