Винні без вина

Нещодавно міністр аграрної політики і продовольства України Микола ПРИСЯЖНЮК несподівано помітив, що виноробна галузь знаходиться у стані кризи, яка дедалі загострюється. Власне, криза почалась не сьогодні, не рік і навіть не два роки тому. Вона стартувала ще у далекі часи горбачовської антиалкогольної кампанії, коли Крим позбувся більшої частини своїх виноградників. Причому позбувся у дуже болючий спосіб - їх просто повирубували. У ті часи знані винороби та селекціонери, дивлячись, як знищують справу їхнього життя, не витримували знущань і кінчали життя самогубством. Таким чином, півострів втратив не лише рідкісні сорти винограду, а й чимало досвідчених спеціалістів, які могли б чимось заради понівеченій галузі.
Сьогодні ж виноробство тільки-тільки починає оговтуватись від давно завданого удару. Задля того перших впевнених кроків на шляху до свого повноцінного відновлення необхідні чималі кошти і багато зусиль. Але, судячи з декларацій, очільника Мінагропроду це не лякає. Він впевнено вирішив вивести цю сферу сільського господарства на європейський рівень. Більше того, разом із кримським керівництвом навіть окреслив основні проблемні питання на шляху до успіху і методи їхнього вирішення. Звісно, з традиційним для можновладців мінімалізмом, але все ж таки це краще, ніж нічого.
«Основна маса коштів, що поступають із державного бюджету від 1% збору з виробників міцних алкогольних напоїв і пива, спрямовується на висадку нових насаджень, а для розкорчовування виноградників, яке також вимагає великих витрат, грошей уже бракує. Нині на це необхідно понад 80 млн грн», - повідав міністр аграрної політики і продовольства Криму Валерій КРАВЕЦЬ.
І це кошти лише на викорчовування, не кажучи вже про весь спектр робіт. Утім у Мінагропроді України усвідомлюють, що малими грошима не відбудуться. Зі слів пана Присяжнюка, для підтримки галузі виноградарства і виноробства з державного бюджету щорічно виділяється 500-600 млн грн. Багато, але недостатньо. Тому чиновник вважає за необхідне зробити так, аби цих півмільярда державних гривень стали мотивацією для залучення інвестицій, реальна потреба у яких становить 5 млрд грн. «Це досить серйозний розмір підтримки з боку держави, тому це має стати неодмінною мотивацією для залучення додаткових інвестицій, але для цього необхідно внести відповідні зміни в чинне законодавство. Україна має потужну історію виноробства і виноградарства, і ми вже почали відродження галузі», - зазначив Микола Присяжнюк.
З його слів, сьогодні міністерство підтримує законопроект стосовно зміни 1%-го збору на 1,5%-й. На думку міністра, ці кошти необхідно направити на підтримку спорудження фруктосховищ. Це, між іншим, за його ж планами, має забезпечити країну додатковими робочими місцями і допомогти вирішити, хоча б частково проблему безробіття. Крім того, одним із найбільш актуальних наразі залишається питання вартості ліцензій та розподілу коштів. Профільний міністр запевнив, що фахівці відомства вже підготували своє бачення вирішення цих питань. Але не став уточнювати, у чому воно полягає.
Застарілими також є і методи зрошення і посадки виноградників. Сучасні системи краплинного зрошування встановлені тільки на чверті полів, решта незрозуміло як поливається. Така ж ситуація і з посадкою винограду. Сьогодні у Криму висаджують на один гектар близько 3 тис. саджанців, тоді як у Європі посадка відбувається більш щільно. Подібні застарілі методики необхідно переглядати й удосконалювати.
Ще одну важливу проблему розвитку українського виноробства озвучив В. Кравець. З його слів, більше 40% кримських виноградників і садів сьогодні вже застаріли і потребують рекультивації. «Крім того, на рік нам потрібно приблизно 5,5 млн молодих саджанців. Для їх розведення у Криму передбачається виділити близько 200 га під розплідники. Робота вже ведеться, але цього недостатньо - для розвитку виноробницької промисловості необхідно висаджувати вітчизняні сертифіковані сорти винограду», - підкреслив він.
До речі, і досі триває жваве обговорення між фахівцями галузі стосовно використання у Криму вітчизняних чи закордонних саджанців. Одностайної думки учасників дискусії немає. Проте, зі слів генерального директора національно виробничо-аграрного об’єднання «Масандра» Миколи БОЙКА, значна частина масандрівських виноградників засаджується саме іноземними саджанцями.
«Ми купуємо їх у тієї ж фірми, що й іспанські, французькі, румунські, португальські і грецькі винороби. Результати наших праць відомі усім. До того ж важливу роль відіграє те, як приживаються саджанці: у зарубіжних пагонів вона становить практично 100%, а у вітчизняних - максимум 82%», - сказав він.
При цьому гендиректор «Масандри» додав, що одразу як тільки Україна почне вирощувати сертифіковані і якісні саджанці, аналогічні зарубіжним, підприємство негайно припинить закупівлю їх в іноземних фірм і використовуватиме вітчизняні.
Микола Присяжнюк переконаний, що відродження галузі виноградарства і виноробства неможливе без негайної інвентаризації і ретельного обліку українських виноградників. «Я дав доручення Інституту виноградарства і виноробства ім. Таїрова розробити кадастр виноградників. Якщо ми матимемо облік виноградних насаджень, то будемо розуміти, скільки вина можна зробити, скільки зробили і скільки є фальсифікату на вітчизняному ринку», - повідомив глава Мінагропроду.
До речі, про фальсифікат. Це ще один фактор, який заважає нормальному розвитку галузі. Офіційно, за даними Держспоживстандарту, відсоток неліквіду минулого року по усьому алкогольному ринку в Україні становив лише 15%, тобто менш ніж п'ята частина всієї горілки, вина, коньяку і лікерів, які реалізуються у країні. Але експертиза не передбачала лабораторних перевірок. Це, по-перше. По-друге, саме розуміння поняття «фальсифікат» суттєво відрізняється у чиновників та у простих громадян. З точки зору держави, фальсифікатом вважається продукція, виготовлена без відповідних документів або з ухиленням від сплати всіх податків і зборів. На думку споживача, фальсифікатом є будь-який неякісний продукт, який є небезпечним для вживання через заміну сировини або додавання непередбачених інгредієнтів або домішок.
Появу великої кількості фальсифікатів винної продукції міністр аграрної політики Криму пояснив гострою нестачею на півострові виноматеріалів. «В автономії працює безліч заводів, що займаються первинною обробкою винограду. Вони переробляють більш як 100 тис. т першосортного винограду на рік, але цього, на жаль, недостатньо. Наприклад, в Україні під виноградники відведено приблизно 100 тис. га, в Іспанії - більш ніж 1 млн, у Франції - 1,5 млн га» - відзначив він.
Очільник профільного міністерства пообіцяв зробити все можливе для вирішення цієї проблеми. «Україна повинна забезпечити виробництво винограду для задоволення потреб вітчизняного споживача у винограді і продукції його переробки. Сьогодні попит на фрукти зростає, тому ми повинні цим скористатися і одночасно не дозволити вітчизняному споживачеві звикнути до імпортованої продукції. Для цього необхідно забезпечити сільгоспвиробникам максимальну підтримку», - пояснив чиновник.
Торік міністерство уперше забезпечило 100%-ву компенсацію витрат, до яких вдалися сільгоспвиробники при створенні виноградників. Програмою також передбачена фінансова компенсація садів виноградників або холодильників у розмірі до 100% підприємствам будь-якої форми власності.
«У рамках державної програми компенсації витрат минулого року ми відшкодували українським виноградарям абсолютно всі їхні витрати на створення виноградників. На це було спрямовано 160,9 млн грн державних коштів», - підкреслив пан Присяжнюк.
Крім того, за його даними, території виноградників за минулий рік збільшилися на 2,3 тис. га, і сьогодні їх загальна площа становить 87 тис. га по усіх категоріях господарств. Тому ситуаціє не виглядає плачевною - динаміка все ж переважно позитивна.
Більше того, у Мінагропроді вигадали ще один, додатковий, спосіб заробітку не лише для виноробів, а й для економіки загалом. З метою розвитку аграрного туризму Міністерство аграрної політики і продовольства України звернулося до уряду з проханням організації проведення фестивалів вина. «Ми звернулися в уряд із проханням ввести в Україні фестиваль вина, який плануємо проводити на території Криму, в Ялті», - розповів М. Присяжнюк, зазначивши, що на це його надихнув досвід угорців.
Зі слів міністра, в Угорщині понад 35-40% вина продається у льохах, що є одним із тих факторів, які заохочують приплив нових туристів. «Коли ми цього досягнемо, коли у нас така культура буде, то паралельно розвиватиметься і овочівництво, і садівництво, і виноградарство і виробництво вина. Тоді у нас розвиватиметься галузь», - запевнив він.
А з урахуванням того, що керівництво півострову уже задекларувало, що Крим буде спеціалізуватися виключно на екологічно чистій продукції, можна впевнено сказати, що Україна стане ще трохи привабливішою для європейських туристів. А це, відповідно, не зможе позитивно не позначитись на розвитку економіки.

Торік міністерство уперше забезпечило 100%-ву компенсацію витрат, до яких вдалися сільгоспвиробники при створенні виноградників