Віталій СМЕРДОВ,
Спецрежим із ПДВ буде скасований:
як не втратити на податках?
Для аграрних підприємств 2017 рік принесе багато нового, зокрема, це стосується ПДВ. Гадаю, ви вже знаєте, що з 1 січня спецрежим із ПДВ скасують. Це означає, що нарахований ПДВ вам доведеться сплачувати в бюджет у повному обсязі, без часткового розподілу цієї суми на ваш спецрахунок (кошти з цього рахунку підприємство могло витрачати для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг — придбання основних засобів, зарплата робітників тощо) До прикладу, сьогодні такий розподіл становить 85/15% (для зернових/технічних культур), 20/80% (для продукції тваринництва), 50/50% (для інших сільськогосподарських товарів/послуг). А от до чого призведуть нововведення, ви, швидше за все, вже порахували:
Таким чином, з 2017 року продавати сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку України з податкової точки зору буде не так вигідно, як нинішнього і раніше. У цьому ключі, з метою мінімізації аграрними підприємствами своїх податкових втрат вони можуть переорієнтуватися на експорт або — якщо продукція продається на внутрішньому ринку — вимагати від покупця компенсації своїх втрат з ПДВ. Тепер докладніше про ці способи.
Експорт продукції. До останнього моменту в цьому не було потреби. Навіть якщо в кінцевому підсумку сільськогосподарська продукція вивозилася з України, цим, як правило, займалися трейдингові компанії. Причому, з податкової точки зору, вигоди отримували і виробники — аграрні підприємства (за рахунок ПДВ, що потрапляв на їхній спецрахунок) і трейдери (за рахунок бюджетного відшкодування). Тепер же у аграрних підприємств, з огляду на скасування спецрежиму, є інтерес перейти на експорт продукції. Адже в такому випадку, вони не будуть платити ПДВ до бюджету (ставка податку при експорті 0%) і зможуть претендувати на бюджетне відшкодування (його сума буде залежати від питомої ваги витрат із «вхідним» ПДВ, але в цьому питанні аграрне підприємство може проявити гнучкість. Наприклад, зарплата працівників не містить «вхідного» ПДВ. Але якщо замінити працівників покупкою робіт/послуг у компанії, зареєстрованої платником ПДВ (її можна спеціально створити з цією метою), ситуація змінюється — «вхідний» ПДВ у вартості таких робіт/послуг можна заявити до складу бюджетного відшкодування — авт.). Усе вищезазначене може призвести до таких наслідків:
На цифрах вигоду видно одразу. Разом з тим, перед тим, як перебудовуватися під експорт, аграрному підприємству потрібно врахувати таке:
- необхідність самостійного пошуку покупців-нерезидентів;
- для вивезення продукції, як правило, потрібно забезпечити хоча б мінімальний обсяг завантаження транспорту (зокрема, морського). При цьому силами лише одного аграрного підприємства цього часто не досягнути. Можливим способом вирішення цієї проблеми є кооперація таких підприємств з метою забезпечення потрібного завантаження;
- максимальний термін ЗЕД-розрахунків (якщо продукція не оплачується авансом). На момент підготовки статті він становить 120 календарних днів (затверджено постановою Правління НБУ від 14.09.2016 р № 386. — авт.). Разом з тим, у середині грудня НБУ затвердить постанову, якою потенційно може змінити цей термін. Якщо він порушується, до експортера застосовується ЗЕД-пеня у розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки за кожен день прострочення;
- частина валютної виручки підлягає обов’язковому продажу — сьогодні це 65%, але з другої половини грудня цей відсоток може змінитися;
- сьогодні немає достатніх підстав вважати, що з 2017 року ситуація з бюджетним відшкодуванням набагато покращиться (навіть якщо ВР все ж таки ухвалить відповідні правки в ПКУ — про це див. далі). Таким чином, багато платників ПДВ, швидше за все, будуть отримувати його із запізненням;
- спілкування з аграрними підприємствами показало, що не всі з них готові оперативно переорієнтуватися на експорт через неготовність персоналу — передусім бухгалтерів (ЗЕД та митниця накладають на бухгалтерський/податковий облік свій відбиток).
Як бачите, є у переорієнтації на експорт і свої недоліки. При цьому вище ви побачили точкові способи їх мінімізації. Але відразу за багатьма позиціями цього можна досягти шляхом експорту з залученням посередника — комісіонера. Наскільки нам відомо, багато аграрних підприємств ставляться до подібного формату вивезення продукції із побоюванням. І даремно — адже в такому випадку:
- пошуком покупців і рішенням проблем із завантаженням транспорту буде займатися комісіонер. Для аграрного підприємства це дозволить знизити витрати і зосередитися на профільній для нього діяльності;
- у договорі з комісіонером аграрне підприємство може зафіксувати рівень цін (в тому їх мінімальний рівень), за якими продукція може бути продана;
- комісіонеру на жодному з етапів не переходить право власності на товар або отриману від покупця-нерезидента винагороду. Такі права належать лише аграрному підприємству;
- ризик накладення ЗЕД-пені — якщо покупець-нерезидент затримає оплату (див. вище) — несе комісіонер, а не аграрне підприємство;
- право на бюджетне відшкодування отримує аграрне підприємство, а не комісіонер. Таким чином, для подібного варіанту актуальний розрахунок, наведений у таблиці, — в частині експорту своїми силами.
Продаж на внутрішньому ринку з компенсацією ПДВ-втрат. Як ми вже говорили, з 2017 року продаж сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку України з точки зору ПДВ не привабливий. Але це лише загальне правило, з якого є виняток. Якщо аграрне підприємство зможе домогтися від покупця-резидента компенсації (у складі ціни) його втрат на сплату ПДВ та на суму неодержаного бюджетного відшкодування, то з економічної точки зору такий продаж буде вигідніше. Чому?
Головним чином тому, що після сплати податків у аграрного підприємства виявиться практично така ж сума коштів, як і при експорті після отримання бюджетного відшкодування. Разом з тим, ця сума буде отримана від покупця відразу (згідно з договором) і живими грошима, а при заяві бюджетного відшкодування його доведеться чекати тривалий час (див. вище) і, крім того, є ризик його неузгодження з боку ДФС. При цьому термін, протягом якого буде отримана ця сума, також впливає на її розмір — адже гроші мають властивість втрачати свою вартість у часі (особливо у світлі відносно високих ставок за відсотками в банках і рівня інфляції). З огляду на це аграрному підприємству часто вигідніше отримати компенсацію від покупця зараз, ніж як бюджетне відшкодування, наприклад, через півроку.
У той же час, зауважте: не дивлячись на очевидні вигоди, це не універсальний прийом, тому його потрібно прораховувати для кожної конкретної ситуації.
Максимальні продажі в 2016 році. Крім зазначених вище, можливим способом оптимізації наслідків із ПДВ є максимальний перенос продажів на 2016 рік — при цьому досить, щоб на цей період випало хоча б перша подія (відвантаження продукції або отримання передоплати). З точки зору ПДВ, такий підхід вигідний тому, що дозволяє аграрному підприємству скористатися розподілом ПДВ й отримати його частину на свій спецрахунок. Якщо ж всі продажі будуть проводитися вже в 2017 році, то при виникненні позитивного ПДВ його в повному обсязі доведеться заплатити в бюджет (табл. 1).
Разом з тим, очевидно, що:
- з огляду на дату отримання вами цього номера АС, часу на реалізацію такого підходу може вже не залишитися;
- при реалізації такого підходу потрібно також враховувати і комерційну складову (головним чином, ціну продукції).
Інші зміни з ПДВ
Крім скасування спецрежиму з ПДВ, аграрні підприємства зацікавить пакет змін, передбачений законопроектом від 15.09.2016 р № 5132 (6 грудня його прийняли поки що в першому читанні). У ньому міститься ряд перехідних норм, зокрема:
- «спецрежимне» від’ємне значення з ПДВ (відбивався, залежно від виду діяльності, у трьох таблицях додатка Д10 до декларації з ПДВ) включається до загальної декларації з ПДВ (призначену для розрахунків із бюджетом) за січень/IV квартал 2017 року. Так що аграрні підприємства його не втратять. Більше того, вони зможуть заявити таке від’ємне значення для бюджетного відшкодування (принаймні, обмежень/заборон з цього приводу не передбачено);
- закриття «спецрежимних» електронних ПДВ-рахунків після закінчення граничних термінів для сплати ПДВ за грудень/IV квартал 2016 роки (це має трапитись без участі платника);
- з 16 січня 2017 року реєстрація «спецрежимних» податкових накладних та розрахунків коригування буде заборонена. Це створить проблему для продавців продукції, які захочуть зменшити ПДВ-зобов’язання, нараховані до цієї дати. Оскільки зареєструвати розрахунок коригування буде неможливо, вони не отримають права зменшити ПДВ-зобов’язання. Своєю чергою, покупці такої продукції будуть зобов’язані зменшити податковий кредит (незалежно від факту складання/реєстрації розрахунку коригування). Так що все коригування у рамках «спецрежиму» краще зробити до 15 січня 2017 року.
Що стосується сум на спецрахунках аграрних підприємств (для покупки виробничих факторів), то вони також нікуди не зникнуть — навіть поприте, що чітко їх частка в законопроекті не прописана. Це означає, що підприємства зможуть використовувати їх, мабуть, лише за вказаним у попередньому реченні цільовим призначенням.
Зауважимо, що істотний пакет правок до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) містить законопроект від 07.11.2016 р № 5368. На момент підготовки цієї статті доля цього законопроекту, як і його конкретний зміст, — під питанням. З огляду на таку невизначеність доцільно пройтися по цих змінах лише в загальних рисах, тим більше, що вони стосуються всіх платників ПДВ. Це перш за все:
- відмова від розірвання електронних договорів на користь призупинення реєстрації податкових накладних. Таке призупинення буде здійснюватися у разі виявлення ризиків (в автоматичному порядку) — їх же склад повинен буде затвердити Мінфін. При цьому одним із ризиків, найімовірніше, буде розбіжність по підприємству товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД на вході і виході. Простіше кажучи, підприємство купує цвяхи, а продає кукурудзу. У такому випадку, якщо підприємству заблокують можливість реєстрації податкових накладних, йому доведеться надати в податкову службу пакет документів з операції, яка стала підставою для такого блокування;
- неможливість зняття податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними. Таким чином, у разі прийняття законопроекту в тій редакції, яка знаходиться на сайті ВР, контролери не зможуть знімати податковий кредит через помилки в податковій накладній;
- публікація відомостей про хронологію надання бюджетного відшкодування на сайті Мінфіну. Сьогодні це повинні робити на сайті ДФСУ, однак за фактом ці відомості публікуються не в повному обсязі, що не дозволяє відстежити хронологію бюджетного відшкодування, а значить і прозорість процедури;
- передача електронних баз даних, пов’язаних з оподаткуванням, з податкової служби в Мінфін.
Що стосується інших змін, не пов’язаних із ПДВ (зокрема, щодо єдиного податку 4 групи), то наразі нічого кардинального для аграрних підприємств не передбачається. При цьому зауважимо, що єдиний податок 4 групи зберігається у тому ж вигляді (з незначними «косметичними» правками).
Co-founders of Crowe Horwath AC Ukraine
37 Spaska Str., Kyiv, Ukraine
Office: +38 044 391 3003
Direct: +38 097 191 2020
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
