agro business 160 160

Дешева яловичина на дешевих кормах

Дешева яловичина на дешевих кормах

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 23 жовтня 2023 10:14

Науковці Буковини вперше створили дешевий конвеєр виробництва яловичини

На Буковині вже 25 років успішно розвивається новий самостійний напрям — м’ясне скотарство. Тут створено новий тип м’ясної худоби, пристосованої до кліматичних умов зони Карпат.

Одним із найскладніших завдань в організації випасання великої рогатої худоби на культурних пасовищах є рівномірне й безперебійне забезпечення її пасовищним кормом у літній період, що є найактуальнішим для господарств різних форм власності України.

У зв’язку з цим прикладом високої культури випасання м’ясної худоби на культурних пасовищах є Державне підприємство «ДГ “Чернівецьке”, Буковинської ДСГДС НААН», яке вже 25 років використовує інтенсивну технологію виробництва дешевої та якісної яловичини з малою собівартістю виробленої на голову скотарської продукції в умовах передгірської зони Карпатського регіону Буковини. Господарство є єдиним чинним нині в Україні племінним заводом, де утримують цінний племінний масив м’ясних комолих сименталів худоби з високим генетичним м’ясним потенціалом, високою енергією росту та вираженою природною комолістю.

 

________________________

Чоловіча стать м’ясних комолих сименталів худоби вже в 15-місячному віці набирала живу масу 450–500 кг, а у 18 місяців — 500–550 кг. Це велике досягнення генетичного м’ясного потенціалу щодо розведення цих тварин для передгірського регіону Буковини

________________________

 

Оскільки новостворені нащадки мають високу продуктивність, що в підсосному періоді становить 950–1150 г добового приросту і за сім місяців мали живу масу бугайці 225–235 кг, що відповідає новій інструкції для цієї нової популяції м’ясної худоби. За весь період вирощування від дати народження і до здачі на м’ясокомбінат бугайці мали добовий приріст 900–950 г і живу масу в кінці 12 місяців 400–420 кг, що відповідала новим вимогам до встановленої маси в такому віковому періоді вирощування в умовах передгірської зони регіону Буковини.

Важливим є те, що чоловіча стать м’ясних комолих сименталів худоби вже в 15-місячному віці набирала живу масу 450–500 кг, а у 18 місяців — 500–550 кг. Це велике досягнення генетичного м’ясного потенціалу щодо розведення цих тварин для передгірського регіону Буковини.

 

Інноваційний захід із вилучення орних земель з активного обробітку

Господарство провело роботу з вилучення низькопродуктивних схилових орних земель у господарстві (крутістю понад 5–7°) з активного обробітку (тобто з площі ріллі) на консервацію (15–20 років) та в природні кормові угіддя шляхом залуження сумішками бобових і злакових багаторічних трав на площі 100 га. Слід зазначити, що в передгірній зоні Буковини близько 20–40% сільськогосподарських угідь — це схилові еродовані та малопродуктивні за своїми агрохімічними показниками землі за внесення малої кількості добрив, що зумовлено економічним станом більшості господарств передгір’я, дозволяють одержувати за їх інтенсивного обробітку невисокі, в межах 15–20 ц/га, врожаї зернових культур, тобто 25–30 ц кормових одиниць.

У більшості господарств передгірної зони Чернівецької області бракує коштів на придбання великої кількості пального, добрив, засобів захисту рослин. Тому бідніші ґрунти вони не обробляють. Саме ці землі можна і потрібно використовувати як сіножаті й пасовища для випасання м’ясної худоби нової генерації у цьому регіоні.

Багаторічні досліди науковців станції свідчать, що виведення таких земель з активного обробітку та залуження багатокомпонентними травосумішами з обов’язковим додаванням у склад травосумішок бобових компонентів і насамперед незамінного лядвенцю рогатого, конюшини повзучої та конюшини рожевої дозволяє в нормальні за зволоженням роки одержувати навіть без внесення мінеральних добрив по 300–350 ц зеленої маси, або по 55–60 ц з 1 га збалансованих за всіма зоотехнічними вимогами кормових одиниць.

 

Модельне культурне пасовище

Під методичним керівництвом науковців в господарстві організували культурне пасовище зі спеціально підібраних травосумішок тривалого використання для випасання худоби з кінця квітня до листопада. Залуження провели пасовищно-сінажною травосумішкою: конюшина повзуча (6 кг/га) + лядвенець рогатий (4) + конюшина лучна (2) + райграс пасовищний (7) + костриця лучна (6) + тимофіївка лучна (4) + грястиця збірна (3 кг/га). Це дало змогу організувати регульований випас усього поголів’я м’ясної худоби нової генерації протягом семи місяців без додаткової підгодівлі зеленою масою інших культур і використання концентрованих кормів. Крім того, на третині площ першим укосом у другій половині травня заготовляють високоякісне сіно та сінаж для згодовування взимку.

korova 21

Серед бобових трав щодо невибагливості до умов вирощування неперевершеним виявився лядвенець рогатий — він є найкращим бобовим компонентом для залуження низькопродуктивних схилових земель. З площ, що лишилися в активному обробітку, займають тепер половину кормовими культурами, з яких 42% припадає на багаторічні трави.

Інша половина орної землі господарства під зерновими колосовими, зернобобовими культурами та кукурудзою. Це дозволило зупинити деградацію ґрунтів, збіднення їх на органічну речовину та рухові форми поживних елементів. На перший погляд це зовсім просто: потрібно поділити пасовище умовно на 14–15 загонів, кожний із яких спасувати за 2–3 дні. Доки худоба дійде до останнього загону, в першому наросте достатньо трави для наступного використання.

На жаль, на практиці все значно складніше. Навіть за високої продуктивності, але без урахування біологічних особливостей росту трав, неможливо досягти бажаних результатів в одержані зеленої маси з однаковою продуктивністю через рівні проміжки часу. Бо, як відомо, трава значно інтенсивніше росте в травні-червні, після чого її ріст зменшується. Тому 60 –70% валового збору врожаю з культурних пасовищ угідь надходить саме в цей період.

 

Правильність випасання м’ясної худоби на пасовищах

Як правильно організувати випасання м’ясної худоби, щоб забезпечити надходження пасовищного корму протягом літнього періоду відповідно до потреби жуйних. Обов’язкова умова — навантаження повинно узгоджуватися з урожайністю та виходом зеленої маси — має бути не лише в травні, а й у пізніші періоди.

В такому випадку слід мати на увазі, що застосування сінокісно-пасовищного використання травостою в першому й другому циклах значною мірою допомагає вирівнювати надходження зеленої маси по періодах у результаті збільшення площ під отавою в наступних циклах використання.

За умов вологих років отримується в середньому 386–450 ц високоякісної зеленої маси з гектара в ДП ДГ «Чернівецьке». Пасовища не удобрюються. Азот поступає за рахунок навозу від тварин, які протягом 4–5 років випасаються на культурних пасовищах. В теплу весну випасається на 10–12 днів раніше, ніж звичайно, коли травостій досяг висоти 13 см. Така висота трави буває під час цвітіння кульбаби.

 

________________________

Корови живою масою 500–600 і більше кілограмів за нормальної густоти травостою й оптимальної висоти (близько 25 см) може спожити з пасовища 65–80 кг трави на день

________________________

 

На цей час у загоні, з якого почали спасування, врожай зеленої маси становив 345 ц/га. Ураховуючи, що наростання трави з весни відбувається швидко, запізнюватися із спасуванням не слід, тому що тривалість першого циклу надто скорочується, або ж для його подовження спасують перерослу траву, коли її цінність корму різко знижується.

Запізнення з випасанням призводить до того, що за короткий час між циклами травостій вдруге не встигає відрости до потрібного запасу 70–80 ц зеленої маси з гектара. Для цього, як показує багаторічний досвід, потрібний інтервал принаймні у 20–25 днів.

Ураховуючи валовий збір трави із загону та денну потребу в ній для м’ясного стада худоби (65 ц зеленої маси для 100 корів), можна правильно організувати спасувавання трави в кожному загоні. Треба мати на увазі, що корови живою масою 500–600 і більше кілограмів за нормальної густоти травостою й оптимальної висоти (близько 25 см) може спожити з пасовища 65–80 кг трави на день.

 

Майбутнє господарств Буковини — одержання дешевої яловичини

Переорієнтування господарств суспільного сектору різних форм власності Буковини на нову технологію виробництва дешевої та якісної яловичини потребує певного часу та бажання керівників і спеціалістів тваринників, щоб нею займатися. Потрібно відпрацьовувати нові пропорції виробництва, відповідно, трансформувати сільськогосподарські угіддя у виробництво дешевої яловичини. Особливо багато часу і уваги потребує налагодження системи селекційно-племінної роботи (розведення, вирощування ремонтного маточного поголів’я м’ясного контингенту молодняку) з максимальним використанням трави культурних пасовищ.

Таким чином, для розвитку прибуткової галузі м’ясного скотарства на Буковині потрібно дві умови: наявність дешевих кормів і ринку, здатного диференціювати ціну залежно від якості. Кормову базу необхідно розвивати мірою того, як господарства почнуть раціональніше використовувати свої землі та скорочувати витрати. Попит на екологічну, дешеву та якісну яловичину збільшуватиметься зі збільшенням її постачання в регіоні.

Зважаючи на важливість проблеми, що порушується в цій статті, науковці відділу селекції, розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН пропонують визначитися зі спеціалізацією кожній малопродуктивній молочнотоварній фермі великої рогатої худоби. Там, де немає перспективи ведення молочного скотарства, слід негайно перейти на більш перспективну, мало затратну, рентабельну — м’ясне скотарство. Це галузь майбутнього, яка допоможе вийти з кризи вашого господарства.

Збільшення кількості подібних господарств у регіоні дасть можливість поліпшувати генетичний потенціал створюваного типу та повніше забезпечувати населення регіону конкурентоздатною та якісною яловичиною.

 

Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції,
розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької
продукції, старший науковий співробітник Буковинська ДСГДС ІСГ КР НААН

 

 26 лютого 2024
Промислове виробництво птахопродукції з перепелів, гусей, качок зазнало негативного впливу ще в період карантинних обмежень, бо має вищу собівартість через терміни вирощування й орієнтоване на платоспроможне населення.
Промислове виробництво птахопродукції з перепелів, гусей, качок зазнало негативного впливу ще в період карантинних обмежень, бо має вищу собівартість через терміни вирощування й орієнтоване на платоспроможне населення.
26 лютого 2024
 26 лютого 2024
ФГ «Волинський сад» з 2012 року спеціалізується на садівництві, зокрема вирощуванні яблунь та вишні. Теплиці – новий напрям діяльності, який вирішили розвивати, дізнавшись про можливість отримання гранту від держави.
ФГ «Волинський сад» з 2012 року спеціалізується на садівництві, зокрема вирощуванні яблунь та вишні. Теплиці – новий напрям діяльності, який вирішили розвивати, дізнавшись про можливість отримання гранту від держави.
26 лютого 2024
 25 лютого 2024
Глобальний ринок рослинного молока зросте з $20 млрд до $51,87 млрд протягом наступного десятиліття.
Глобальний ринок рослинного молока зросте з $20 млрд до $51,87 млрд протягом наступного десятиліття.
25 лютого 2024
 24 лютого 2024
Однієї з найбільш цікавих ягідних культур в Україні є обліпиха. Витрати на догляд за цією культурою невисокі, порівняно з іншими, до того ж є чимало продуктів переробки, де використовується обліпиха.
Однієї з найбільш цікавих ягідних культур в Україні є обліпиха. Витрати на догляд за цією культурою невисокі, порівняно з іншими, до того ж є чимало продуктів переробки, де використовується обліпиха.
24 лютого 2024
 23 лютого 2024
Станом на 23 лютого з початку 2023/24 маркетингового року Україна експортувала 28,15 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 4,274 млн тонн було відвантажено з початку поточного місяця.
Станом на 23 лютого з початку 2023/24 маркетингового року Україна експортувала 28,15 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 4,274 млн тонн було відвантажено з початку поточного місяця.
23 лютого 2024
 23 лютого 2024
Цього тижня на овочевому ринку України відновилася тенденція подорожчання столових буряків.
Цього тижня на овочевому ринку України відновилася тенденція подорожчання столових буряків.
23 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.