Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України в першій половині 2022 року становив 2,17 бала з п’яти можливих. EBA нагадує, що пів року тому цей показник становив 2,73 бала. А найнижче значення за весь час проведення досліджень спостерігалося під час Євромайдану — 1,8 бала. Експерти наголошують, що згодом Індекс показав відчутний стрибок і подальше зростання — і є надія на аналогічну динаміку по завершенню війни.
Інвестклімат: проблеми та прогнози
Повномасштабна війна стала новим і визначальним чинником впливу на рівень ділової активності й інвестиційного клімату в Україні. На сьогодні оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс у десять разів — з 5 до 53% за останні пів року. Ще 34% уважають його швидше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери (споживчих товарів, що швидко обертаються, або товарів широкого споживання).
Воєнна агресія проти України очікувано очолила перелік чинників, що негативно вплинули на інвестиційний клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Представники бізнесу також зазначили проблеми тіньової економіки, пошкодженого майна, трудової міграції, валютних обмежень, цін на енергоносії, неефективної системи оподаткування, частих змін у законодавстві, незрозумілої процедури мобілізації. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, скасування мит і квот на український експорт й «транспортний безвіз» із ЄС.
Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% уважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% уважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.
Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, коментуючи результати дослідження, зазначила, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012–2013 років, ще до початку будь-яких воєнних дій.
— І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності».
Справді, попри війну, 91% компаній, що входять до EBA, планують і далі працювати на українському ринку, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, йдеться про плани інвестицій і в аграрну сферу.
Агросектор — підґрунтя для розвитку
Тіберіу Діма, генеральний директор BASF в Україні, констатував, що ситуація дуже складна й неоднозначна, у бізнес-спільноти є дуже великі побоювання. Але треба вчитися працювати в нових реаліях.
Тіберіу Діма, генеральний директор BASF в Україні
— Ми продовжили нашу діяльність в повноцінному режимі під час війни. Ми є бізнесом, що пропонує рішення для сільського господарства. Нам потрібно виїжджати на поля, проводити тестування, показувати результати фермерам по конкретних культурах. І десь із травня ми поступово почали це робити. А тепер приступили до роботи майже в нормальному режимі. Так, у липні організували два заходи: один — для наших клієнтів, а другий — для наших співробітників.
Наступного року плануємо кілька різних сценаріїв. Зокрема, працювати так, наче війна вже закінчиться й Україна переможе. Отакий у нас найкращий сценарій — і так це віддзеркалюється в нашому плані. Ми вже сформували бюджет на наступний рік, колеги почали працювати над тренінговими, комунікаційними матеріалами для наших клієнтів. Також акцентуємо на випробуваннях у полях, обговоренні з фермерами, що нам потрібно робити разом наступного року.
Ми не можемо просто сидіти й чекати, що там далі станеться. Ми маємо рухатися далі. Сільськогосподарська галузь і далі працює, і ми маємо забезпечувати максимальну підтримку нашим клієнтам і співробітникам.
Про те, що агросектор напружено працює, розповідала і Катерина Рожкова, перший заступник голови НБУ. Незважаючи на складну ситуацію, економіка налаштувалася. Працює банківська система, збільшилися надходження до бюджету за липень.
— Хоча про якісь величезні інвестиційні проєкти говорити важко, та все ж таки бачимо певні зрушення, інвестиції у виробництво. Відкриті порти дають нам надію для сільського господарства, для аграрного бізнесу. Посівна була складною, збирання врожаю також ускладнено, і хотілося б, щоб принаймні була можливість збереження й реалізації врожаю, що ми маємо, та того, що буде зібраний.
Олена Волошина, керівник діяльності, каже, що IFC і далі надає робочий капітал і підтримує клієнтів, особливо тих, що працюють або в критичному імпорті, або у галузі сільського господарства. Загалом аграрний сектор «робить погоду» щодо інвестиційного клімату.
Олена Волошина, керівник діяльності
— Ми вже спостерігаємо певну інвестиційну діяльність здебільшого на кордонах, у країнах, що межують з Україною. Там хочуть будувати термінали, зокрема на польському та румунському кордоні. Були також невеликі інвестиції від українських клієнтів з галузі сільського господарства щодо розбудови додаткових терміналів. IFC, своєю чергою, розглядає можливості для фінансування побудови різних об’єктів для зберігання сільськогосподарської продукції.
Олена Волошина наголосила, що Міжнародна Фінансова Корпорація працює по кількох напрямах підтримки. Зокрема, щоб допомогти Україні відігравати свою важливу роль у світі щодо забезпечення харчовими продуктами. Це стосується вирощування, переробки та експорту сільськогосподарської продукції.
Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку підтвердив, що певна інвестиційна активність спостерігається поблизу кордонів на експортних напрямах. А також зазначив, що з погляду банківського сектору ця криза, напевно, найбільша в усій історії України. Та нині фінансова дисципліна набагато краща, ніж це було під час двох попередніх криз — 2008 та 2014 року.
Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку
Олексій Грінченко, генеральний директор AON Ukraine, який представляє найбільший бізнес у сфері страхування, розповів про проблемні моменти через воєнні та політичні ризики. Це стосується і сільського господарства та морських портів, які залучено в експортних поставках.
— Уже відкрилися можливості для морських перевезень. Дуже добре, що Україна експортує. Та нині ціни жахливі, на мою думку. Страхування становить десь 5%. Якщо у вас, наприклад, вантаж на судні коштує 10 мільйонів, то страхування коштуватиме пів мільйона.
Попри всі труднощі та загрози, наша економіка на цьому етапі пройшла тест на міцність. І найстійкіша, стратегічно важлива галузь спільного господарства — агросектор працює на добробут України, продовольчу безпеку країни та світу. За великим рахунком кожен агровиробник, роблячи свою справу, «робить погоду» для всіх. Саме на українській землі створюють підґрунтя для сприятливішого інвестиційного клімату та зростання ділової активності.
Степан КОЦЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
