Про це йшлося під час Національного агрофоруму, який нещодавно організував журнал «Вісник. Офіційно про податки» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України. Близько 150 представників агробізнесу, керівників Державної фіскальної служби України, консультантів і юристів обговорили актуальні проблеми оподаткування та фінансування агросектору. Зміни законодавства стосовно трансфертного ціноутворення стали однією з ключових тем.
Як зазначив начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту ДФСУ Микола Мішин, з того часу, як з 1 січня 2015 року змінилися правила трансфертного ціноутворення, податкова розпочала 51 перевірку контрольованих операцій, з яких 43% — у сфері експорту сільгосппродукції. І якщо в 2016 році за результатами цих перевірок було донараховано 76,5 млн грн податків і зменшено збитків на 205,2 млн грн, то вже за три квартали поточного року фіскали донарахували 287,6 млн грн податків, зменшивши збитки на 1,9 млрд грн.
Нагадаємо, українські компанії-експортери сільськогосподарської продукції нерідко продають товар закордон за нижчою ціною пов’язаним компаніям, аби компенсувати це у юрисдикції з більш лояльною податковою політикою. З 2013 року в Україні почали формувати трансфертне законодавство. За так званим правилом «витягнутої руки», ціни на товари між пов’язаними і непов’язаними компаніями не повинні відрізнятися, інакше на всю різницю ціни фіскальні органи дорахують податкові зобов’язання.
Новими правилами трансфертного ціноутворення було законодавчо визначено порядок розрахунку опосередкованої частки володіння корпоративними правами однієї особи в іншої.
«Юридичні особи можуть самостійно визнати себе пов’язаними за критеріями, які прямо у кодексі не зазначені. А контролюючі органи можуть у судовому порядку визнати платників податку пов’язаними особами, якщо буде доведено, що одна з цих осіб мала вплив на прийняття бізнес-рішення іншої особи», — зауважив Микола Мішин.
Операції визнають контрольованими, якщо вони пов’язані з особами-нерезидентами, операції з продажу товарів через комісію нерезидентам, а також операції, які здійснюються українським платником податків з контрагентами країни, яка входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
«Раніше до списку входили лише країни, в яких ставка корпоративного податку або податку на прибуток на п’ять пунктів нижче, ніж в Україні. До нового ж переліку входять і країни, які у публічному доступі не розкривають інформацію про власників і кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, а також країни, з якими наша держава не має міжнародних договорів, які передбачають обмін податковою інформацією. Контрольованими операціями визнаються господарські операції між контрольованими особами за посередництвом непов’язаних осіб та які не виконують будь-яких суттєвих функцій, не використовують суттєвих активів та не беруть на себе істотних ризиків», — роз’яснює Микола Мішин.
«Якщо Кабінет Міністрів розширить перелік низько податкових юрисдикцій, найближчим часом кількість контрольованих операцій з трансфертного ціноутворення може значно зрости, а коло компаній, яких стосуються правила ТЦО, теж розшириться», — прогнозував під час Національного агрофоруму партнер відділу оподаткування та юридичних послуг Ernst & Young Ігор Чуфаров.
Критерії вартості для визнання операцій контрольованими змінилися. У попередній редакції це були операції, загальна сума яких протягом року з одним контрагентом досягала 50 млн грн, за новими ж правилами контрольованими визнаватимуться операції платника податків, у якого валовий дохід за звітний рік перевищує 20 млн грн. А сума операції з одним контрагентом становить мільйон гривень без ПДВ або 3% від валового доходу платника податків.
Втім, експерти зазначають, що до продажу товару дешевше, аби компенсувати у «зручній юрисдикції», експортерів підштовхують проблеми у самій Україні. Це ненадійність зберігання оборотних коштів у банках, коливання валютного курсу, що робить неможливим довгострокове планування, обмеження на використання валютної виручки тощо.
Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, координатор Центру підтримки експорту при УСПП Денис Красніков зазначив, що держава має, зокрема, пом’якшити законодавчі вимоги до термінів повернення валютної виручки. «Навіть за умови існування такого терміну (180 днів) необхідно заборонити постійно його змінювати, бо це ускладнює постачання споживчих товарів у світові мережі супермаркетів за довгостроковими контрактами і поставку закордон обладнання, яке потребує монтажу», — пояснив він.
Своєю чергою, директор зі зв’язків з інвесторами компанії KSG Agro Андрій Мудрієвський відмітив, що агросектору допомогла б система надання компенсації ставок за кредитами, «що дозволяє на умовах повної прозорості профінансувати виробників, які зарекомендували себе». І це було б справедливо, адже український агросектор набуває славу експортного локомотива економіки: частка АПК в експорті вже перевищила 40%.
Петро ВОЛОШИН, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
