Нові перспективи скотарства на Буковині

Нові перспективи скотарства на Буковині

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 01 квітня 2024 10:24

У Буковинському краї спостерігається диверсифікація регіональної скотарської галузі в напрямі її переорієнтації, перепрофілювання на дешеве виробництво конкурентоспроможної якісної скотарської продукції з мінімальними затратами енергоресурсів та праці.

Це потребує нових стратегічних підходів у веденні скотарства, зокрема пошуків шляхів виробництва дешевої, якісної та високорентабельної яловичини в підконтрольному Карпатського регіону Буковини. Це можливо з розвитком дешевої галузі м’ясного скотарства як самостійної галузі, для якої потрібні нові породи та їх типи з високим генетичним м’ясним потенціалом, адаптованих до умов Буковини, що за рельєфними, ґрунтовими й кліматичними показниками відповідають запитам нової перспективної галузі й, зокрема, розведенню м’ясного комолого симентала худоби нової генерації.

 

_______________________

Нині скорочення в області чисельності корів молочних порід в основному відбувається на фермах віддалених сіл, де трудові ресурси обмежені, до того ж впливає демографічний стан, коли велика кількість тваринників — пенсійного віку

_______________________

 

Для розвитку цієї галузі в умовах Буковини вже створено добрі передумови із застосуванням біологічного потенціалу тварин м’ясних порід худоби на основі забезпечення повноцінної кормової бази, створення сітки (мережі) племінного заводу та дочірніх господарств із розведення високоефективних порід м’ясного напряму продуктивності, а також упровадження досягнень регіональної аграрної науки, що дозволяє найповніше використати матеріальні та трудові ресурси регіону в розвитку прогресивної галузі, збільшити виробництво продукції та знизити її собівартість на м’ясних фермах регіону.

Нині скорочення в області чисельності корів молочних порід в основному відбувається на фермах віддалених сіл, де трудові ресурси обмежені, до того ж впливає демографічний стан, коли велика кількість тваринників — пенсійного віку. Тому для раціонального використання наявних вільних приміщень на віддалених фермах та збільшення виробництва яловичини вже завтра потрібно радикально змінити структуру ведення регіональної галузі скотарства.

В теперішніх умовах скотарство Буковини базується на розведенні худоби комбінованої та молочної порід із дуже низьким генетичним молочним потенціалом продуктивності. Проблему виробництва високоякісної яловичини шляхом скорочення поголів’я худоби молочних і збільшення поголів’я м’ясних порід успішно розв’язують у багатьох країнах світу.

 

Економічний важіль

Відновити молочне скотарство в багатьох господарствах суспільного сектору різних форм власності дуже складно та не всюди й доцільно. Тому тільки актуальним є розвиток альтернативного продуктивного дешевого спеціалізованого м’ясного скотарства, яке почало розвиватися швидкими темпами в різних регіонах Україні. Не йдеться про зменшення виробництва молока на Буковині. Його, навпаки, потрібно нарощувати там, де збереглися пристосовані для цього приміщення, де є достатньо робочої сили та кормів. Нарощувати виробництво молока слід не так шляхом відновлення поголів’я корів, як, в першу чергу, шляхом створення нових продуктивних молочних ферм зі стадами з високим молочним потенціалом продуктивності — не менше як 5000 кг і більше на корову, забезпечення наявного поголів’я цілорічно збалансованою за всіма компонентами рецептів раціонів, освоєння нових прогресивних технологій годівлі й утримання корів.

 

_______________________

Сьогодні в регіоні Буковини річний удій корів «буковинок» утричі відстає від європейського, внаслідок цього на гектар фуражу наші корови дають, відповідно, в 14 разів менше молока, на 1 кг спожитих концентрованих кормів — учетверо менше за європейських

_______________________

 

Сьогодні в регіоні Буковини річний удій корів «буковинок» утричі відстає від європейського, внаслідок цього на гектар фуражу наші корови дають, відповідно, в 14 разів менше молока, на 1 кг спожитих концентрованих кормів — учетверо менше за європейських. Звідси можна дійти висновку, що з такою продуктивністю молока в ринкових умовах жити не можна — призведе до банкрутства.

А що робити з такими показниками? На що сподіватися? З нашими показниками продуктивність молочної галузі, в 3–25 разів гірші за загальноєвропейські стандарти, на ній через 15–20 років, можна остаточно ставити хрест. Але, за деякими даними, саме через 20 років перед нашим краєм може відчинитися золота брама загальноєвропейського раю, звідки потечуть дотовані молочні ріки, у яких згине, не витримавши конкуренції, наше племінне «мукаюче» неподобство, іменоване національним стадом великої рогатої худоби.

Ідеться про те, що в умовах регіону Буковини нині близько 30–40% сільськогосподарських угідь використовують нераціонально.

Схилові еродовані та малопродуктивні за своїми агрохімічними показниками землі за внесення малої кількості добрив, що зумовлено економічним станом більшості господарств району, дозволяють одержувати за їх інтенсивного обробітку невисокі врожаї 15–20 ц/га зернових культур, тобто 25–30 ц кормових одиниць. Тим часом, як свідчать досліди науковців колишнього Буковинського інституту АПВ УААН, що виведення цих земель з активного обробітку та залуження багатокомпонентними бобово-злаковими травосумішками тривалого використання з обов’язковим додаванням до їх складу бобових компонентів і насамперед лядвенцю рогатого, конюшини білої та рожевої дозволяє в нормальні за зволоженням роки одержувати за внесення мінімальних доз добрив по 550–600 ц зеленої маси, або по 50–60 ц. к. од. з 1 га.

Ураховуючи низькі затрати на виробництво кормів на культурних пасовищах і сінокосах, зменшення в 4–5 разів затрат праці на виробництво одиниці продукції, найдоцільніше виробляти дешеву яловичину, запроваджуючи для цього унікальну прогресивну технологію м’ясного скотарства з розведення симентальської породи м’ясного напряму продуктивності австрійської, американської чи вітчизняної селекції в умовах цього регіону. Створюються всі умови для швидкого розвитку перспективної галузі м’ясного скотарства. Настав час усім зацікавленим господарям різних форм власності області серйозно долучитися до цього процесу в зоні Карпат.

 

Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, головний методичний
керівник зі створення і селекційної роботи з новим
типом м’ясної худоби, завідувач відділу селекції,
розведення, годівлі та технології виробництва продукції
тваринництва, доктор філософії в галузі сільськогосподарських
наук, старший науковий співробітник

 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.