З появою Інтернету життя людини змінилось докорінно. Тепер практично будь-яку інформацію можна отримати за лічені хвилини. Справа полегшилася, коли всесвітня павутина розповсюдилася на мобільні телефони. Що стосується аграрних сайтів, то в українському сегменті їх існує не так багато. У небуття пішло уже чимало проектів: чи то вони були не на часі, чи то просто виявилися нецікавими та їх закрили. Виникали інші, які, набравши сили, існують по цей день. Однак переважна більшість аграріїв про ці проекти ніколи не чула.
Сила друку
Кажуть, що Інтернет витіснить друковані видання. Можливо, це й трапиться колись через років п’ятдесят. Та реалії сьогодення свідчать про інше: літера на папері для людей вартує більше, аніж на моніторі комп’ютера. І так не лише в Україні.
Якщо взяти, приміром, німецькомовний сегмент Інтернету, то виявиться, що велика кількість сторінок становитиме саме портали часописів. Там, щоправда, багато корисної інформації не набереш, хіба що про передплату. Але якщо вже оформиш передплату на той часопис, отримаєш разом можливість читати нові статті та додаткові до них матеріали в мережі.
В англомовному сегменті, якщо покопатися, можна знайти більше безкоштовної інформації. Чого вартий лише портал Департаменту сільського господарства США — usda.gov, який сам по собі є однією з найбільш потужних аналітичних структур в аграрному секторі на планеті. Окрім аналітики та прогнозів щодо виробництва сільгосппродукції у різних країнах світу, тут можна, наприклад, знайти новини аграрної науки.
Проте й американські фермери читають більше друковані видання, про що свідчить передплата американських видань. Вони дбають про те, аби їхній інформаційний продукт отримав відповідну винагороду, і задарма викладати в мережу свої статті не особливо хочуть.
Які бувають аграрні сайти
Українські часописи також мають свої веб-сторінки. Вони не на стільки відомі, але потроху набирають популярності серед читачів. Найчастіше серед таких сторінок згадують сайти «Агробізнес Сьогодні», сторінки аграрних аналітичних агенцій, таких, як АПК-Інформ та ПроАгро. Однак щодо останніх, серед усієї інформації, яка міститься на них, є чимало звітів, аналізів, підрахунків, які не знаходяться у вільному доступі. Їх треба купувати.
Окремо можна виділити видання, які не мають друкованої версії та існують виключно у формі інформаційного порталу. На них розміщують частенько цікаву інформацію, в якій і загубитися можна. Серед таких видань виділимо сайт «Латифундист», аграрне інформаційне агентство «Агравері» та портал «Agronews». На жаль, вони мало розповсюджені на селі. А дарма.
Свої сторінки активно також розвивають компанії, які, наприклад, пропонують добрива та засоби захисту рослин. Такі сайти, як у фірми BASF, Bayer чи Syngenta, містять багато цікавої та корисної інформації. Серед цих спеціалізованих агропорталів досить популярним є сайт компанії «КВС-Україна».
«Ми регулярно публікуємо статті на нашому сайті kws.ua», — коментує Вікторія Таран. — «Тут можна знайти і наукові статті від моїх колег, і моніторинг посівів озимого ріпаку, який мої колеги-агрономи проводять вже другий рік, і опис гібридів, і архів опублікованих статей».
З її слів, за три місяці поточного року цю веб-сторінку переглянуло стільки ж відвідувачів, скільки за весь 2011-й. І взагалі за останні чотири роки кількість відвідувачів kws.ua потроїлась. Це ще раз доводить правильність обраної стратегії компанії: зібрати всю довідкову інформацію в одному місці та постійно її оновлювати.
Так само із завидною регулярністю свою сторінку обновляє компанія «Астра». Здебільшого вона публікує новини про свою діяльність, про новинки техніки, які вона продає на українському ринку. Іноді з’являються звіти з подій, проведених цією фірмою.
Соціальні мережі пасуть задніх
За статистикою, найбільшою популярністю у селян мають сайти прогнозу погоди. І це зрозуміло: ця інформація є для них пріоритетною. На другому місці ідуть усі вище згадані сторінки, і це лише за умови, що в них з’явиться вільна хвилина на них. А от соціальні мережі як засіб отримання інформації та спілкування з колегами практично не використовується. Хоча можна навести низку присутності компаній та аграрних видань у цих мережах, ця сфера досі вважається більш приватною, яка призначається для родинного кола або друзів.
Якщо взяти сторінку того ж журналу «Агробізнес Сьогодні» у Facebook, то тут кілька раз на день викладаються корисні статті, фотографії з подій. Останнім часом тут стали підшукувати авторів, які ведуть блоги на аграрну тематику, і роблять перепости на них.
На думку Сергія Андрющенка, Торговий Дім «Насіння», потужна соціальна мережа Facebook має вторинний характер.
«Часто-густо користувачі просто роблять перепости новин із неперевіреною інформацією, — каже він. — Дискусій на аграрні питання практично немає. Але ми намагаємося змінити таке становище, розвиваючи проекти, які б були корисні для агровиробників».
Мова йде про спільноту у Facebook з цікавою назвою «СкаЖенний Агроном». Як стає ясно з назви, цей інформаційний майданчик розрахований для фахівців, яких цікавить землеробство. Наразі тут небагато користувачів, однак Сергій Андрющенко сподівається, що їх ставатиме дедалі більше, а Інтернет нарешті перетвориться на потужний інструмент для українських виробників.
Поки що важко знайти в Україні таких блогерів-аграріїв, які б писали про нагальні проблеми, а не просували ту чи іншу продукцію. Можливо, «СкаЖенний Агроном» і підштовхне до дій фермерів, які товаришують з пером і хочуть донести свою точку зору до інших.
Одним із таких блогів на платформі Facebook є сторінка з довжелезною назвою «Від інтенсивного садівництва до медоносного конвейєра». За цією велемовністю ховається прагнення автора відшукати людей, які захоплюються садівництвом та розуміють, що на цій галузі можна заробляти непогані гроші. Але поки що реальність є такою, що тут розміщується більше інформації комерційного спрямування.
Та все ж Інтернет на селі просувається напрочуд швидко. То ж не вмирає сподівання, що незабаром з’являться цікаві блоги фермерів з усіх напрямів агровиробництва.
Ростислав ПАНІЧЕВ
