Чи засмучені кури, коли сидять у тісних клітках? Чи сумує корова, коли в неї забирають теля? Будь-який селянин знає, що тварини мають почуття і характер. Собака чи кіт доживають віку в хаті господаря, як почесні пенсіонери. Чому ж тоді коня забивають на ковбасу, а корову — на яловичину?
До меншого брата — з любов’ю
Ця тема — емоційна, іноді — вельми драматична. Варто згадати, як улітку 2020 року терорист Максим Кривош захопив автобус в Луцьку і змушував заручників дивитися документальний фільм про звірства людей проти тварин, демонструючи жахливі кадри з ферм їстівних собак, птахофабрик, цехів з вичинки хутра тощо.
Так, багатьох тварин люди вирощують в неволі. У них обмежені можливості для природної поведінки. Однією з найпроблемніших для живих істот є птахофабрика — справжній концтабір для птахів. Бройлерних курчат вирощують занадто тлустими, щоб виробити найбільшу кількість м’яса на тварину. Бройлери мають високу частоту каліцтв, тому що великі м’язи грудей спотворюють розвиток ніг, і вони підламуються, коли в птаха збільшена вага тіла. Рутинні процедури тваринників, такі як підрізування крил у гусей, кастрація кнура і навіть насічка вуха в корови можуть розглядатися як насильство над тваринами, посягання на їх гідність. Довгий час були традиційними в деяких країнах жорстокі форми поводження з тваринами (наприклад, виробництво фуа-гра з гусей, вирощування їстівних собак). Тепер вони й там законодавчо заборонені.
Багато держав відмовилися показувати дресованих тварин у цирку. Наприклад, нещодавно міністерка екології Франції Барбара Помпілі ініціювала заборону на використання диких звірів у цирках і утримування дельфінів у неволі. «Настав час відкрити нову еру наших відносин із дикими тваринами, — сказала вона. — Наше захоплення ними більше не має означати, що вони опиняються в неволі». Бо, мовляв, дресовані мавпочки або слони можуть створити в дитини хибне сприйняття світу, де людина має домінувати над твариною. Ба більше: створити картину світу, де сильний підкорює слабкого, розумово неповносправного.
Права тварин — не новітня, а давня ідея філософів про рівноцінність у підходах до людей і тварин: скажімо, потреба уникати болю, гідно закінчувати своє життя тощо. Вчені, що вивчають ці проблеми, висловлюють різні думки щодо того, що є важливим у визначенні добробуту тварин. Однак сходяться на думці, що продукти мають з’являтися в нашому меню без катування й убивства живих істот. Ідея проста — слід бути гуманним у ставленні до всіх живих створінь. У буддистів — навіть до жучків і черв’ячків, але наразі ми говоримо тільки про домашніх і сільськогосподарських тварин. Ще знаний філософ Артур Шопенгауер писав, що жорстокість до тварин шкодить самій людині. Він був членом зоозахисної організації й навіть критикував церкву за те, що вона не захищає тварин від людської сваволі. «Помилковою є думка, мовляв, щодо тварин у нас немає обов’язків», — стверджував той мислитель.
Автор тексту відомого романсу «Зачарована, зачаклована» радянський поет Микола Заболоцький відсидів 10 років у таборах ГУЛАГу за думки про «кінські свободи й рівноправ’я корів». За таку людську повагу до тварин його звинуватили в підриві колгоспного ладу й пришили статтю «антирадянська агітація».
«Зелений» тренд
Низка організацій захисту тварин агітує за ухвалення Загальної декларації про захист тварин (UDAW) в Організації Об’єднаних Націй — за прикладом Декларації прав людини. Загальна декларація мала б, на її думку, закликати ООН визнати тварин як істот, що здатні відчувати біль і страждання. Й відтак визнати, що благополуччя тварин є важливим чинником загального соціального розвитку країн в усьому світі.
Передова країна в багатьох питаннях — Нідерланди. Вони ввійшли в історію також як перша країна у світі, в парламенті якої представлена Партія для Звірів, метою якої заявлено поліпшення прав тварин. Намагається не відставати й Іспанія: вона стала першою країною, що представила резолюцію про права людиноподібних мавп.
Екологізація, прагнення до зеленої економіки й енергетики, до захисту довкілля й біорізноманіття — ця мода, що нині захопила Європу. Нашим людям іноді це видається дещо надмірним. Чи варто нам на це орієнтуватися також? А може, як США чи Бразилія, підходити до споживання харчів більш прагматично і, сказати б, цинічно? Так ставить питання Ольга Трофімцева, яка очолювала аграрне міністерство України. А президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса розповідає, що у Європі нині пішла мода турбуватися про добробут тварин. Там навіть збираються ввести спеціальний податок, щоб у кожного з «братів наших менших» були б гідні умови життя, харчування і смерті. Також у ЄС переходять до нового формату ферм — створюють ферми-зоопарки. Там корови не лише дають молоко, а й, сказати б, працюють фотомоделями для туристів, що приїжджають із міст, де ніколи села й не нюхали.
Уже є фермери, зокрема й в Україні, які не вбивають дійних корів, а утримують їх як пенсіонерів. У київських супермаркетах уже можна знайти натуральні молочні продукти з екоферми «Материнська ферма», розташованої у Василькові на Київщині. Власники ферми стверджують: «Ми пропагуємо ідею ненасильства: значну частину нашої продукції виготовлено з молока захищених корів. Наші корови ніколи не підуть на забій, за ними доглядають до останнього дня».
Тварина в законі
Благополуччя тварин уперше в історії ввійшло в законодавство ще 1641 року, коли в американському штаті Массачусетс ухвалили закон: «Ніхто не має права здійснювати тиранію або жорстокість до тварин». Законодавство про добробут тварин викладають у 119-ти юридичних школах США, у восьми школах права Канади. Спецкурс «Добробут тварин» входить у програму навчання багатьох європейських університетів, де готують фахівців ветеринарної медицини та біотехнології.
У 1976 році зоодрузі сформували інструкцію щодо дотримання благополуччя тварин, розділи з якої пізніше стали основою рекомендацій ЄС. «Ми повинні визначити цей добробут таким чином, щоб це можна було легко зв’язати з такими поняттями, як потреби, свобода, щастя, пристосування, контроль, передбачуваність, відчуття, страждання, біль, хвилювання, страх, нудьга, стрес і здоров’я», — зазначається в документах Євросоюзу. Благополуччя тварин — термін, що вперше з’явився в документах ЄС у 1997 році. Це протокол «Про захист і добробут тварин», що ввів нові принципи діяльності Євросоюзу у цій царині. Документ визнає тварин істотами, що мають почуття, і зобов’язує європейські інститути піклуватися про їхній добробут. Нині європейське законодавство регулює ці питання добробуту в трьох сферах: вирощування, перевезення та забій тварин. Головний принцип полягає в тому, щоб не завдавати живим істотам жодних додаткових страждань. Ідеться не лише про харчову індустрію, а й сільське господарство, транспорт, дослідницьку діяльність, де на тваринах ставлять експерименти.
Залишається додати, що у Верховній Раді України очікує на ухвалення законопроєкт №3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Його розробляли, враховуючи міжнародні зобов’язання України, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Серед яких — гуманне поводження з «братами нашими меншими». Коли ж у народних депутатів знайдеться наснага проголосувати за це?
Коментар
Леонід ПОДОБЄД, д-р с.-г. наук, завідувач відділу годівлі, фізіології живлення тварин і кормовиробницва Інституту тваринництва УААН (Харків-Одесса)
— У мене на дачі є домашня птиця: якось подарували курчат. Вони повиростали, і виявилося, що я маю аж 10 півнів! Уже по 5 кг ваги кожен. Але зарубати жодного я ще не наважився: такі гарні…
Індуси люблять корів, уважають їх святими істотами. Але в Індії вживають молока набагато менше, ніж у нас. Навряд чи наші аграрії сприймуть ідею добробуту тварин «на ура». Зрозумійте: бізнесмени хочуть мати прибуток. Якщо утримувати корову до пенсії, як кота, навряд чи прибутки зростатимуть. Після третього отелення надої у корови падають вдвічі-втричі. А чи можна передати тварин суспільству, щоб воно утримувало корів-пенсіонерок, скажімо, у зоопарку? Ну, припустимо, щоб її молоком трохи підгодовувати екзотичних ссавців… Однак це теж сумнівно. Це матиме якійсь сенс, можливо, якщо подивитися із «зеленого» боку. Бо від такої корови можна отримати екологічно і морально чисте молоко. Але воно буде втричі дорожчим від звичайного. Тоді треба більше провадити маркетинг: позиціювати таке молоко як дуже якісне і соціально «правильне».
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні