Пандемія послабила свій тиск. Цей форум двічі переносили, але коли він відбувся, людям радісно було, нарешті, зустрітися наживо, а не в скайпі чи програмі ZOOM. І хоча ми вдячні новітнім комп’ютерним технологіям, які не дають нам усамітнитися, але традиційне спілкування для багатьох значно приємніше й ефективніше за дистанційне.
«Це перша масова подія після кількох локдаунів. Зерновики скучили за живим спілкуванням у такому велелюдному колі. Безумовно, форум дасть новий імпульс розвитку галузі», — сказав президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Grain Storage Forum Elevator 2021 зібрав близько 900 учасників і виявився, мабуть, найбільш масштабним заходом на зерновому ринку в Україні. Організаторами цієї події стала інформаційно-аналітична «ПроАгро Груп» і Українська зернова асоціація (УЗА).
Україна стрімко розвиває зерновий бізнес — ми щороку вирощуємо Говерлу зерна. Цього сезону Україна, за підрахунками багатьох фахівців, може зібрати 100 млн тонн зернових і олійних. Це потребує наразі, за оцінками експертів, до 300–400 нових елеваторів, рівномірно розподілених по всій Україні. Бо з наявних 1200 елеваторів, що має країна, понад 60% — старі хлібоприймальні комплекси або склади зі зберіганням на підлозі. Відтак для оновлення потрібно до $8 млрд інвестицій у розвиток потужностей для зберігання й супутньої інфраструктури. Добре, що у цей бізнес заходять надійні гравці. Наприклад, відома інвестиційна компанія Dragon Capital зуміла поєднати зусилля двох відомих на цьому ринку виробників — компаній «Варіант Агро Буд» і «Карлівський машинобудівний завод», укрупнивши таким чином елеваторний бізнес.
Голова Державної служби з питань безпечності продовольчих продуктів і захисту споживачів Владислава Магалецька наголосила на важливості питань якості вітчизняної агропродукції як необхідної умови для закріплення на експортних ринках.
Учасники форуму дискутували про проблеми та можливості галузей зберігання зерна, його переробки (насамперед — на комбікорми), транспортування, трейдингу. Цікавили зерновиків інновації, яких у їхню галузь приходить чимало. У різних конференц-залах Grain Storage Forum Elevator 2021 відбулося засідання близько десяти круглих столів, дискусійних майданчиків.
Оскільки очікується відкриття ринку землі, було організовано цікаву юридично-податкову дискусійну панель. На ній говорили про податки в аграрному бізнесі, захисту його власників від рейдерства, правові ризики в роботі сільськогосподарських підприємств.
Як доповнення програми форуму організатори відвели місце під виставку техніки й технологій саме для зернового ринку, і тут розгорнули свої стенди понад 80 учасників. Представлений був широкий спектр машиновиробників — від провінційного Хорольського механічного заводу, який крокує в ногу з часом і демонструє нові моделі зерноочисного обладнання, до столичного модерного Drone.UA, що показував у дії роботи-обприскувачі. На завершення форуму пройшла церемонія «Зернового Оскара» — нагородження переможців конкурсу лідерів зернової, елеваторної, логістичної і кормової галузі. Зокрема, у номінації «Кращий елеватор — 2020» приз отримав «Агротермінал Констракшн» (с. Степанівка, Сумська область), що входить в орбіту холдингу «Укрлендфармінг».
Експорт продукції українського виробництва за перший квартал 2021 року зріс на майже 20%, — такі дані Кабміну. І тут внесок вітчизняного АПК не менший, ніж у металургів. Аграрії засвідчили підтримку експортерів державою. Голова УЗА Микола Горбачьов демонстрував оптимізм: «Україна багата на чорноземи, освічених людей. Світ знає, що ми виробляємо багато зерна. Ми приречені бути лідерами». А президент Української Аграрної Конфедерації Леонід Козаченко згадав, як 2001-го року, після скасування монополії держави на зовнішню торгівлю, Україна відразу ж увірвалася до двадцятки країн світу — експортерів зерна. На аграрній конференції у Бразилії молодим українським трейдерам аплодували стоячи. А вже через 11 років Україна змогла підійнятися на 4-те місце у світі. Однак ми могли б подвоїти чи й потроїти прибуток нашого агросектору, запровадивши глибшу переробку агросировини. Наприклад, з кукурудзи можна отримати до 25 видів різноманітної продукції, тоді як ми продаємо в основному її як зерно.
Коментарі
Ігор ПРОЦЕНКО, начальник експлуатаційно-технологічного відділу департаменту елеваторного бізнесу компанії «Астарта-Київ»
— Торік для нас в плані логістики видався «лайт» (легкий, світлий, — ред.). Не було проблем попередніх років із вагонами, перевантаженням тощо. Ми наростили елеваторні потужності, особливо в західному регіоні. Вектор розвитку нашої компанії стосувався не так якихось технічних вдосконалень, а турботи про довкілля — наприклад, підвищення екологічності зерносушарок. Також ми приділяли увагу диджиталізації в системі керування елеватором. У нас реалізовується, наприклад, програма з обслуговування й ремонту елеваторного обладнання. Всі знають, скільки важить зупинка роботи в період жнив. Це — великі збитки. Тому прогресивні комп’ютерні технології дозволяють цього уникати, підвищують нашу ефективність.
Олег ЛЕВЧЕНКО, директор трейдингової й консалтингової компанії ARIA Commodities
— Ще 25 років тому ми завозили на Харківщину, Луганщину, Донеччину нові технології й пояснювали, що таке no-till, mini-till, strip-till — люди до того доходять тільки тепер. Я бував «у шкурі» агровиробника, трейдера, консультанта. Працював із Сінгапуром, Австрією, Об’єднаними Арабськими Еміратами… І сьогодні агровиробникові ніщо не заважає експортувати зерно самому — без посередництва трейдерів. Іноді думаю: а чи є сенс нині взагалі займатися трейдингом? Щодо впливу держави на аграрний сектор, то вважаю, він дещо демонізований. Знято багато обмежень, які гальмували раніше наш рух уперед. Щоправда, зникло й чимало корисного — наприклад, селекційні станції. Там колись мені показували, як вирощувати амарант, рицину… Де ця наука?
Тарас КАЧКА, заступник міністра економіки і торгівлі України
— Події, що відбувалися цього року, — інцидент з кораблем у Суецькому каналі, карантини й локдауни через пандемію — дуже вплинули на логістику перевезень. Нині на перший план виходить інфраструктура торгівлі. Я думаю, від інфраструктури зернового ринку залежить дуже багато. Можливість маневрувати в транспортуванні, логістиці — це один із чинників, що дозволяє продавати якнайдорожче. І також важливою є інформація. Де продати дорожче, де які ціни? Україна протягом останніх 15 років бурхливих трансформацій виборола своє помітне місце на зерновому ринку. Тепер потрібно це лідерство закріплювати. Думати також про екологізацію, енергоощадність — це все стосуватиметься і прийдешніх поколінь. Ми сьогодні дискутуємо про майбутнє.
Борис РИБАЧУК, заступник генерального директора з розвитку KMZ Industries
— На цьому заході ми представляємо оновлений KMZ Industries: нещодавно «Карлівський машинобудівний завод» об’єднався з елеваторним напрямом Variant Agro Build. Ми стали сильнішими, більшими, у нас з’явилася можливість синергії в закупівлях металу та комплектуючих, в інженерних розробках і продажах. Зерновий ринок нині на підйомі, попит на елеваторне обладнання високий. І, звісно, об’єднання наших компаній дасть поштовх нашому спільному розвитку.
Виробництво усього спектра елеваторного обладнання буде локалізовано тепер на потужностях заводу в Карлівці, туди ж із Харкова перевеземо обладнання, залучене в елеваторному напрямі Variant Agro Build. Інвестиції спочатку підуть у нові цехи, в розширення складів, збільшення точок відвантаження продукції споживачам.
Профіль замовників нашого обладнання розширюється. Окрім агрохолдингів (ми співпрацюємо з такими відомими агровиробниками, як «Кернел», МХП й ін.) нині це і харчові підприємства, птахофабрики, виробники комбікорму, ОЕзи, зернотрейдери тощо. Вийшли на арену і фермери: особливо бум будівництва елеваторів для таких господарств спостерігається на Західній Україні. Для цього сегмента надзвичайно важливе співвідношення «ціна — якість», і ми маємо низку рішень саме для фермерських елеваторів. Також наші замовники можуть скористатися державною програмою компенсації 25% вартості придбаного елеваторного обладнання. Маємо і партнерські програми з провідними банками: фінустанови охоче співпрацюють з аграріями — це повністю зрозумілий для них бізнес. Нещодавно, наприклад, запустили партнерську програму з «ОТП Банком»: за нею на строк до двох років аграрій має можливість отримати кредит під 0% річних.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
