Програма форвардних закупівель стартувала ще 2008 року, але не виправдала себе. Тоді планувалося закупити 150-200 тис. т зерна на суму 150-200 млн грн. Проте реально було придбано лише 70,43 тис. т за 75,06 млн грн. У 2009 році обсяг закупівель був на тому ж рівні. Торік за форвардними контрактами зерно до держрезерву не купувалося, оскільки пізно був затверджений держбюджет, повідомляють представники Аграрного фонду.
Цьогоріч уряд повернувся до цієї практики і виділив 5 млрд грн. «Форвардний механізм закупівлі у виробників використовуватиметься для забезпечення продуктової безпеки країни, уникнення цінового коливання на продовольчі товари та квотування сільгосптоварів», - заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола ПРИСЯЖНЮК.
Нині Аграрний фонд безпосередньо не проводитиме програму форвардних закупівель, адже як держоператор він повинен здійснювати закупівлі на підставі тендерів. Така процедура уповільнювала б весь процес. Натомість закупівлі для Агрофонду здійснює ТОВ «Хліб Інвестбуд» - структурний підрозділ Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ), яка була створена в середині 2010 року як держоператор зернового ринку. «Ми здійснюємо закупівельну діяльність у межах Закону «Про державні закупівлі», чого не може робити ДПЗКУ. В документі зазначено, що частка державної присутності в компанії не може бути рівна або перевищувати 50%», - зазначив генеральний директор ТОВ «Хліб Інвестбуд» Роберт БРОВДІ.
Угоду про форвардні закупівлі між Аграрним фондом та «Хліб Інвестбудом» підписано 4 березня поточного року, а її ціна становить понад 1,55 млрд грн. Передбачено поставити Аграрному фонду пшениці м’якої 2-4 класу (понад 786 тис. т), жита 1-3 класу (99 тис. т) і гречки (10 тис. т). Отже, загальний обсяг становитиме понад 895 тис. т. «Зазначені зернові підуть виключно на формування державного інтервенційного фонду, який використовується для товарних інтервенцій на внутрішньому продовольчому ринку з метою забезпечення цінової стабільності. Відповідно до законодавства закупівля проводитиметься за мінімальними інтервенційними цінами для відповідного маркетингового періоду», - розповів пан Бровді.
Особливості форвардної програми
Зі слів представників компанії, «Хліб Інвестбуд» закуповуватиме зерно, як і Аграрний фонд, за мінімальними інтервенційними цінами - 1,61-1,79 тис. грн/т пшениці (залежно від класу) і 1,44-1,58 тис. грн/т жита. Натомість забезпечуватиме сільгоспвиробників аміачною селітрою, засобами захисту рослин та пальним за цінами нижчими від ринкових. Для прикладу, селітра поставлятиметься за ціною 2,8 тис. грн/т при ринковій вартості 3,2-3,5 тис. грн/т. Ціни на паливо будуть на 6-7% нижчими від ринкових. Генеральний директор ТОВ «Хліб Інвестбуд» Роберт Бровді пояснює, що низькі ціни - це «результат переговорів на рівні уряду». Він також відзначив, що паливо та добрива будуть виділятися у кількості, що не перевищує необхідну для вирощування законтрактованого обсягу зерна, щоб уникнути подальшого перепродажу.
У найближчих планах «Хліб Інвестбуду» - підтримувати господарства запчастинами та збиральною технікою. Крім того, програму форвардних закупівель супроводжуватимуть визначені на конкурсних засадах провідні страхові компанії України («Провідна», «Брокбізнес Страхування», «АСКА» та низка інших, що мають філіали по регіонах), аби мінімізувати ризики держави і самих виробників.
Ключова ж відмінність цьогорічної форвардної програми полягає у схемі розрахунків. Так, фінансування здійснюватиметься не двома, а трьома траншами: перші 50% суми форвардного контракту виробник отримає відразу після його підписання перед посівною, 20% - перед жнивами, і останній транш 30% - після збору врожаю і його постачання. Раніше Агрофонд виплачував гроші двома траншами: 50% після підписання контракту, решту - по завершенні збиральної кампанії і постачання зерна.
Як розповів пан Бровді, найбільші обсяги форвардних закупівель вже здійснено у господарствах Рівненської, Сумської, Київської, Полтавської, Вінницької та Харківської областей. «Середній лот закупівель становив 740 т, що свідчить про охоплення програмою здебільшого середніх та дрібних виробників. Форвардна програма отримала максимально широку географію, адже заявки на укладення форвардних контрактів надійшли від аграріїв з 378 (з існуючих 476) районів усіх без винятку 24 областей України та АР Крим», - підкреслив гендиректор компанії.
Як укласти форвардну угоду?
Для підписання форвардного контракту потрібно звернутися до регіонального відділення ТОВ «Хліб Інвестбуду». До речі, на сайті компанії є їх детальний перелік із номерами телефонів та електронними адресами. Для аграріїв Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, у зв'язку з відсутністю у цих регіонах представництв, документи приймаються у відповідному регіональному відділенні Аграрного фонду. Виробник, який має намір продати зерно майбутнього врожаю, подає заявку (за визначеною формою) та оформлені належним чином необхідні документи. Після розгляду документів на предмет відповідності чинному законодавству приймається рішення щодо укладання контракту. Для цього сільгосптоваровиробник запрошується у центральний офіс ТОВ «Хліб Інвестбуду» (за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 1, оф. 306) для підписання контракту на поставку зерна майбутнього врожаю та договору застави. Наступні правовідносини між продавцем та покупцем регулюються згідно з умовами укладеного контракту, а також відповідними нормами господарського та цивільного законодавства.
Кому вигідний форвард?
Зацікавлені продавати майбутній урожай за форвардними контрактами, як правило, ті аграрії, які відчувають гострий дефіцит в обігових коштах для належного проведення весняно-польових та інших сільгоспробіт, тобто йдеться про малі та середні підприємства, - зазначив співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Сергій КАНДУЛ. З його слів, таким чином вони можуть наперед покрити свої виробничі витрати. Натомість ціни, які пропонує уряд за форвардними контрактами великим господарствам, невигідні. Наприклад, виробники очікують, що в нинішньому році з відміною експортних квот ціни на зерно зростатимуть. То навіщо отримувати гроші за частину майбутнього врожаю, якщо потім цю частину можна продати набагато дорожче. «Дрібні та середні виробники, котрі мають проблеми з обіговими коштами, зацікавленні скористатися такою програмою. Відгуки аграріїв засвідчують, що вони вважають форвардну програму однією з найбільш корисних серед програм державної підтримки», - повідомив пан Кандул.
Щоправда, експерти висловлюють і дещо песимістичні думки з приводу механізму форвардних закупівель. «Аграрії, які погодилися на умови «Хліб Інвестбуду», значно програють: через зростання цін на міндобрива і паливно-мастильні матеріали тільки собівартість пшениці нинішнього року становитиме 1,6 тис. грн/т. Багатьом простіше буде скоротити посіви, ніж продавати в держрезерв зерно в збиток», - вважає директор консалтингової компанії «AAA» Сергій НАЛИВКА.
Механізм кредитування сільгоспвиробників, реалізований Державною продовольчо-зерновою корпорацією України, через здійснення форвардних закупівель зерна є неефективним, - переконаний голова громадського об'єднання «Селянський фронт» Аркадій КОРНАЦЬКИЙ. «Такий механізм абсолютно не ефективний, позаяк він тримає сільгоспвиробника фактично в режимі «аби не померти», - переконаний він, а також застерігає: «перед тим, як укладати такого роду контракт із держструктурою, необхідно враховувати можливі негативні наслідки».
Загалом поточна ситуація в агропромисловому комплексі не дозволяє сподіватись на широке застосування форвардних операцій із зерном, заявляють в «Українському клубі аграрного бізнесу» (УКАБ). Серед основних перешкод для збільшення використання форвардних операцій експерти називають низьку культуру виконання контрактних зобов'язань, відсутність дієвої системи страхування, а також ризики значних цінових коливань на ринках ресурсів та аграрної продукції.
Уряд може зобов'язати зернотрейдерів фінансувати майбутній урожай
Лише на досягнутому уряд не зупинився. Вирощування зернових повинна фінансувати не тільки держава, а й зернотрейдери, вважають чиновники. Так, розробляється урядовий законопроект, згідно з яким зернотрейдери зможуть експортувати зерно тільки за умови його закупівлі за форвардними контрактами: 50% необхідно заплатити перед посівною, 30% - під час сезонних робіт і тільки 20% - після збирання урожаю. «Зернотрейдери повинні інвестувати у вирощування в Україні зернових. Думаю, законопроект буде схвалений парламентом до початку осінніх польових робіт», - зазначив профільний міністр.
Якщо зернотрейдери здійснюватимуть форвардні закупівлі, то уряд відмовиться від обмежень на вивезення зернових. «Зерно, вирощене силами зернотрейдерів і сільгоспвиробників, матиме вільний рух у торгівлі», - заявив міністр.
Проте немає гарантій, що такий механізм задовольнить і зернотрейдерів, і сільгоспвиробників, адже, як відомо, цінові ризики на зерновому ринку занадто високі, а тому в програші можуть опинитися як одні, так й інші. Застрахуватися від цінових коливань неможливо.
До слова, в Бразилії та Австралії, де широко практикується передоплата за вирощений урожай, такі ризики мінімізовані, позаяк форвардні закупівлі відбуваються на ринкових умовах, а не в рамках зобов'язань чи вимог законодавства.
Коментар
Володимир ЖМУЦЬКИЙ, провідний експерт Центру імені Разумкова з питань АПК та земельних відносин:
«Такий механізм має право на існування. Інше питання - чи є довіра у сільгоспвиробників до нього? Адже останнім часом держава досить часто в ручному управлінні змінювала правила гри. І довіра у селян до державних, чи продержавних установ щодо закупівлі досить невисока. По-друге, прем’єр-міністр Микола АЗАРОВ заявив, що пільги на паливо отримають тільки ті господарства, які погодяться форвардно продавати свій майбутній урожай. Як на мене, то це неправильно. Крім того, виникає й інше питання: за якою ціною купуватиме «Хліб Інвестбуд» збіжжя в аграріїв? Якщо ціни будуть близькими до ринкових, міжнародних, то, безумовно, на це погодиться частина сільгосппідприємств.
Якщо держава через своїх торгових агентів хоче дешево купити у виробників, то навряд чи багато останніх захочуть підписувати форвардні контракти. І останнє, цей механізм повинен працювати в тих обсягах, які забезпечують продовольчу безпеку держави. А саме, в першу чергу, такі умови з виплатою 50% треба пропонувати на ті види зернових, які певним чином ризиковані. Йдеться про жито, гречку та овес.
Одним словом, треба спробувати. Якщо держава не перетягуватиме на себе всі вигоди, і не захоче обіграти в грошах селян, то це може спрацювати. І навіть якщо хоче заробити на останніх, то один раз вони це зроблять, але більше, навіть якщо їм будуть пропонувати великі гроші, аграрії на цю наживку вже не клюнуть.
