Ця подія об’єднала керівників сільськогосподарських підприємств, агрономів, провідних українських і зарубіжних вчених. Загальна кількість учасників заходу перевищила сотню осіб, що засвідчило актуальність теми семінару та перспективу вирощування бобових на українських землях.
Про особливості вирощування і використання квасолі в Україні розповів Ю. ТЕРНОВИЙ, кандидат с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи Сквирської дослідної станції Інституту агроекології і економіки природокористування НААН України. Він, зокрема, зазначив, що найбільші площі цієї культури в Україні були в 60-70 роках ХХ ст. Після розпаду Радянського Союзу попит на цю культуру зменшився, відповідно скоротилися і посівні сільгоспугіддя. Останнім часом, зважаючи на стрімкий розвиток переробної промисловості, зокрема консервної, дедалі частіше аграрії сіють квасолю. Адже ця культура, як і решта бобових, містить багато білка. В їжу використовують і недоспілі боби (лопатки), і насіння фасолі. Незрілі боби містять 6% білків, 3,4% цукрів, вітаміни А, В, С та мінеральні солі.
Квасоля належить до сімейства бобових, є зерновою бобовою культурою. Рід квасолі включає до 230 видів, які поділяються на дві групи: американська та азійська. У квасолі американського походження формуються великі плоскі боби з довгим дзьобиком і крупним насінням, в азійської -- вузькі без дзьобика й дрібним насінням.
У нашій країні найпоширеніший вид -- квасоля звичайна, яка належить до американської групи. У меншій мірі використовуються для харчових потреб такі види американського походження, як квасоля багатоквіткова, лімська та гостролиста.
Насіння квасолі висівають, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до +10-12°С і мине загроза весняних приморозків. Останній строк сівби -- третя декада червня. Для останнього строку сівби слід використовувати ранньостиглі сорти. Насіння кущових і напівкущових сортів квасолі висівають широкорядним способом із шириною міжрядь 30-45 см або стрічковим -- за схемою 50+20; 50+20+20+20 см. Збирають боби квасолі на лопатку в технічній стиглості через 12-18 днів після цвітіння.
Досвідом вирощування іншої бобової культури -- сочевиці -- поділився А. КУЛІНІЧ, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник Інституту зернового господарства НААН. Вчений зупинився на історії вирощування сочевиці в Україні, зазначивши, що перші згадки відносяться до часів Київської Русі.
Сочевиця -- рослина помірного клімату, вона характеризується високою посухостійкістю, морозостійкістю, її сходи можуть витримувати заморозки до -6°С градусів, а деякі сорти можна висівати на зиму, позаяк вони витримують морози до -25°С. У зв’язку із нестабільним кліматом в Україні такі характеристики сочевиці дають перспективу для збільшення посівних площ під цією культурою.
Сочевицю вирощують в Індії, Туреччині, Чилі, Єгипті, Іспанії, Румунії. Світова площа посівів сягає 3,4 млн га. Урожайність фіксується на рівні 8,8 ц/га, а виробництво зерна сочевиці -- близько 3 млн т. В Україні сочевиця вирощується у центральних регіонах, і площі її збільшуються з кожним роком. Дослідженням сочевиці в нашій державі займається Красноградська дослідна станція.
Організатори семінару запросили зарубіжних фахівців, зокрема, провідного агронома компанії Pinarsan Gida ins. Турана ЙОЛЛИ з Туреччини, який поділився з українськими спеціалістами досвідом використання технології й ефективними методами вирощування нуту, сочевиці та квасолі. Не оминув увагою гість із Туреччини перспективи вирощування зернобобових у нашій країні. З-поміж іншого він зауважив, що Україні слід, не відмовляючись від зернових культур, активізувати виробництво зернобобових. Ці культури швидко і легко адаптуються до різних екологічних умов і не вимагають особливого догляду. А з наповненням внутрішнього ринку виходити й на зовнішній.
