Хоча в АПК України тваринництво наразі перебуває далеко не на першому місці, проте галузь поступово якісно оновлюється. Агровиробники, вкладаючи кошти у відновлення ферм, воліють обрати оптимальну з боку співвідношення ціни та якості кормозаготівельну техніку. З тим на ринку представлена велика кількість косарок різних типів і брендів.
Не секрет, що через істотне багаторазове скорочення тваринницького сектору в Україні переважна більшість вітчизняних аграріїв не дуже впевнено орієнтується в кормозаготівельній техніці. В цьому немає нічого дивного, бо відразу кілька поколінь фермерів й агрономів виросли на суто рослинницьких технологіях.
Тому іноді через брак об’єктивної та реальної інформації про особливості заготівлі кормів на сучасному рівні, можуть виникати прорахунки у формуванні парку спеціалізованої техніки. Наприклад, аграрії можуть зазнавати втрат через нестабільну погоду й недостатнє просушування в полях скошеної маси бобових і злакових культур, тому що не використовують «спушувальні» вузли в конструкції косарок. Натомість застосування подібних опцій дозволяє масі підсихати вдвічі швидше, а отже, істотно скоротити втрати.
Для своєчасної заготівлі великого обсягу кормів потрібна продуктивна техніка. Крім того, агрегат повинен якісно косити й укладати всі види трав, забезпечуючи хороше сушіння й подальше збирання скошеної маси, а також не втоптувати покіс і не кришити траву. З цих причин слід відповідально підійти до вибору машини.
Заготовляючи корми, слід пам’ятати, що висота зрізу залежить від стану травостою й терміну укосу. В середньому рослини зрізуються на рівні 5±0,5 см від поверхні ґрунту, оскільки навіть незначне зменшення цього показника спричиняє суттєвий недобір урожаю. Крім того, знижується якість корму: в отаві підвищується синтез серцевинного волокна й скорочується нагромадження розчинних легкозасвоюваних вуглеводів. У підсумку на природних луках, де росте висока трава, перший і другий укіс слід провадити на висоті 6–7 см, у разі низьких рослин — 5 см, а останнє збирання — на відстані близько 7–8 см. З цієї причини для заготівлі корму не підходить неспеціалізована техніка, яку іноді застосовують у господарствах, прагнучи заощадити кошти.
Непросто уникнути помилок із підбором косарки, залежно від типу збираної культури. Так для злакових культур підійде система плющіння бильного типу, а для бобових — вальцева.
Моделі косарок для заготівлі сіна та сінажу класифікують за способом кріплення до основної машини — самохідні, причіпні, напів- і навісні; типу робочого органу — з дисковими або сегментними ножами; розташування щодо трактора — фронтальні, бічні або задні; способом приведення в дію. Однак користувачів більше цікавить ефективність і рентабельність заготівлі кормів, і це правильно.
Косарки для заготівлі сіна й сінажу бувають різних типів. Так, сегментні знаряддя укладають масу трави тонким шаром, тому зручні для збирання злакових трав на сіно. Крім того, вони простіші в догляді й довговічніші, оскільки в них використовується менша кількість елементів, що вимагають ремонту. Роторні машини підходять для рівних ділянок із нахилом до 20° і складаються з опорної рами з дисками, з боків якої встановлені полози для ковзання по ґрунту. Під час руху трактора диски з ножами крутяться й зрізають траву. Такі косарки зазвичай дорожчі, ніж сегментні агрегати, але здатні функціонувати з хорошою швидкістю. Однак для заготівлі сіна на природних луках середньої щільності фермери рекомендують застосовувати саме сегментні косарки, наприклад, із різальним апаратом Schumacher, який використовується на швидкості 4–5 км/год. У нього основні елементи кріпляться за допомогою болтів із гайками, а не заклепок, що дозволяє регулювати проміжок між ними й полегшує їх очищення від трави.
Загалом можна зазначити, що за рівних показників продуктивності й ефективності вибирати потрібно модель, яка під час скошування меншою мірою подрібнює й засмічує землею трав’яну масу.
Головна помилка у придбанні косарки — це прагнення заощадити на ціні. Адже прибуток у сільському господарстві формується не так шляхом арифметичного скорочення витрат, як підвищенням загальної ефективності виробничих і бізнес-процесів.
У виборі машини слід орієнтуватися насамперед на практичний досвід експлуатації тих чи інших косарок, а для цього поспілкуватися з колегами, які вже встигли попрацювати з цією технікою не менше як 2–3 роки. Фермеру обов’язково потрібно дізнатися, як себе проявили агрегати за цей час, та які поточні витрати пов’язані з їх експлуатацією й утриманням.
Наступний важливий момент у виборі косарки — рельєф і розміри полів, на яких вона буде використовуватися. Звісна річ, що для ділянок зі складним рельєфом і контуром широкозахватні моделі не підходять, тому що вони не зможуть продемонструвати максимальну продуктивність.
Щодо експлуатації, то тут основним є людський чинник. Техніка найкраще проявляє себе і не ламається, коли її обслуговує і працює з нею небайдужа людина. Тільки механізатор безпосередньо в процесі роботи буквально бачить і чує, як працюють агрегат і трактор, як важко йде машина, яке навантаження отримує двигун. Відповідно, замало просто придбати косарку — треба, щоб із нею працювала надійна і навчена людина. Тому поряд із вибором моделі косарки слід поступово готувати механізатора, який із нею працюватиме.
Зокрема, до людського чинника можна зарахувати таку досить поширену помилку, коли після виконаних робіт механізатор не очищає косильний брус від залишків трави й ґрунту. Це призводить до блокування дисків і зростання навантаження на фрикційну муфту, карданний вал і ВВП трактора. І останній момент, який має велике значення для ефективної експлуатації техніки, — це, звісно, власний досвід, що дозволяє грамотно застосовувати налаштування й адаптувати їх до конкретних умов косовиці. Адже досить часто механізатори з одними й тими самими налаштуваннями працюють увесь сезон. А це не зовсім правильно — такі налаштування, як висота зрізування, тиск бруса на ґрунт тощо, обов’язково потрібно коригувати.
Згадаємо і про ще одну поширену помилку у використанні косарки. В процесі роздільного збирання зрізані рослини укладають на полі у валки, Тому важливо пам’ятати, що в прямій залежності від структури й параметрів валка знаходяться дозрівання зерна, підсихання зрізаних рослин безпосередньо у валці, чистота підбору, а також повнота збирання зерна комбайнами.
Нерівномірна маса по всій довжині валка спричиняє провалювання рослин на землю, погане підсихання, а також зростання втрат, що виникають у підборі й обмолоті врожаю комбайнами. Висота розташування валка над поверхнею ґрунту прямо залежить від висоти стерні. Під впливом сили тяжіння валка прогинається висока стерня. Просідаючи, валок перестає провітрюватися.
Незрідка вибираючи косарку, аграрії припускаються помилки, пов’язаної з неправильним підбором трактора. Щоб цього уникнути, слід ураховувати потужність трактора, вантажність, тип і продуктивність гідравлічної системи, дотримуючись інструкції з експлуатації косарки. Крім того, варто передбачити запас потужності двигуна, який має становити не менш як 20 к. с.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
