Метою таких змін, що набули чинності з 1 січня 2022 року, є стимулювання розвитку галузі птахівництва в Україні. Так, згідно п. 57 Підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).
До того ж потрібно враховувати, що вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовують на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Витрачання таких коштів має бути пов’язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм цього Кодексу. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.
У розвиток зазначених вище приписів Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 року № 69 затверджено Порядок контролю за використанням вивільнених коштів сільськогосподарських товаровиробників. Термін «вивільнені кошти» означає суму податку на прибуток, що визначається платником податку під час застосування пільги та не сплачується до державного бюджету, а залишається у розпорядженні платника податку під зобов’язання її використання за напрямами, які визначені Податковим кодексом України та зазначеним вище Порядком.
Об’єктами здійснення контролю за використанням вивільнених коштів є тільки сільськогосподарські товаровиробники, які провадять такі види діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за винятком вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за винятком виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також провадять діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) продукції (за винятком м’яса курей) (далі – платники податку).
Контроль за цільовим використанням вивільнених коштів здійснює ДПС. Контроль за виконанням інших заходів моніторингу щодо використання таких коштів здійснює Мінагрополітики відповідно до завдань, покладених на Міністерство. Контроль за виконанням умов надання пільги, порядку її застосування, розрахунку пільги, а також використання вивільнених коштів здійснюється в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Періодичність здійснення заходів контролю та строки проведення перевірок встановлюються відповідно до періодичності здійснення контролю за розрахунком і сплатою податкових зобов’язань, з якими пов’язано виникнення пільги.
Платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за винятком вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за винятком виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також від діяльності з реалізації власно виробленої (вирощеної) продукції (за винятком м’яса курей) та реалізації продукції, виробленої (вирощеної) в рамках такої діяльності, в тому числі внаслідок її переробки. Прибуток від провадження інших видів діяльності за межами зазначеного окремого обліку визначається без застосування пільги в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Суми вивільнених коштів визнають як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності й показують у бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».
Використання таких коштів повинно бути пов’язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Так, вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій, а саме:
а) створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, під яким слід розуміти комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове продуктивніше з розширенням (або без такого) виробничих площ. Облік необоротних та нематеріальних активів, призначених для використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування, та розрахунок амортизації таких активів здійснюються окремо та відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених Податковим кодексом України. Показник створення чи переоснащення матеріально-технічної бази враховує також вартість придбаних (оплачених) необоротних та нематеріальних активів у період дії пільги починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги за умови їх введення надалі в експлуатацію та використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування;
б) збільшення обсягу виробництва. Показник збільшення обсягу виробництва розраховується шляхом порівняння показників собівартості реалізованої продукції за базовий звітний (податковий) період, що передував періоду виникнення пільги (вивільнених коштів), та поточного звітного (податкового) періоду в цінах базового звітного (податкового) періоду;
в) впровадження новітніх технологій, яке включає витрати, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на розроблення, впровадження та освоєння виробництва нової продукції чи послуг, створення чи впровадження та (або) вдосконалення конкурентоспроможних технологій, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що поліпшують структуру та якість виробництва основної продукції платника податку.
Витрати на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій, що понесені платником податків у період дії пільги, обліковуються починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги. Вивільнені кошти, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства.
У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств із суми використаних не за призначенням вивільнених коштів. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до Податкового кодексу України.
Контроль за дотриманням умов використання вивільнених коштів здійснюється під час виконання контрольних заходів шляхом проведення аналізу показників використання, визначених пунктом 7 Порядку контролю за використанням вивільнених коштів сільськогосподарських товаровиробників. Рішення контролювальних органів, що прийняті за результатами перевірок, оформляються в установленому законодавством порядку.
Тетяна КОВАЛЕНКО, д-р юрид. наук, професор
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
