Галина КАЗНАЧЕЙ, науковий редактор
журналу «Заработная плата»
Згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі — ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП) у розмірі, що дорівнює 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно зі статтею 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2015 року для цілей застосування п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ ПСП надається у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2015 році ПСП дорівнювала 609,00 грн при граничному доході 1710,00 грн.
Попри зміни розміру мінімальної зарплати, розмір ПСП та граничного доходу не змінюється.
