Україно-данський бізнес-форум: нові перспективи

/ Подія / П'ятниця, 17 червня 2011 17:08

Тетяна ЗАНЬКО, «АС»

6 червня у Торгово-промисловій палаті України відбувся україно-данський бізнес-форум, присвячений співпраці між українським та датським бізнесом у секторах енергетики, сільського господарства та харчової промисловості, за участі Його Королівської Високості Кронпринца Данії Фредеріка та Прем’єр-міністра України Миколи АЗАРОВА.
Офіційна делегація Данії була представлена міністром з енергетики та клімату Люкке ФРІС, Аграрною Радою Данії, Конфедерацією датських промисловців, Радою з питань теплопостачання та Старшим радником Данського енергетичного агентства Андерсом Хасселагером. Бізнес-делегація Данії складалася з 35 компаній-лідерів, які представили рішення, що допомагають 
їхній країні мати одну з найрозвинутіших економік у світі. Як відомо, за останні тридцять років економіка Данії зміцнилася майже на 80%. Водночас обсяги споживання енергії не зросли. Власне, компанії, які склали економічну місію Данії, представлені сьогодні на ринку України, зокрема, чимало з них працюють у сільському господарстві - у тваринництві та рослинництві.
«З нашими багатими і давніми традиціями торгівлі ми, данці, звикли працювати на світових ринках і використовувати можливості там, де вони є, - проголосив Кронпринц Фредерік, який вже вдруге прибув до України з офіційним візитом. - Цей бізнес-форум зібрав ряд відомих датських компаній, які працюють у галузі сільського господарства, продуктів харчування та енергозберігаючих технологій. Ці основні сфери датського ноу-хау мають добрі можливості вплинути на розвиток будь-якої сучасної країни».
За свідченням експертів, на сьогодні Україна цікава для Данії передусім як великий ринок збуту власних товарів. Адже тільки за 2010 рік датські бізнесмени інвестували в українські підприємства менш ніж $200 тис.
«Сподіваємось, незабаром товарообіг між двома країнами - Україною та Данією - досягне трьох мільярдів датських крон. Адже Україна знаходиться під сороковим номером серед двохсот наших партнерів. Це невисокий показник. Але потенціал до розширення нашої співпраці є», - повідомив Кронпринц Данії.
У свою чергу, прем’єр-міністр України Микола Азаров, привітавши учасників заходу, повідомив: «Обличчя сучасного світу стрімко змінюється, він не тільки відкриває перед нами нові можливості, але ставить нові виклики. Ми, будуючи свою економічну політику, уважно вивчаємо реалії сьогодення, намагаємось знайти відповіді на перспективи світової економіки, оскільки Україна є експортно зорієнтованою країною, бере активну участь у світових ринках, тому ми повинні найперше думати про те, щоб наша економіка була конкурентоспроможною. Україна - не тільки технологічно розвинена країна, а й аграрна. І ми сьогодні дуже багато робимо для того, аби розвинути своє сільське господарство та вийти на сучасний рівень виробництва. Тому нам дуже цікаво співпрацювати з такою економічно розвиненою країною, як Данія».
Також прем’єр-міністр розповів про спрощення умов для ведення бізнесу в Україні, про лібералізацію законодавства, адміністративної системи, про розвиток інфраструктури в Україні, зокрема, будівництва доріг. На сьогодні Україна розраховує на продовження співпраці з Данським інвестиційним форумом для Центральної та Східної Європи.
«Уряд України дуже зацікавлений у співпраці з датським бізнесом. Ми відкриті до вашої участі на нашому ринку, а також ви можете розраховувати на нашу підтримку», - запевнив пан Азаров.
Після виступів офіційних осіб робота форуму продовжилась у тематичних секторах. Аграрна сфера була представлена семінаром «Молочне та м’ясне тваринництво. Сучасні технології переробки», який модерував Ян ЛАУСТСЕН, директор Данської Ради сільського господарства та продовольства.
«Данія - країна, яка експортує 65% виробництва. Зокрема, у нас склалась традиція експорту молока та м’яса. Ми володіємо потужними знаннями та навиками, пов’язаними з транспортуванням, обробкою матеріалів та обладнання для розведення тварин, і наш успіх на міжнародній арені має чотири елементи - це високий рівень безпеки продовольства, високий рівень якості м’яса та молока, відмінна система тваринництва та багато знань із застосування машин та обладнання», - коротко окреслив основні елементи датської системи тваринництва пан Лаустсен.
Серед тем, представлених на семінарі, учасники мали можливість заслухати про глобальне виробництво зерна, зберігання та обробку насіння, регуляцію вартості кормових урожаїв, кормове значення сої, молочне обладнання як серце кожної молочної ферми тощо. Кожна з виступаючих компаній презентувала свої знання та навики у галузі тваринництва. Так, зокрема, Пітер КІЕРКЛО, регіональний директор Східної Європи компанії SKOVA/S, розповів про технологічні новинки у застосуванні клімат-контролю для тварин, що сприяє кращій продуктивності та приросту ваги. А представники компанії JydenBurA/S, котрі займаються виробництвом обладнання, поділились досвідом як швидше повернути інвестиції, залучені на обладнання.
Для учасників бізнес-форуму було надзвичайно цікаво довідатись про нові технології, які застосовують у сільському господарстві Данії. Адже останні, разом із продовольством та обладнанням, експортуються щороку майже на $15 млрд. Тобто продукти сільського господарства та рибальства, разом із вантажами, котрі супроводжують продукцію агробізнесу, становлять 20% загального експорту Данії. Таким чином, із населенням 5,3 млн Данія може прогодувати 15 млн людей. Якщо б розвинути наш сільськогосподарський потенціал до датського рівня, то тільки можна уявити, яку частину світу ми б могли прогодувати!

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.