На шляху впровадження сучасних тваринницьких ферм, у тому числі родинного типу, в Україні найважливішою може стати цільова державна підтримка, власне, надання дешевих кредитів на будівництво малих ферм, запровадження 50% компенсації витрат на створення ферм (схожа компенсація нещодавно діяла в Україні і мала позитивний вплив на розвиток тваринництва).
Значні напрацювання за цією проблематикою виконані в Державній науковій установі «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» (смт. Дослідницьке Васильківського району Київської області), де розроблені та запатентовані проекти малих тваринницьких ферм, напрацьовані концептуальні аспекти створення високоефективних ферм.
Важливо також, що спеціалістами Інституту запропоновані концептуальні підходи до створення малих тваринницьких ферм, у тому числі блочно-модульного типу. Пріоритетним повинно стати будівництво тваринницьких об’єктів, а вже після цього потрібно вирішувати всі інші завдання у процесі створення ферм — нарощення племінного поголів’я, придбання сучасного обладнання, розвиток інфраструктури тощо.
На часі нарощування виробництва продукції тваринництва в Україні, де особливого значення набувають заходи з розроблення малих тваринницьких ферм, у тому числі для приватних селянських господарств, які в своїй діяльності дотримуються принципів малого і середнього аграрного бізнесу.
Відомо, що у загальній структурі виробництва продукції тваринництва в Україні значна частина припадає на особисті селянські господарства. Тому поряд із розвитком великотоварного виробництва тваринницької продукції потрібно сприяти приватним домогосподарствам на шляху створення малих ферм, у тому числі блочно-модульного типу, а тут важлива як державна підтримка, так і інвестиції.
Проекти малих ферм
Нині надзвичайно актуальним є розроблення проектів малих ферм, адаптованих до нормативних вимог Європейського Союзу, у тому числі блочно-модульних для утримання різних видів тварин. В умовах поступового відновлення сільськогосподарського виробництва в Україні все більш важливого значення набувають питання, пов’язані з будівництвом сучасних тваринницьких ферм. У цьому контексті важливо використовувати найефективніші способи створення об’єктів інфраструктури. Будівельні конструкції із дерева для влаштування об’єктів сільськогосподарського призначення можна віднести до пріоритетних. Зазначимо, що провідні європейські фірми надають особливої уваги використанню дерев’яних конструкцій, зокрема, одна з німецьких компаній вдосконалює будівельні конструкції для влаштування ферм, основною їх складовою є дерево.
Під час впровадження комплексних тваринницьких будівель створюють сприятливі мікрокліматичні умови для утримання тварин, особливо не допускають протягів повітря у зоні їх розміщення. Актуальними вважаються тваринницькі об’єкти, які сформовані за блочно-модульним принципом і забезпечують автономне утримання різних видів тварин в одному приміщенні. На такій фермі влаштовують також об’єкти інфраструктури для її ефективного функціонування. Заходи щодо створення блочно-модульних ферм ведуться за такими напрямами: опрацювання нормативних вимог Європейського Союзу щодо створення тваринницьких об’єктів, розроблення техніко-технологічного рішення сучасно влаштованої блочно-модульної ферми, використання конструкцій із дерева для облаштування тваринницьких ферм від вітчизняних виробників, впровадження комплексних тваринницьких ферм.
Вимоги ЄС
Спочатку зупинимось на ключових аспектах щодо нормативних вимог ЄС під час створення тваринницьких об’єктів за наступними напрямами: будівельне рішення; утримання, годівля та напування тварин; доїння корів і охолодження молока; прибирання гною; мікроклімат у тваринницькій будівлі; зооветеринарне обслуговування тварин.
Будівельне рішення
В основі створення тваринницької ферми повинен бути захист тварин; мінімальна глибина фундаменту має становити 0,5 м; під час проектування будівель для утримання ВРХ повинно бути передбачене місце для розміщення станка ветеринарного; поверхня підлоги в тваринницькому приміщенні має бути рифленою; зовнішні ворота чи двері повинні відкриватись назовні і за необхідності використовуватись як запасний вихід; доцільно використовувати розсувні ворота чи двері та ворота — ролети; вікна рекомендують металопластикові, у тому числі у якості додаткового вентилювання повітря у тваринницькому приміщенні; для влаштування стін доцільно використовувати сендвіч-панелі, цеглу, бетон, штори бокові вентиляційні; ефективним є світло-вентиляційний гребінь.
Утримання тварин
Потрібно створити вільні, комфортні, наближені до природних умови для утримання тварин; обладнання повинно бути виготовлене з матеріалів, стійких до механічного навантаження з боку тварин, а також до впливу вологи; як підстилку найраціональніше використовувати подрібнену солому; технологічна площа в секції за безприв’язного утримання у розрахунку на одну корову повинна бути не менше 6 м²/гол.; технологічна площа зони в секції, де пересуваються тварини, за винятком боксів, повинна бути 4 м²/ гол.; раціональні розміри боксів для відпочинку корів: ширина 1,2 м, довжина 2,1–2,6 м, висота огородження боксу 1,1 ± 0,1 м, нахил підлоги боксу в сторону гнойового проходу 5%(3°); огородження його має надійно закріплюватися, щоб витримувати навантаження значної маси тіла тварин; не допускається обмеження свободи пересування корів у межах секції.
Окремо слід звернути увагу на особливості нормативних вимог ЄС відносно мінімальних стандартів для захисту свиней: площа станка у розрахунку на одну повинна бути як мінімум: 0,15 м² для свиней середньою живою масою до 10 кг; 0,2 м² — від 10 до 20 кг; 0,3 м² — від 20 до 30 кг; 0,4 м² — від 30 до 50 кг; 0,55 м² — від 50 до 85 кг; 0,65 м² — від 85 до 110 кг; 1,0 м² для свиней середньою живою масою більше 110 кг.
Обладнання з автоматизації і механізації виробничих процесів для підтримання належних умов утримання свиней підлягає щоденній перевірці. У випадку виходу з ладу системи забезпечення сприятливих умов для тварин потрібно негайно її відремонтувати або тимчасово використати альтернативні засоби. Устаткування повинно бути влаштоване аварійною сигналізацією. Обладнання для утримання свиней має забезпечувати сприятливі умови для лягання, відпочинку, підйому тварин. Поверхня підлоги під час утримання свиней повинна бути не слизькою і сухою, щоб запобігти травмуванню тварин. Мінімальна площа для утримання дорослого кнура має сягати 6 м².
Поросята, яких утримують біля свиноматок, забезпечуються комфортною зоною із підігрівом. Також створюють зручний доступ поросят до свиноматки під час годівлі. Поросята не відлучаються від свиноматки менше ніж за три тижні від народження. Свиней після відлучення від свиноматки якнайшвидше потрібно розмістити в групах. Необхідно підтримувати постійність груп свиней протягом періоду вирощування.
Годівля тварин
Обов’язково забезпечують вільний доступ тварин до кормів і води; всі тварини в групі повинні мати доступ до кормів одночасно; фронт годівлі для корів повинен коливатись у межах 0,7 м; ширина зони кормового стола, на якій роздають корми, і корови можуть їх доставати та споживати, повинна бути 0,98–1,12 м; пріоритет під час випоювання телят згодовують телятам замінники незбираного молока; випоювання телят незбираним молоком чи замінником повинно відбуватись щонайменше двічі на день.
Годівлю свиней виконують відповідно до раціонів, залежно від їх віку, живої маси і фізіологічного стану. Годівля свиней виконується, як мінімум, один раз у день. Свині повинні мати вільний доступ до корму. Конструкція обладнання для годівлі мінімізується від забруднення кормів.
Напування
У секції, де утримують корів, забезпечують щонайменше два джерела для напування тварин; з метою запобігання замерзання води в зимовий час напувалки забезпечують системою підігрівання води. Свині віком старші двох тижнів також отримують доступ до достатньої кількості води. Конструкція обладнання для напування свиней також мінімізувати забруднення води.
Доїння корів: доїння повинно відбуватись у доїльному залі; охолоджувач молока має бути розміщений у молочному відділенні на відстані 1,2–1,6 м від входу і 0,5–0,6 м — від стіни.
Прибирання гною: мінімальна ширина гнойового проходу для корів повинна сягати 2,7 м; глибина гнойового каналу в тваринницькій будівлі має становити 8–20 см; відведення стічних вод із доїльних залів, побутових приміщень ферм проводять із використанням окремих від систем видалення гною — каналізаційних систем для відведення і утилізації стічних вод.
Мікроклімат у тваринницькій фермі
На мікроклімат у тваринницьких приміщеннях впливають такі фактори: територіальне розташування будівель, їх об’ємно-планувальні рішення, можливість збереження необхідної температури в приміщенні, кількість тварин, кліматичні умови довкілля; прийнятний рівень температури повітря у приміщеннях для утримання корів протягом року від –10 °C до +25 °C за відносної вологості повітря до 80%; для забезпечення належного мікроклімату в тваринницьких будівлях базовим можна вважати використання природної вентиляції за рахунок облаштування бокових штор і повітряних клапанів на стінах, світло-вентиляційних гребенів на дахах приміщень; у зонах відпочинку тварин потрібно уникати понаднормативного руху повітря — протягів, особливо в холодну пору року; необхідний рівень денного освітлення може бути досягнутий за рахунок використання прозорих елементів конструкції стін і даху будівлі.
Відмітимо, що параметри мікроклімату у тваринницькому приміщенні мають суттєвий вплив на продуктивні характеристики тварин. Щонайменше на 10% знижується продуктивність тварин у випадку, коли мікрокліматичні умови не відповідають нормативам. Впливає повітря і на якість молока, за рахунок таких його складових: аміак та інші шкідливі гази; бактеріальне обсіменіння; механічні домішки. Проведені в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого дослідження свідчать про ефективність легкозбірних тваринницьких будівель порівняно з традиційними приміщеннями, у тому числі з точки зору створення належних мікрокліматичних умов для утримання тварин (табл. 1).
Таблиця 1. Вплив загазованості і бактеріального обсіменіння у повітрі на фермах на якість молока
У сучасних легкозбірних будівлях забезпечуються сприятливі умови щодо загазованості і бактеріального обсіменіння повітря порівняно з традиційними тваринницькими приміщеннями, що у поєднанні з впливом інших факторів сприяє отриманню високоякісного молока. Система створення мікроклімату в будівлі для утримання свиней повинна забезпечувати належні параметри повітрообміну, запиленості, температури повітря, відносної вологості повітря і концентрації шкідливих газів.
Не допускається утримання свиней постійно в темноті. Будівлі повинні бути влаштовані таким чином, щоб використовувати природне і штучне освітлення. Зооветеринарне обслуговування тварин: обрізування ратиць кінцівок у корів проводять 2–4 рази на рік; жорстке, неприродне поводження із молочною худобою може спричинити десятивідсоткове зниження надоїв молока; несподіваний шум у тваринницькій будівлі — зниження надоїв молока у корів. Матеріали, які використовуються з метою виготовлення обладнання для утримання свиней, не повинні бути шкідливими для тварин, мають добре очищатись і дезінфікуватись.
Віктор ПОГОРІЛИЙ
В’ячеслав СМОЛЯР
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
