Адже величезна кількість моделей зернозбиральних комбайнів незрідка ставить у глухий кут навіть досвідчених аграріїв. Грамотний вибір зробити непросто, бо треба враховувати безліч нюансів. Щоб у результаті не зазнати серйозних збитків, важливо не лише вміти розрізняти типи машин і детально проаналізувати потреби агропідприємства, а й не забувати дотримуватися інструкцій.
Продуктивність зернозбиральної машини є однією з головних характеристик, на які звертають увагу. Приступати до вибору комбайна варто тільки після ретельного оцінювання врожайності полів і набору культур у сівозміні, адже використовувати потужний дорогий комбайн не на повну силу вкрай невигідно.
Для початку слід розібратися із типом зернозбирального комбайна. Всі представлені на ринку моделі можна розділити на три типи:
• барабанні машини з одно- або ж комбайни з двобарабанною системою обмолоту й клавішним соломотрясом;
• роторні — з роторною системою обмолоту;
• гібридні з барабанною молотаркою та роторним соломосепаратором.
Зазвичай уважається, що в роторних комбайнів вища продуктивність, натомість барабанні машини відрізняються універсальністю. Однак це доволі умовні твердження, й швидше треба говорити про конкретні моделі та ефективність їх використання.
Зазначимо ж, що зернозбиральні комбайни з роторною системою обмолоту максимально ефективні на полях із високою врожайністю. У зв’язку з цим подібні машини ймовірно не варто вибирати сільгоспвиробникам у регіонах із показниками врожайності, що не досягають 40 ц/га, адже слабка завантаженість ротора хлібною масою не дозволить повністю розкрити заявлений потенціал машини й неминуче знизить якість обмолоту та підвищить дроблення зерна.
Якщо ж вибір аграрія припав на клавішну машину, перед її придбанням бажано оцінити не лише кліматичні умови в регіоні, а й умови збирання в конкретному сільгосппідприємстві. Так, якщо на полях господарства регулярно спостерігається підвищена вологість маси, засміченість й інші несприятливі чинники, керівництву варто звернути свій погляд на двобарабанні машини. Пояснюється це досить просто: зі зволоженою рослинною масою легше впораються два барабани.
Натомість гібридні комбайни з двобарабанною системою обмолоту і роторною сепарацією підійдуть для роботи і в несприятливих умовах, і на сухих полях. І це може стати доволі вигідним компромісом для покупця. Однак такі машини не варто використовувати на сильно засмічених полях через підвищену чутливість такої конструкції до змін вологості. На противагу цьому оптимальним уважається використання на засмічених полях клавішних машин. Утім, повторимося, що дуже багато залежить від конкретної моделі комбайна, а також наявності «розумних» систем і, звісно, кваліфікації оператора.
Велике значення має й правильний вибір жатки. Іноді трапляється, що штатна жатка комбайна не дуже добре підходить під конкретні умови господарства, до якого його купують. Тому це питання варто з’ясувати ще на етапі придбання машини.
Ринок зернозбиральних комбайнів представлений безліччю моделей. Однак замало просто розбиратися в розмаїтті представлених на ринку машин, а слід звертати увагу на різні опції, запропоновані виробниками техніки.
Незрідка при визначенні комплектації комбайна незаслужено забутим виявляється діапазонний привід барабана. Адже він виконує вкрай важливу функцію — регулювання швидкості обертання молотильно-сепарувального пристрою. Зокрема, нагадаємо, що на пшениці швидкість обертання молотильно- сепарувального пристрою має становити близько 700–800 об./хв, тоді як на кукурудзі потрібно всього 300 об./хв. Без цієї опції на клавішних машинах знизити обороти барабана за переходу на іншу культуру в принципі неможливо. В результаті в разі проходження зібраної маси з такою швидкістю обертання по кукурудзі або соняшнику зростає дроблення й плющення зерна, і сільгоспвиробник ризикує отримати продукцію нижчої якості.
Якщо ж агрокомпанія працює за ресурсоощадними технологіями обробітку ґрунту, маючи широкозахватну жатку, то на комбайні варто встановити розкидач полови й активний розкидач соломи. Це потрібно зробити, оскільки потужності базового розкидача соломи може бути недостатньо для роботи із широкозахватними жатками. Натомість ця опція допоможе рівномірно розподіляти пожнивні рештки по всій ширині захвату жатки, особливо за великого співвідношення соломи до зерна.
За врожайності вищої за 40–50 ц/га в комбайні нагромаджується велика кількість полови, яку важливо ефективно розподіляти. З цим найкраще впорається окремий активний розкидач полови, або пристрій, що передає половисту масу в соломорозкидач, де вона подрібнюється й розподіляється потім разом із соломою на всю ширину захвату.
Також підвищити продуктивність праці й оптимізувати роботу зернозбирального комбайна допоможе електромеханічна система регулювання решіт, установлена в заводських умовах.
Щоб уникнути проблем на розвантаженні, важливо враховувати й розмір вивантажувального шнека, який повинен співвідноситися із шириною жатки за принципом: чим ширша жатка — тим більший шнек.
Цікаво, що особливу увагу повинні звертати на наявність додаткових опцій фермери, які вирощують рис. Для виконання цієї доволі специфічної роботи потрібні посилені шнеки, а також абразивотривка внутрішня поверхня (шнек, вал т. д.) і повний привід машини. Останнє через те, що комбайнові доводиться рухатися по в’язкому ґрунту.
Справжньою знахідкою для тих, хто планує мінімізувати людський чинник й оптимізувати продуктивність комбайна, стануть автоматичні програми керування зернозбиральними комбайнами, які пропонує кожен відомий виробник. Оператор може сам вибрати, що він хоче у цьому комбайні відрегулювати: поліпшити якість зерна, зменшити втрати тощо. Після цього комбайн автоматично здійснюватиме налаштування під ці завдання, надаючи оператору інформацію про результати проведених змін.
І, нарешті, дуже незайвим буде використання в машині під час роботи спеціальних датчиків, які застосовують у точному землеробстві. Це, по-перше, датчик урожайності, який дасть змогу виявляти реальну врожайність культури на окремих полях чи ділянках. По-друге, це датчики вологості зерна, які просигналізують про доцільність збирання врожаю за конкретних погодних умов.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
