Фокус на проблеми
Подія зібрала близько ста операторів органічного ягідного ринку з різних куточків України: Вінниччини та Волині, Дніпропетровщини та Київщини, Кіровоградщини та Львівщини, а також із Полтавщини та Черкащини.
«Форум є вираженням погляду організаторів на його проведення», — сказала, відкриваючи подію, Олена Дейнеко, директор Organic Business School. Вона закликала учасників відверто обговорити результати сезону органічного ягідництва, що вже минув, і тримати цього разу у фокусі уваги насамперед не здобутки. Головне — ретельно проаналізувати помилки, прорахунки та ризики, щоби спільними зусиллями знайти оптимальні шляхи вирішення їх та ефективного господарювання у 2019 році. Аби охопити всі найважливіші аспекти ягідного органічного бізнесу та предметно їх розглянути, структурно програма події складалась із наступних послідовних тематичних блоків: «Управління»; «Збут»; «Агротехнології»; «Кооперація» і «Сертифікація».
Прикметно, що, крім конференційного залу, для форумчан було облаштовано сусіднє приміщення, де виробники органічної ягоди могли по-діловому поспілкуватись між собою, а також отримати фахові поради від професійних консультантів органічного бізнесу, яких організатори спеціально запросили на захід.
Світові тенденції
За даними публічного звіту Organic Monitor 2017, вартісний обсяг ринку органічних продуктів у світі за період із 2000 до 2015 рр. виріс майже вп’ятеро: із 17,9 до 81,6 млрд дол. США.
Згідно з інформацією Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) і компанії Agricultural Market Information (AMI, Німеччина), обсяги реалізації органічної продукції у торговельних мережах Європейського Союзу збільшились на 368 % — із 7 до 31 млрд євро у 2000-2016рр., у тому числі на 10% у 2016 р.
За даними FiBL щодо розвитку органічного сільськогосподарського виробництва з 1985 до 2016 рр., загальна площа ділянок органічного землеробства у ЄС збільшилась стократно з 0,1 до 11,1 млн га, зокрема, на 184% у 2000-2016 рр., у тому числі приблизно на 8 % у 2016 р.
Як зазначив, представляючи цю статистику Сергій Галашевський, директор органу сертифікації — компанії «Органік стандарт», органічний ринок упродовж останніх 20 років зростає. Він є саме тим єдиним сектором у царині аграрної галузі та виробництва харчових продуктів, який дає постійно позитивну динаміку, без різких стрибків. Органік-ринок щороку збільшується у середньому на 7-15 %, що формує надію та впевненість серед тих, хто займається цією справою.
Згідно з порівняльними дослідженнями FiBL, у 1999-2016 рр. відбулося зростання площ органічних сільськогосподарських угідь більш як уп’ятеро, а обсягу продажів вирощеної на них продукції у торговельних мережах ЄС — у понад двічі.
За даними, яке оприлюднили FiBL і Міжнародна федерація рухів органічного сільського господарства (IFOAM) в документі під назвою World of organic agriculture 2018, загальна площа ягідництва класу «органік» вимірюється у понад 56 тис. га. Зокрема, Північна Америка має загалом 10 тис. га таких ділянок. На 7,5 тис. га там вирощується лохина (що становить понад 8% ягідного органічного виробництва на цій території) та на 0,8 тис. га — журавлина (понад 3% тамтешнього органік-ягідного загалу).
Малина — цариця вітчизняного органік-ягідництва
В Україні, згідно з першими результатами дослідження, яке, на замовлення Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, проводить наразі орган сертифікації «Органік стандарт», оцінюючи дані своїх клієнтів, загальна площа земель під різними ягідними культурами у 2016 році становила понад 750 га, з них більш як 550 га, майже три чверті від загалу, займали малинові плантації. Під лохиною та суницею садовою перебувало понад 100 га та 50 га відповідно, а решта земель — під іншими культурами. Привертає увагу той факт, що за період 2015-2018 рр. розмір «малинових» площ зріс у кілька сотень разів, а під іншими культурами — у кілька десятків разів.
Валовий збір органічних ягід торік становив: з малини приблизно 2,8 тис. т, лохини — понад 30 т, суниці садової — більш ніж 350 т.
Курс на експорт
За кордон з України постачались органічна ягідна продукція із плантацій дикоросів, таких як чорниця, ожина, брусниця, журавлина, бузина, аронія, терен, шипшина, обліпиха, горобина, дика вишня, лісова суниця, та культивованих насаджень — малини, суниці садової, аронії. Експорт був у вигляді: замороженої (переважно); сушеної (рідко); свіжої та переробленої сировини.
Як зауважив Сергій Галашевський, мова йде не про величину врожаю, який зібрали ті чи інші виробники з певної культури, а про обсяг експортованої продукції у відповідному році, до якого частково потрапляє і врожай попереднього аграрного сезону. Експерт зазначив, що органічна лохина ще жодного разу не експортувалась, але він сподівається, що ця ягода в свіжому вигляді продаватиметься за кордоном цьогоріч.
Серед постачальників на зарубіжні ринки близько 20 операторів є експортерами дикорослих ягід, 8 — культивованих (малина, суниця) культур і понад 90 виробників ягід, переважно малини, котрі отримали свої врожаї, маючи розмір господарства із земельних ділянок площею від 0,2 до 35 га. У складі останніх 87 — виробники малини, 15 — лохини, 20 — суниці та суміжно лохини, малини.
Лідером серед поставлених за кордон органічних ягід українського виробництва в останні три роки як за обсягами експорту, що невпинно зростав, так і за кількістю країн-покупців стала чорниця заморожена. 1 967 т цієї ягоди придбали 9 країн у 2016 році, 2 892 т — 13 країн у 2017-му, і 3 291 11 країн у 2018 роках. Імпортерами виступили Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Італія, Кіпр, Литва, Нідерланди Німеччина, Польща, Сербія, Франція, Чехія, Швейцарія.
662 т бузини замороженої органічної українського виробництва було експортовано у 2018 році до Німеччини, Польщі та Чехії, що удвічі більше порівняно з 2016 та з 2017 роками.
Обсяг експорту української ожини замороженої класу «органік» зріс зі 105 т у 2016-му до 147 у 2017-му та 260 т у 2018 роках. До переліку країн імпорту за цей час увійшли Австрія, Бельгія, Іспанія, Італія, Кіпр, Німеччина, Польща, Франція, Чехія.
Найдинамічніше розвивався експорт органічної малини замороженої українського виробництва. 5 т її було поставлено до Франції у 2016 році. Наступного року цю ягоду обсягом 116 т придбали також Польща та Чехія. Минулоріч до Франції поставок з України не було, але до складу країн-імпортерів 392 т малини додались Німеччина та Сербія.
Філософський погляд на органічне виробництво
Прикметно, що на завершення огляду органічного ринку ягідних культур — результатів системного та ґрунтовного аналізу числових показників галузі — директор органу сертифікації — компанії «Органік стандарт» акцентував увагу учасників форуму на тих аспектах бізнесу, які не вимірюються безпосередньо ані гектарами землі, ані тоннами продукції, ані кількістю персоналу, ані рівнем технічного забезпечення, ані грошовими еквівалентами. Він, за вже усталеною традицією, говорив про філософські аспекти цього сектору сільського господарства, про те, як важливо сформувати та постійно підтримувати на належному рівні репутацію в органічному виробництві.
За словами промовця, виробники, котрі займаються органічним виробництвом, мають кращий «імідж». Із цим не можна не погодитись, адже кожен покупець прагне купувати таку харчову продукцію, яка є не лише смачною та поживною, але й сприяє здоровому розвитку людини. Саме через особливу лояльність споживачів до органічних продуктів харчування і формується їхнє довірливе ставлення до тих, хто цю продукцію виготовляє. Зазвичай органічні товари формують сімейний продуктовий кошик, вміст якого споживають усі члени родини. Саме це, вочевидь, пояснює, чому в органічному господарюванні навіть один виробник здатний зіпсувати репутацію всім учасникам сектору, які працюють чесно, прозоро та відповідально.
Сергій Галашевський зазначив, що експортери органічної продукції мають кращі можливості, очевидним доказом чому є наведені вище статистичні дані цього сегменту сільського господарства.
У виступах багатьох промовців щоразу підтверджувалась думка про особливу відповідальність органічних виробників перед суспільством, яка ґрунтується на тому, що органік — це альтернативний, свідомий і добровільний вибір аграрія, що органічне господарювання — це не технологія виробництва, а насамперед його філософія, світогляд та стиль життя.
Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"