agro business 160 160

Керівники і корівники

/ Подія / Субота, 28 квітня 2012 16:08
Іван Лазнюк 
Уряд збирається протидіяти скороченню поголів'я ВРХ
Уряд узявся за участі прем'єр-міністра Миколи Азаров, заслуховувати інформацію з регіонів, зокрема про стан у м'ясо-молочній галузі. На початку квітня, приміром, про прорахунки та перспективи розвитку розповідали керівники п'яти областей Правобережного лісостепового регіону - голови Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Київської та Черкаської облдержадміністрацій.
 

Переломити, а не добити
Якщо брати в цілому по регіону, тут спостерігається хоч і незначне, але нарощування виробництва молока на товарних фермах. Саме за рахунок зростання кількості та потужностей тваринницьких комплексів відбувається збільшення поголів’я великої рогатої худоби. Однак цього не скажеш про селянські подвір’я. Череда корів там поволі скорочується. Тож загалом спостерігається незначний спад поголів’я ВРХ в усіх областях, за винятком Тернопільської.
Йшлося і про те, що в усіх п’яти областях будуються й реконструюються молочно-товарні комплекси з обладнанням, яке забезпечить належну якість отримуваної продукції. Що ж до сільгосппідприємств, де забезпечується і племінна робота, і механізація процесів, а значить, здешевлення продукції, то в уряді вважають, що їх обмаль.
Тому прем’єр знову наголосив на відповідальності глав адміністрацій за створення у регіонах стимулів і умов для нарощування поголів’я ВРХ. А найголовніше – зростанню продуктивності дійної середи. «Ситуацію із виробництвом продукції тваринництва потрібно «переломити»,» - закликав Микола Азаров.
Про своє бачення, як це зробити, він також розповідав на одному з засідань Кабміну. Тоді пан Азаров висловив серйозне занепокоєння і незадоволення роботою профільного міністерства та деяких обладміністрацій в цьому напрямі. І повідав, що особисто провів декілька нарад та консультацій з фахівцями галузі, учасниками ринку, експертами і вченими на тему: як нам суттєво збільшити виробництво яловичини і молока.

Перший висновок, який виніс прем’єр із цих нарад, такий: альтернативи розвитку вітчизняного виробництва не існує. Отже, Україна власними зусиллями має забезпечувати себе продукцією тваринництва.

Другий - Україна досить швидко може стати провідним гравцем на міжнародних ринках продукції тваринництва, наростити за рахунок цього експортний потенціал.

Свинство прем’єра радує, а ось з рогами сутужно
Микола Азаров розповів, чому проблеми м’ясо-молочної галузі привернули стільки уваги.
Якщо поголів’я свиней і птиці, за його інформацією, у нашій країні наближається до рівня, необхідного для повного забезпечення внутрішнього попиту, і коригувати це поголів’я можна достатньо швидко, то з вирощуванням великої рогатої худоби все набагато складніше.
altЗі слів прем’єра, всі, з ким він консультувався, свідомі того, що поголів’я великої рогатої худоби у нас недостатнє. Відновити його до рівня, необхідного для забезпечення внутрішнього ринку, можна лише за п’ять-сім років.
За час незалежності воно скоротилось майже вшестеро! 4,5 млн голів для країни з населенням 46 мільйонів людей – це вкрай мало.
Тому і яловичина, і молоко коштують надто обтяжливо для гаманців більшості громадян нашої держави. Як наслідок, у м‘ясному раціоні українця яловичина становить тільки 18% замість рекомендованих медициною 40. А споживання молока - майже наполовину менше від раціональних норм харчування.
Отже, це речі, які безпосередньо впливають на якість життя і здоров’я наших людей.
На думку Миколи Яновича, проблема не вирішувалась, лише поглиблювалась усі роки незалежності. За його ж таки інформацією, тільки у 2010-му вдалося зупинити скорочення поголів’я у нашій країні. І зараз ми знаходимося у поворотній точці. Тож в який спосіб нарощувати поголів’я і виробництво яловичини та молока?
Проблема, вважає прем’єр, полягає в тому, що два десятиліття тому великотоварні сільгосппідприємства виробляли 76% молока, а сьогодні навпаки: 80% - із господарств населення.
Зміни відбулися і в структурі виробництва м’яса. Якщо в 1990 році 71% його давали великотоварні господарства, то наразі за ними тільки 54%.
Постає питання: які умови повинна створити держава, щоб бізнес активно входив у цю складну, важку сферу діяльності, де термін окупності тривалий. Як оптимально, тобто - кому і на що - розподілити достатньо обмежений ресурс державної підтримки? Як довести ресурс безпосередньо до того виробника, який забезпечить гарантоване зростання обсягів м’яса і молока?

По дорозі до світлого майбутнього годувати ніхто не обіцяв
Від Міністерства аграрної політики та продовольства, поскаржився прем’єр, він тільки й чує: підтримувати треба лише великотоварне виробництво. Безумовно, це магістральний напрям вирішення проблеми. Але якими темпами відновлюється це виробництво? Фактом є те, що механізми дотацій не спрацювали на його розвиток. Минулого року збудували 26 молочнотоварних ферм. Але це зростання поголів’я лише на 20 тисяч голів. Поточного року планується звести вдвічі більше: ще 40 ферм. А нам необхідно щорічно додавати разів у десять більше: по 200-300 тисяч голів худоби.
Водночас, зазначив у своєму виступі М. Азаров, отелення у селянських господарствах щороку приносить до двох мільйонів голів. Та майже весь молодняк іде під ніж, тому що без підтримки, без стимулів господарі не будуть утримувати таке поголів’я.
Зрозуміло, корови, яких тримають люди, не такі продуктивні, як сьогодні вважається за потрібне. Якість молока часто не відповідає нормам. Але воно є. І, власне, господарі цих корів сьогодні годують країну. Якщо про них забути, і десять років будувати комплекси, вийде як в анекдоті: «А по дорозі до світлого майбутнього годувати ніхто не обіцяв».

Корова до вузу доведе
Не треба також забувати, закликав прем’єр, що для багатьох людей, які тримають корів, це основний гарантований дохід. Іноді єдине джерело існування. Цим не можна нехтувати. Скорочення поголів’я у населення – це не тільки економічна, а й соціальна, якщо хочете, гуманітарна катастрофа для окремих сіл. Ми і так щороку втрачаємо в середньому 15 сіл.
Натомість, фахівці порахували, що якщо підтримати господарство з п’ятьма коровами, дохід дозволить родині, крім іншого, наприклад, оплачувати навчання дитини у вузі.
Тому два технологічні уклади – великотоварний та індивідуальний - на цьому етапі не можна протиставляти. Рухатися треба паралельними напрямами: створювати стимули для інвесторів вкладати кошти у великотоварне виробництво, швидко нарощувати його частку, і водночас дотувати виробництво молока в селянських господарствах, які утримують до 5 корів. Стимулювати господарів дорощувати теличок і бичків до товарних кондицій.
Важелі є: і здешевлення кормів, і премія за відгодівлю до певного віку чи ваги, і премія за продуктивність корів та якість молока. Весь цей арсенал треба гнучко використовувати.
 
Має рацію кооперація
Зі слів Миколи Азарова, під час дискусій за участі фахівців профільного міністерства, керівників господарств, учасників ринку визначалося, що існує успішний шлях гармонізації двох названих укладів у тваринництві. Це кооперація, розгортання масового кооперативного руху. Треба стимулювати створення кооперативів виробничих, переробних, обслуговуючих, споживчих. Кооперація, впевнений прем’єр, здатна вирішити завдання, які одному не завжди під силу: придбати генетично якісне поголів’я, дешевше купити комбікорми і дешевше їх доставити на подвір’я, заготовити сіно, придбати обладнання для міні-ферм, провести воду, обладнати молочарні та молокопереробні виробництва, забезпечити ветеринарну підтримку тощо.
Все те, що було напрацьовано під час дискусій і консультацій, наголосив прем’єр, має узагальнити Мінагропрод і протягом тижня внести на розгляд уряду прості і дієві рішення:
  • скільки доплачувати селянину, щоб він не пускав телят під ніж;
  • скільки доплачувати в руки селянину за літр молока визначеної якості, щоб було вигідно тримати корову?
  • як зупинити несправедливу наживу перекупників і переробників, коли закупівельна ціна падає іноді до 1,8 грн/л молока, а роздрібна залишається на рівні 7-8 гривень;
  • як стимулювати відновлення вітчизняної племінної справи;
  • як стимулювати виробництво доступних за ціною комбікормів тощо.

Кудись поділися гроші хороші
У будь-якому разі, наголосив прем’єр, вимагаю від Міністерства аграрної політики та продовольства запропонувати інноваційні механізми державної підтримки м’ясо-молочної галузі. Старі результату не дали. З державного бюджету у 2010-2011 роках на розвиток тваринництва виділено більше 1,8 млрд грн. А обсяги виробництва продукції тваринництва торік, порівняно з 2010-м, зросли лише на 2,5%. Так використовувати кошти платників податків неприпустимо.
І довіру людей втрачати також не можна. Обіцяли доплачувати за молоко - треба доплачувати. Передусім зараз, у складній ситуації із закупівельними цінами, людям необхідно дати солідну одноразову грошову підтримку на голову худоби. А взагалі повинна нарешті запрацювати максимально проста і зрозуміла схема: здав молоко – отримав за квитанцією дотацію. Вигодовуєш теличку чи бичка - через півроку отримуєш стільки-то гривень. Через рік – ще стільки ж. Догодував до кондиції – ще премія.
- Я доручив Міністерству разом із галузевими асоціаціями і громадськістю розрахувати гідні розміри стимулюючих виплат, - підсумував Микола Азаров. - Головне, варто підкреслити: всі названі пропозиції та ідеї – не кабінетні вигадки. Це пропонують люди, як кажуть, «від землі». Практики, для кого виробництво м’яса і молока – це справа життя.
Треба чути людей, і знаходити рішення! 

 

 03 березня 2024
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
03 березня 2024
 03 березня 2024
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
03 березня 2024
 02 березня 2024
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
02 березня 2024
 01 березня 2024
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
01 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.