Результати господарської діяльності в аграрному секторі залежать переважно від погодних факторів, адже, як відомо, Україна знаходиться у так званій зоні ризикованого землеробства. Ризики сільського господарства у нас є системними і можуть викликати збитки для великої кількості сільгоспвиробників одночасно. Крім того, ризики впливають і на кінцеву ціну продукції, і на можливості аграріїв отримати додаткове фінансування.
«Сьогодні аграрний сектор в Україні набуває ознак лідера. Проте, як будь-який інший, аграрний бізнес потребує кредитів для інвестицій свого розвитку. А агрострахування є тим інструментом, що дозволяє сільгоспвиробникам отримати доступ до кредитних ресурсів. Повернення кредиту регулюється, крім політичного фактору, ще й такими чинниками, як ціна та урожайність продукції. І коли остання знижується, у пригоді стає агрострахування, яке дає змогу сільгоспвиробнику продовжувати свою діяльність», -- повідомив Гарі РОШЕ, керівник програми Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток агрострахування в Україні».
Власне, робота з втілення агрострахування триває вже не перший рік. Однак для повноцінного розвитку цієї галузі не вистачає законодавчого забезпечення. Сьогодні у Кабміні перебуває дві концепції з агрострахування -- одна з Міністерства аграрної політики та продовольства України, інша -- Держфінпослуг. Всі сподіваються на створення єдиної, узгодженої концепції, що дозволить агрострахуванню розвиватись значно швидше. Також у планах -- створення Державної агрострахової компанії, хоча пан РОШЕ погоджується, що це не буде оптимальним рішенням. Оскільки у всіх країнах агрострахування базується на партнерстві між приватним та державним секторами. Зокрема, держава виконує координаційну роль, слідкує за тим, аби на ринку працювали надійні страхові компанії.
Нині в Україні відбувається процес створення Агрострахового бюро (АСБУ), участь у якому беруть 15 страхових компаній, які займаються страхування сільськогосподарських ризиків. Основною метою створення АСБУ є представництво інтересів галузі у рамках партнерства між державним і приватним секторами, розробка нових страхових продуктів, проведення інформаційних кампаній для аграріїв, а також задля урегулювання можливих спорів між страховиками та страхувальниками.
Адже агрострахування в Україні поступово набирає обертів. Так, за статистикою восени 2009 року було укладено тільки 10 договорів зі страхування озимої пшениці на весь цикл виробництва площею лише 10 тис. га, сума премії з яких становила лише 3,7 млн грн (виплачено за цими договорами -- 1,7 млн грн). Водночас, восени 2010 року було підписано вже 163 договори, якими охоплено 39,6 тис га посівів, сума премій становила 13,8 млн грн.
Однак, зі слів Романа ШИНКАРЕНКА, консультанта Проекту «Розвиток агрострахування в Україні», на сьогодні ще існують певні проблемні моменти, зокрема, складні тексти договорів, тому почасти для аграріїв умови страхування залишаються надто незрозумілими, на заваді -- також високі вимоги щодо надання документів та демпінг (ринкові ставки премій). «Ми передали страховикам нові продукти для страхування озимих зернових культур і озимого ріпаку на весь цикл виробництва. Ця структура є достатньо модульною, тому аграрій за своїм бажанням обирає період страхування -- від посіву до збирання або лише на весняно-літній період тощо. Цьогоріч ми пропонуємо до страхування також соняшник і кукурудзу», -- зазначив пан ШИНКАРЕНКО.
У впровадженні нових страхових продуктів пропонуються стандартні умови страхування: причому аграрій сам може вибрати рівень покриття, ціну за одиницю урожаю, для озимих культур -- період покриття і суму виплати при загибелі посівів. Зрозуміло, чим нижче покриття, тим дешевше страхування: наприклад, для озимих культур пропонується від 50 до 70% покриття, для кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків -- від 50 до 85% (з 5%-им кроком). Також аграрій самостійно може обрати ціну за одиницю урожаю, зокрема, наприклад щодо кукурудзи пропонується ціна за одиницю врожаю у межах 60-140 грн/ц. Тут фахівці проаналізували ринок і дійшли певних висновків: виходить, якщо аграрій обиратиме низький ціновий діапазон, то він страхуванням покриватиме виробничі витрати, якщо високий -- у цьому випадку страхується майбутній урожай.
Варто розглянути нові продукти страхування на прикладі. Страхування кукурудзи та соняшнику здійснюється таким чином: подання заяви до 10 червня; проведення страхових процедур та підписання договору до 20 червня (зокрема, тільки до початку цвітіння культури); термін дії договору зі страхування соняшнику до 15 жовтня, кукурудзи -- до 1 листопада; огляд експертами для врегулювання збитків -- за 10-15 днів до початку збору врожаю. До речі, процедура врегулювання збитків за новими продуктами відбувається у три етапи: перший -- при загибелі посівів до 1 червня повертають 30% страхової суми на 1 га, другий -- до 1 липня повертають 50% страхової суми на 1 га, третій -- від 1 липня до збору врожаю.
Тарифні ставки визначались на основі аналізу даних протягом 1984-2009 років: посівні площі; площі, які відновили вегетацію весною (для озимих культур); площі, з яких зібраний урожай, валовий збір культури.
«Ми наполегливо працюємо над тим, щоб розширити лінійку якісних страхових продуктів, аби якомога більше аграріїв України отримали ефективний страховий захист, -- повідомив Гарі РОШЕ. -- Впевнений, що й нові пропозиції, які ми запускаємо цьогоріч, стануть у пригоді сільгоспвиробникам та страховим компаніям, адже вони стосуються стратегічних культур, зокрема соняшнику, кукурудзи, ячменю та жита, які завжди займали в українському агровиробництві особливе місце, а також цукрових буряків, які не поступається значущістю озимій пшениці».
