Наталія АНТОНЕНКО, спеціально для "АС"
Давити на постачальників
«Наші фермери все розглядають виключно з точки зору власної вигоди. Кожну новинку сприймають як ще один шанс для себе. Тому й спонукають всіх постійно оновлюватись. Це в ментальності виробників кукурудзи: вони буквально давлять на постачальників. Знаю таких, котрі щороку замінюють насіння повністю новим на всіх своїх площах. Навіть не дуже роздумують: дає сорт бодай трішечки більшу врожайність — одразу беруть ефективніший. Тому такі успіхи має Франція — бо наші фермери рішучо безжальні у виборі сортів і цим стимулюють прогрес», — робить висновок Жан-Поль Рену з Генеральної асамблеї виробників кукурудзи (A.G.P.M.). Це так пан Рену відповів на запитання учасників конференції «Кукурудза: якісне насіння для виконання подвійного завдання — продовольча безпека та боротьба з глобальним потеплінням».
Видно було, що українцям не терпілося дізнатися, чи справді прості фермери застосовують усе різноманіття наукових досягнень, якими вихваляються французи.
Звісно, найбільше виграють ті, хто має партнерами надійних профі, здатних дати точну пораду. Адже часом різниця у сортах, що одночасно з’являються у французькому реєстрі, сягає 15 ц/га. Відповідно гарна порада, супровід хорошого спеціаліста з вибору сортів перетворюється на реальні гроші. Жан-Поль Рену одразу пообіцяв бути конкретним і прагматичним. Отож його чітка порада: бути вимогливим і високопрофесійним споживачем. Його колеги так само радять стежити за прогресом і щороку підбирати до своїх умов найпродуктивніші сорти. Цикл народження одного сорту становить 3-4 роки — відповідно, як мінімум, чверть чи третину площ варто засівати оновленими сортами. Тим паче, що кукурудза змінюється найдинамічніше серед усіх інших культур. Обрати є з чого: лише у Франції щороку пропонується до 2 тисяч сортів кукурудзи.
Чому саме кукурудза?
Жан-Поль Рену скептично ставиться до тих, хто лякає різкими глобальними катаклізмами. Каже, треба відфільтровувати паніку і залякування любителів смажених сенсацій. Утім, факт поступового потепління десь на 2 градуси до кінця сторіччя готовий підтвердити, спираючись на аналіз багаторічних спостережень. Сільське господарство, з огляду на таку небезпеку, якраз не створює проблем, а навпаки пропонує дієві рішення, підкреслює пан Рену. Зокрема, в напрямі зменшення парникових газів. І з цієї точки зору в рятівники можна записати все ту ж кукурудзу, оптимальне вирощування та переробка якої здатне пом’якшити ефект утворення таких газів.
Другий глобальний виклик, на який аграрії можуть відповісти за допомогою кукурудзи, — це прогодувати населення, численність якого шалено зростає: лише вирощування зернових за наступних 30-50 років треба подвоїти. «Як Франція, так і Україна муситимуть годувати, скажімо, африканський континент, — нагадує представник Генеральної асамблеї виробників кукурудзи. — І тут ми з вами є партнерами у розв’язанні глобальних проблем».
Кукурудза спокійно реагує на концентрацію вуглецю і досить терпляча до високих температур, особливо на останніх циклах свого розвитку. На відміну від інших культур (сої, пшениці) кукурудза досить стійка при наливі зерна. Критичною для неї є хіба що спека за 40 градусів упродовж 10-15 днів під час цвітіння, трагічно пам’ятна урожаям 2010 року в Україні та 2011 року в США. «Насправді для кукурудзи у формуванні зав’язі більшим ризиком є навіть не високі температури, а водний стрес, — наголошує фахівець. — Під час цьогорічної спеки у Франції господарства на зрошенні не те що не постраждали, а навпаки мали пречудові врожаї. Саме кукурудза найкраще справиться із потеплінням найближчі 20 років. Звичайно, якщо вправно працюватимемо не тільки над генетикою, але й над зрошенням. Крім того, сприятимемо ефективності засвоєння вологи рослинами, створюватимемо та раціонально розпоряджатимемося запасами води».
Дружити ринками вигідно усім
Ніби підкреслюючи глобальність завдань, вирішенню яких сприятиме якісна кукурудза, модерувати профільну конференцію взявся офіційний представник французької амбасади — радник з питань сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен. Розповів, зокрема, і про перемовини французької професійної команди із представниками профільного українського міністерства та принципове порозуміння між обома сторонами.
Спеціально взяти участь у роботі «Інтер Агро 2015» приїхав і директор Національної федерації виробників насіння кукурудзи та сорго (F.N.P.S.M.S) Люк Еспрі. Він не тільки познайомив із структурою французької галузі, але й пояснив, у чому бачить потенціал взаємовигідного співробітництва між нашими країнами.
Франція останніми роками демонструє найбільшу динаміку у виробництві кукурудзи. А за кількість нових сортів, над якими працюють та щороку випускають насіннєві компанії, навіть отримала титул «Лабораторія сортів».
До речі, лише 40% насіннєвої кукурудзи Франція залишає для власного виробництва, а от решту 60 % — експортує. Левова частка експорту припадає на сусідню Німеччину, котра потребує силосної кукурудзи та сировини для виробництва біогазу. Загалом для партнерів за ринком Західної Європи загальноприйнятне та характерне використання високоефективної генетики. Цей сегмент ринку достатньо сформований, хіба що потребує консолідації.
Другий ринок для французької кукурудзи — країни Центральної Європи, котрі приєдналися до європейської спільноти упродовж 2004-2007 років. Тут Люк Еспрі особливо виділяє досягнення Угорщини та Румунії. Посівні площі цей сектор не збільшуватиме, хоча й планує нарощувати ринкову частку.
Зате країни-партнери за межами ЄС мають потенціал зростання як площ під кукурудзою, так і претензій на ринкову присутність. Звичайно, саме у цьому секторі, який найбільш приваблює французьких партнерів, вагоме місце займає саме Україна.
Директор профільної федерації визнає, що для нашого ринку зараз більше характерна кукурудза на зерно. До речі, вже двічі чуємо від Люка Еспрі його впевненість у тому, що в Україні є ознаки відродження тваринницької галузі. «Вона історично притаманна вашому сільському господарству. Мої друзі в Україні підтверджують, що у тваринництва, попри складнощі, є потенціал для розвитку», — оптимістично заявляє пан Еспрі (і нам дуже хочеться вірити його професійним відчуттям). Констатує, що помітно зростає використання прогресивної генетики як для зерна, так і для силосу. Значить, є розуміння, що саме високоефективне насіння є ключем до успішного розвитку.
«Ви за кілька років удвічі збільшили площі під кукурудзою — такі досягнення не можуть бути випадковими, — переконує Люк Еспрі. — Український потенціал — це чудові грунти, структура виробництва. Якісна генетика збільшує свою частку. Ростуть насіннєві виробництва, продовжують працювати західні компанії, в т.ч. і французькі. Наші інтереси співпадають».
Саме тому фахівці вищих рівнів приїхали шукати синергію — діяти разом задля взаємовизнання, спільного розвитку. При цьому посилаються на успішний досвід спільного виробництва високоефективного насіння у Румунії та Угорщині. Потенціал України відкриває ще більші перспективи.
«Ми 10 років в Україні»
Режіс Фурньє пишається тим, що виробники насіння у Франції об’єднані в єдину міцну структуру — Французьку насіннєву асоціацію. Це зайвий раз підтверджує стабільність і чітку організацію галузі. Пан Фурньє — президент цієї асоціації, яка складається з виробників, науковців і дистриб’юторів . Для отримання високоякісного елітного насіння проводяться досліди на понад 300 ділянках в усіх регіонах країни.
Режіс Фурньє підкреслює важливість відкриття ринків для українського сільського господарства. Він займає посаду генерального директора компанії MAISADOUR SEMENCES, котра вже 10 років успішно працює в Україні і з 2010 року виробляє тут елітне насіння.
MAISADOUR SEMENCES інвестує 15% торгового обігу у розвиток своїх сортів і гібридів, користуючись підтримкою держави та інших підприємств. Керівництво компанії чітко розуміє, що третину світового ринку торгівлі насіння становить кукурудза, тож на неї варто робити ставку.
Україна — це потужний клієнт для французького насіння. 4 млн га під кукурудзою дають право претендувати на ключові ринкові позиції в Європі. Саме тому основні насіннєві компанії світу присутні на ринку країни.
Режіс Фурньє на цифрах простежує залежність: чим більше постачає нам Франція свого насіння, тим ми більше виробляємо та продаємо зернової кукурудзи. Існує також можливість продавати насіння, яке вироблене в Україні: «Це суттєвий український потенціал, — впевнений Режіс Фурньє. — Франція ж експортує більше, ніж споживає сама. Тепер і Україна має доступ до генетичного прогресу. Розвитку галузі сприяють обміни у сфері новітніх технологій, обґрунтування цільових інвестицій».
Пан Фурньє переконаний, що на елітне насіння існує величезний потенціал незадоволеного попиту, зокрема, в сусідніх з Україною країнах. Виробництво насіння в Україні має тривалу перспективу та великий вплив загалом на все сільське господарство країни.
Рахуйте маржу при оновленні
З амбітною науково-дослідницькою програмою французів докладніше приїхав познайомити українських аграріїв Режіс Дусе з Дослідницького центру ARVALIS. Він доводив, що інвестиції у насіння є рентабельними, надзвичайно вигідними в тому числі і для українських виробництв.
До речі, найбільшу результативність інвестицій у виробництво якісного насіння демонструє особливо кукурудза. Її урожайність прогресує найдинамічніше порівняно з іншими культурами. «Регулярне оновлення сортів та генетичний прогрес є основною рушійною силою підвищення урожайності, — говорить пан Дусе. — Тільки сортове покращення забезпечує 65-85% зростання. Це характерно для всіх груп стиглості. Особливо для ранньостиглих сортів. Універсальність генетичного прогресу дає можливість вирощувати культуру в різних кліматичних зонах». Вкладення у посів повинні давати найбільшу економічну вигоду.
Науковець говорить, що виробник відчуває прогрес саме через сортове оновлення: «Кукурудза — культура, для якої є дуже важливим сортове оновлення. В усій Європі генетичним прогресом змогли дуже швидко скористатися, тобто результати одразу втілити на полі. Отримали зростання урожайності, побачили якісні зміни за багатьма критеріями». Йдеться, зокрема, про стійкість до холоду (а отже, просування посівів на північ), про можливість раннього посіву, стійкість до вилягання, збільшення щільності посіву, стійкості до водного стресу, можливість боротися зі шкідниками та хворобами. Елітне насіння несе на собі всі ці фактори. Є спільне прагнення дати всій кукурудзі більше сили виробляти вищі врожаї, адаптуючись до різних сценаріїв стресу.
Режіс Дусе пояснює феномен французьких успіхів в елітному насінництві не тільки кліматичним різноманіттям та великими інвестиціями, але й надзвичайною суворістю та регламентованістю цієї галузі. «Наша система сертифікації — одна з найжорсткіших у світі», — підтверджує пан Дусе. — Сумніватися в її чіткості та якості не доводиться. Ми ж усвідомлюємо, що повинні забезпечити різноманіття, усю широту потреб європейських виробників кукурудзи на зерно та силос. Тому щороку реєструємо більше 100 нових сортів. І кожен із новачків обов’язково повинен довести, що несе помітну додану вартість порівняно з уже існуючим. Тільки тоді його сприймуть споживачі. А вони нині дуже вибагливі».
