МСФЗ у сільському господарстві як основа для прийняття інвестиційних рішень

/ Питання бухгалтерії / Понеділок, 22 лютого 2016 15:03
Наталія НАУМЕНКО, сертифікований аудитор, директор
ТОВ «Аудиторсько-консалтингової групи «Компас»
Європейська спрямованість політики України змушує сьогодні український бізнес переглядати і перебудовувати бізнес-середовище. Переорієнтація ринків експорту та імпорту, зумовлена економічними санкціями щодо Росії, штовхає підприємства України до пошуку нових партнерів у Європі та інших країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Відповідно, і для європейських інвесторів відкриваються нові можливості співпраці з партнерами в Україні.

 

Україна — країна з багатими природними ресурсами, котра має величезний потенціал для розвитку сільськогосподарської галузі, що, власне, і залучає закордонних партнерів і інвесторів. Але взаємної зацікавленості для успішного ведення спільних бізнес-проектів мало, потрібно розвинути і впровадити зрозумілі для всіх стандарти управління, обліку та оцінки результатів ведення бізнесу.
 
Безперечно, добре поставлена система управління — одна з головних умов успішного розвитку підприємства. Але високої якості управління досягти складно. Тим більше на базі пострадянської системи фінансового управління, побудови фінансової звітності та контролю, особливо у сфері сільського господарства.
 
Міжнародні стандарти фінансової звітності — це один з інструментів, що дозволяє стандартизувати вимоги до змісту фінансової звітності та методологію отримання найважливіших облікових характеристик, які сформовані на основі національних стандартів економічно розвинених країн.
 
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) покликані зробити доступною і зрозумілою фінансову звітність всім сторонам інвестиційних бізнес проектів, у тому числі партнерам з різних країн.
 
Потрібно відзначити, що в Україні вже існують досить великі сільськогосподарські проекти з вирощування сільськогосподарської продукції. Вони успішно працюють на ринках України і хочуть просувати свою продукцію на європейські ринки. Але такі компанії зіткнулися з істотними відмінностями в порядку ведення бухгалтерського обліку, податковому законодавстві, оцінці засобів у балансі тощо. Всі ці моменти ускладнюють процес визначення фінансових результатів діяльності, а також викликають певні труднощі при позиціонуванні компанії перед потенційними зарубіжними партнерами.
 
Неспівмірність звітних даних не дає можливості виявити справжнє фінансове становище партнерів по бізнесу в різних країнах, що призводить до великих фінансових втрат та недовіри між бізнес-партнерами. Сільськогосподарська галузь не є в цьому випадку винятком. Наприклад, сама методика оцінки вартості майбутнього врожаю в національних і міжнародних стандартах істотно відрізняється, що, в свою чергу, призводить до неправильного формування витратного механізму обліку.
 
А для інвестора якраз і важливий контроль над витратами і чітка їх оцінка. МСФЗ в цьому випадку як не можна краще відповідає інтересам інвестора, тому що в міжнародних стандартах облік ведеться з метою управління фінансовими вкладеннями і потоками з боку інвестора. У цьому полягає головна відмінність МСФЗ від традиційно-прийнятого в Україні бухгалтерського обліку.
 
Ця відмінність породжує основні особливості при формуванні фінансової звітності за МСФЗ:
 
  • пріоритет контролю переходить від регулювання обліку на користь регулювання звітності;
  • баланс є основоположним джерелом інформації;
  • історична вартість переважає оціночній;
  • проводиться заміна концепції власності концепцією контролю;
  • перехід від обліку майна до обліку ресурсів.
 
Якщо ж розглядати конкретно, наприклад, фінансову звітність підприємства сільського господарства, складену за МСФЗ, то можна визначити її переваги перед національними стандартами обліку:
 
  • чітка економічна логіка при визнанні активів, у тому числі біологічних і зобов’язань;
  • узагальнення кращих напрацювань у сучасній практиці обліку сільськогосподарського виробництва;
  • простота і прозорість для користувачів фінансової інформації в усьому світі;
  • можливість відображення в обліку тенденцій ринкової вартості продукції.
 
Всі ці переваги дають можливість знизити ризики залучення капіталів, підвищити потік інформації про віддачу капіталовкладень, своєчасно відреагувати на негативні тенденції у роботі сільгосппідприємства. Тому що бізнес у сільському господарстві, незважаючи на те, що Україна володіє високоякісним земельним фондом, дуже схильний до кліматичних ризиків. Майбутній урожай може піддаватися заморозкам або, навпаки, страждати від посухи, і в цьому випадку для інвестора важливо знати прогнозну оцінку вартості майбутнього врожаю у порівнянні з понесеними витратами на його вирощування. І тут методика оцінки та визнання, яка використовується в МСФЗ, буде найбільш правильно відбивати актуальну для інвесторів та керівників підприємств інформацію про його фінансовий стан.
 
Сукупність перерахованих переваг багато в чому виправдовують прагнення підприємств сільськогосподарського сектора, які планують зовнішньоекономічну діяльність, до використання МСФЗ у національній практиці обліку.
 
Можна зробити висновок, що тенденція до глобалізації ринків капіталу робить необхідним застосування єдиної системи фінансового обліку, яка дасть поштовх до розвитку інвестиційного простору в Україні і в її сільськогосподарському секторі економіки зокрема. Інакше подальше просування міжнародних ринків капіталу в Україні ставиться під питання, оскільки відмінність систем обліку ускладнює вибір ефективного об’єкта для інвестування.
 
Складання фінансової звітності за міжнародними стандартами передбачає дотримання основоположних правил, які визначають загальний підхід до підготовки і подання фінансових звітів. Це дає універсальний інструмент для взаєморозуміння між потенційним інвестором і керівною ланкою сільськогосподарських підприємств. Дозволяє українським підприємствам позиціонувати себе як відкритих, фінансово грамотних, зрозумілих зарубіжним інвесторам бізнес-партнерів.

 18 жовтня 2026
Частина генетичного фонду українських сільськогосподарських культур тепер зберігається в арктичному сховищі на випадок катастроф. Насіння для передачі готували поблизу бойових дій, а сама відправка стала першою за понад десять років.
Частина генетичного фонду українських сільськогосподарських культур тепер зберігається в арктичному сховищі на випадок катастроф. Насіння для передачі готували поблизу бойових дій, а сама відправка стала першою за понад десять років.
18 жовтня 2026
 18 жовтня 2026
Будапешт готовий пропускати українське зерно до Західної Європи, але власний ринок для нього не відкриває. Для аграріїв це шанс обійти заблоковані чорноморські порти саме тоді, коли Європі бракує кукурудзи.
Будапешт готовий пропускати українське зерно до Західної Європи, але власний ринок для нього не відкриває. Для аграріїв це шанс обійти заблоковані чорноморські порти саме тоді, коли Європі бракує кукурудзи.
18 жовтня 2026
 17 жовтня 2026
Значна частина вітчизняних бульб цьогоріч не дотягує до товарної якості, а Європа сама зібрала один із найгірших урожаїв. Найбільше виграють господарства, які зберегли кондиційну продукцію в сучасних сховищах.
Значна частина вітчизняних бульб цьогоріч не дотягує до товарної якості, а Європа сама зібрала один із найгірших урожаїв. Найбільше виграють господарства, які зберегли кондиційну продукцію в сучасних сховищах.
17 жовтня 2026
 17 жовтня 2026
Хвороба худоби, якої в Україні ще ніколи не реєстрували, підступає до кордонів. Після півдня загрозливою зоною визнали й північну прикордонну область, а ветеринари посилюють контроль за переміщенням тварин.
Хвороба худоби, якої в Україні ще ніколи не реєстрували, підступає до кордонів. Після півдня загрозливою зоною визнали й північну прикордонну область, а ветеринари посилюють контроль за переміщенням тварин.
17 жовтня 2026
 16 жовтня 2026
Боротьба за спеціалізовані вагони на залізниці загострюється: на останніх торгах Укрзалізниці ставки на перевезення рідких харчових вантажів у рази перевищили попередні результати.
Боротьба за спеціалізовані вагони на залізниці загострюється: на останніх торгах Укрзалізниці ставки на перевезення рідких харчових вантажів у рази перевищили попередні результати.
16 жовтня 2026
 16 жовтня 2026
Затяжні дощі тримають у полях основну частину врожаю кукурудзи, і кожен тиждень затримки збільшує витрати господарств. Світовий ринок для української кукурудзи складається вдало, але аналітики попереджають: до внутрішніх цін ця перевага дійде не скоро.
Затяжні дощі тримають у полях основну частину врожаю кукурудзи, і кожен тиждень затримки збільшує витрати господарств. Світовий ринок для української кукурудзи складається вдало, але аналітики попереджають: до внутрішніх цін ця перевага дійде не скоро.
16 жовтня 2026

Please publish modules in offcanvas position.