Лідери зернового експорту
За даними досліджень митної статистики та її аналізу протягом січня-жовтня 2022 року експорт зернових культур становив 29 млн тонн, а експорт основних продуктів його переробки — 62,2 тис. тонн. Серед зернових культур найбільші обсяги експорту становили зернова кукурудза 19,4 млн тонн, пшениця 7,8 млн тонн і ячмінь 1,6 млн тонн. Загальна вартість експорту зернових культур становила 7,1 млрд доларів США, зокрема зерна кукурудзи було продано на 4,7 млрд доларів США (табл. 1).
Таблиця 1. Основні показники вітчизняного імпорту та експорту зернових культур і продуктів їх переробки за десять місяців 2022 року
Джерело. За даними досліджень і аналізу інформації митної статистики
Якщо порівнювати цьогорічні дані митної статистики по експорту зернових культур із тогорічними, то 2021 року загальна вартість експорту зернових культур становила 12,3 млрд доларів США. Тобто у 2022 році за десять місяців вартість експорту зернових культур становила 57,7% рівня 2021 року.
Серед нішевих зернових культур найбільше було експортовано в групі сорго зернового — 58,2 тис. тонн та гречки, проса та інших зернових культур — 51,2 тис. тонн, а також жита – 46,4 тис. тонн. Експортували також і продукти переробки зернових культур. Проте експорт борошна пшеничного виявився незначним і становив усього 45,2 тис. тонн. Цей напрям збуту є потенційно недостатньо використовуваним вітчизняним агробізнесом, з тим, що ціна експорту 1 т борошна пшеничного становить загалом близько 319,4 дол. США.
Цінова ситуація
Аналіз основних товарних позицій експорту показав, що найвищою була ціна в групі гречки, проса й інших зернових культур — 315,19 дол./т, а також пшениці — 251,65 дол./т. Найменшою була ціна експорту ячменю — 213,11 дол./т.
Найдорожчу товарну позицію імпорту серед зернових культур посідала посівна кукурудза — 4347,99 дол./т, а також посівне зерно жита — 2155,17 дол./т. Також високою була ціна імпорту посівного зерна вівса — 1250 дол./т.
Загалом, незважаючи на кризу логістики й інші негаразди, ситуацію з експортом зернових культур вдалося значною мірою стабілізувати. Водночас на перспективу слід працювати над диверсифікацією напрямів використання та збуту зернових культур, щоб уникнути в майбутньому подібних ситуацій і негативних наслідків від них.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
