Нещодавно Президент Віктор ЯНУКОВИЧ доручив прем’єр-міністру Миколі АЗАРОВУ до 1 жовтня поточного року забезпечити підготовку та подати на розгляд Керуючої ради Комітету з економічних реформ проект програми реформування НАК «Нафтогаз України». Після цього остання буде ліквідована. Натомість з’являться інші незалежні компанії, котрі самостійно одна від одної займатимуться видобутком та транзитом газу. На це, зі слів очільника уряду, з державного бюджету виділятимуться чималі кошти. Проте не забувають тут і про інвесторів, на яких охоче розраховують, оскільки видобування нафти і газу вимагатиме великих витрат. Адже в Україні дійсно є ще над чим працювати. «Розвідані запаси газу в країні становлять майже 1 трильйон кубометрів. Ще майже 11 трильйонів кубометрів запасу газу знаходиться на не розвіданих площах», - зауважив пан Азаров. Крім того, багата Україна і на запаси сланцевого газу, які, за деякими оцінками, становлять більш як 30 трильйонів кубометрів. Тим паче, досвід Польщі у видобутку його дає можливість реалістично та цілком серйозно підійти до цієї справи.
У зв’язку з реорганізацією Нафтогазу Україна сподівається і на перегляд газових домовленостей з Росією. Проте остання вперто стоїть на своєму і переконана, що правонаступнику існуючої компанії повинні будуть передані права та обов’язки за чинними міжнародними угодами. Або, як варіант, злиття Нафтогазу та Газпрому, чого так наполегливо добивається останнім часом російська сторона. Зі слів Дмитра МЕДВЕДЄВА, Росія запропонувала вигідну пропозицію своєму сусіду: «якщо хочете знижку на газ, ви повинні стати частиною інтеграційного простору. В іншому разі - продаєте газотранспортну систему».
Зі свого боку, український Президент України заявив, що така позиція Росії принижує державу загалом, і він на неї аж ніяк не погодиться. «Будь-який тиск у цих питаннях для нас принизливий, і ми не дозволимо, щоб з нами так розмовляли», - зауважив пан Янукович. Глава держави пояснив, що питання реорганізації перебуває в іншій площині, оскільки воно відноситься до внутрішніх проблем країни. На часі - вирішення подальшої вартості газу для України. Микола Азаров запевняє, що Україна виконуватиме свої зобов’язання щодо купівлі і транзиту газу до тих пір, поки обидві сторони не домовляться про їх зміну.
Як відомо, НАК «Нафтогаз України» досі мала намір зменшити об’єми закупівлі природного газу, про що свідчить заявка до «Газпрому» про скорочення до 27 млрд м3. А протягом найближчих 5 років ця цифра взагалі має зменшитися до 12 млрд м3 за рахунок зростання видобутку власного газу. Однак, як виявляється, це аж ніяк не позначиться на його вартості. Олексій МІЛЛЕР, глава російської компанії, пояснив, що незважаючи на об’єми поставок газу, Нафтогаз платитиме як за 33 млрд м3. Такі умови чинного контракту, які повинні виконуватися обов’язково.
Окрім прибічників реорганізації НАК «Нафтогаз України» є також і противники. Зокрема, народний депутат Микола ТОМЕНКО нагадує, що ця процедура є прямим порушенням закону та «загрозою економічної незалежності держави». У лютому 2007 року Верховна Рада ухвалила внесення змін до Закону «Про трубопровідний транспорт», згідно з яким «реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, а також їхня приватизація забороняється». У цьому разі необхідне відповідне рішення ВР через внесення змін до закону. Депутат переконаний, що реструктуризація Нафтогазу означає зраду національним інтересам народу.
Чи дійде справа до суду?
В ході обговорення у різних колах цих подій неодноразово обома сторонами прогнозувалося вирішення питання у судових інстанціях. Зокрема, як розповіла прес-секретар російського президента Наталя ТІМАКОВА, глава РФ вважає «неприйнятними маніпуляції реорганізаційною процедурою для виправдання односторонньої відмови від існуючої угоди. Жодні внутрішньодержавні рішення України не повинні позначатися на виконанні міжнародних зобов’язань. Інакше це може спровокувати непоправні наслідки для економіки України». У разі, якщо не буде досягнуто консенсусу, Росія готова відстоювати свою позицію у суді.
Україна, своєю чергою, також нагадала про свої права, і у випадку їх порушення звернеться у судову інстанцію. І як заявляють експерти, має усі шанси виграти справу.
Зокрема, експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО переконаний, що тиск російської сторони на українську непоправний, і Україна давно уже мала б оскаржувати ці угоди. Головне при цьому - правильно підготувати позов та фахово відстоювати свою позицію. Пан Омельченко вважає, що «козирів» більше маємо ми. «Перш за все, змінилася ринкова кон’юнктура на газових ринках, - пояснює експерт. - Нині вартість газу для України за чинними угодами становить на $120 більше, ніж для Німеччини за довгостроковими, та майже на $180 більше за спотовими контрактами. Крім того, чинні угоди були досягнуті фактично під тиском - в умовах припинення постачання природного газу. Відповідно, їх можна вважати не дійсними».
Зрозуміло, що нинішній перебіг подій аж ніяк не на руку Росії, яка звикла диктувати свої правила гри, котрі майже завжди безапеляційно сприймалися Україною. Проте чітка позиція керівництва нашої держави наразі демонструє зовсім інше. Відстоювання державницьких позицій українським Президентом, зізнаюся, вселяє надію. Хоча як насправді вирішиться це питання – залежить у великій мірі від думки не тільки вітчизняних очільників, але й від позиції лідерів Євросоюзу, котрі наразі, окрім кількох висловів занепокоєння, лише спостерігають за розвитком ситуації осторонь.
