Тема заходу помітно хвилювала учасників обговорення, а це вкотре підтверджує, що ринок насіння в Україні має багато прогалин, які необхідно заповнювати конструктивними рішеннями і законами.
Різні думки лунали від різних сторін: дистриб’ютори насіння, які представляли також і Насіннєву асоціацію України, в один голос говорили про необхідність перегляду процедури ввезення сортів і гібридів на територію України, допуск їх до реєстрації, зайву паперову волокіту, котра займає багато дорогоцінного часу напередодні посівної, від якої, врешті-решт, потерпає кінцевий споживач – сільгоспвиробник.
Представники влади, зі свого боку, теж ніби на словах виступають за максимально прозорий, технічно правильний, конкурентоспроможний ринок. І навіть намагаються дослухатися до його учасників.
З цією метою відбулося ряд реорганізацій, зокрема, об’єднано 12 сільгоспінспекцій в одну, серед них і напрям насінництва. Змінила назву і сама донедавна чинна Українська державна насіннєва інспекція на Департамент державної інспекції сільського господарства, основним завданням якої є максимально прозорою зробити процедуру імпорту насіння зарубіжної селекції до вітчизняних аграріїв. Крім того, скорочено кількість дозвільних документів із 400 до 65. Проте цього ще недостатньо для нормальної діяльності.
Аналізуючи закон, Костянтин Сарнацький, генеральний директор «КВС-Україна», зокрема, зауважив, що він має такий нюанс: «Вивозити українські сорти для випробування за кордон дозволяється, а ввозити забороняється. А це необхідно, оскільки дуже важливо ще до реєстрації випробовувати сорти, адаптувати їх до наших умов. Тоді само собою відпаде питання: хто гірший, а хто кращий. Виробник повинен орієнтуватися на ефективну селекцію». Крім того, на думку пана Сарнацького, цей закон офіційно не дозволяє завозити в Україну ноу-хау, інвестувати у вітчизняну селекцію, яка, до речі, по окремих культурах показує хороші результати (кукурудза, зернові).
Директор компанії «Монсанто Україна» Олена Фоміна переконана, що для нашої держави насінництво – стратегічний напрям. Відповідно необхідно гармонізувати українське законодавство, яке стосується виробництва та обігу насіння, із європейським. Серед пропозицій, висловлених нею, були й такі: розширити поняття селекціонер, який донині у нас визначається як фізична особа (хоча згідно з Міжнародною конвенцією по охороні нових сортів рослин воно тлумачиться як фізична, так і юридична особа). У зв’язку з цим компаніям-виробникам дуже складно набрати у реєстрацію нових сортів та гібридів. Крім того, У Директиві 2004 842ЄС є можливість допуску до ринкової реалізації насіння на етапі проходження реєстраційних процедур. В Україні сорт або гібрид може вводитися в обіг, але на дуже малій площі.
Кілька конструктивних пропозицій озвучив також керівник відділу насінництва компанії «Ерідон» Володимир Першута. Зокрема, він зауважив, що недосконалість законодавства призводить до зайвої роботи як операторам ринку, так і самим інспекціям, котрі проводять аналізи і видають дозволи. Це стосується, перш за все, хлібної інспекції, яка, окрім контролю за продуктами продовольчих напрямів, здійснює перевірки насіннєвого матеріалу (частка його становить 95%), який оброблений фунгіцидами й інсектицидами і зовні має характерний вигляд.
Існує ряд моментів, які безпосередньо впливають на формування ціни на насіння. «З 5 січня 2011 року повернули сплату ПДВ (20%) при ввезенні сортів та гібридів в Україну. Згідно із законом, ПДВ відображається на собівартості продукції. Для нас, операторів ринку, це не критично, але для аграріїв насіннєвий матеріал дорожчає на 20%. ПДВ як податок не працює, це, швидше за все, мито на насіння», - вважає Володимир Першута.
Крім того, зі слів представника «Ерідону», при імпорті насіння митна служба досить часто завищує його вартість. Це відбувається тому, що оператори завозять насіннєвий матеріал у посівних одиницях, а в митній базі він числиться у кілограмах. Одна посівна одиниця може становити і 15, і 20, і 30 кг. Тому це, своєю чергою, впливає на кінцеву вартість насіння, яке дорожчає на 10-15%.
