Заготівля, зберігання та використання кормів

Заготівля, зберігання та використання кормів

/ Сучасне тваринництво / Середа, 03 лютого 2021 15:05

На сьогодні в умовах необхідності економити енергоресурси, найпростішими та найдоступнішими технологіями заготівлі сіна є польове висушування в поєднанні з пресуванням сіна.

Висушування та пресування сіна може бути виправдане тільки за умови застосування високоякісної зеленої маси бобово-злакових сумішок. Енергозберігальні аспекти технології — порційне, загінне скошування з кондиціюванням вранці, активне польове пров’ялювання, підбирання в нічні години.

Заготовляючи пресоване сіно в тюках або рулонах вітчизняними пресами ПС-1,6 М, К-453, ППР-1,6 М, ППР-110, для кращого зберігання поживних речовин і ефективного використання площі сховищ доцільно проводити польове пров’ялювання до вологості не більшої як 22–25% і зберігати пресоване сіно без подальшого вентилювання.

Нова технологія заготівлі соєво-кукурудзяного силосу базується на збиранні вегетативної маси сої у фазу високої фізіологічної активності — на початку наливання бобів нижнього ярусу та кукурудзи в молочно-восковій стиглості за співвідношення компонентів 1 : 2. Період збирання сої не має перевищувати 10 днів. Після скошування сої чистих посівів їх змішують із кукурудзою в силосних спорудах у співвідношенні 1 : 2 за масою. Ретельно трамбують, укривають і герметизують сховище. Верхній шар у траншеї заповнюють чистою кукурудзяною масою й вкривають плівкою. Одержують високопоживний соєво-кукурудзяний силос, який стимулює продуктивність і жирномолочність корів.

korm 2

Соєво-кукурудзяний силос доцільно згодовувати високопродуктивним коровам у кількості 18–25 кг на голову.

Основною силосною культурою є і буде кукурудза. Проте з погляду економії енергоресурсів, раціонального використання землі все більшого значення набуває заготівля силосу зі злаково-бобових сумішок озимих і ярих зернофуражних культур. Вони є перспективними, бо правильно підібрані сумішки кормових культур здатні майже повністю забезпечити тварин поживними речовинами.

За даними досліджень, проведених Інститутом тваринництва, силос із суміші ячменю й гороху містив протеїну в 1,6–1,7 раза більше, як порівняти з кукурудзяним, а за використання ще й вики — у 2,15–2,19 раза.

 

Добавка 20% зеленої маси ріпаку або гірчиці у фазу утворення зеленого стручка, що містить фітонциди, таніди, дубильні речовини й інші, в силосну і сінажну масу стримує розвиток небажаної мікрофлори, стимулює розвиток молочнокислих бактерій і підвищує вміст перетравного протеїну в 1 кг корму на 28,5%, цукру — на 46%, як порівняти із силосом і сінажем без ріпаку і гірчиці.

 

Втрати поживних речовин у кормозаготівлі становлять до 40–50% біологічного врожаю залежно від виду кормів і технології заготівлі.

Для скорочення біохімічних втрат і збереження поживних речовин у силосі й сінажі використовують рослини, які містять фітонциди (біологічно активні речовини, що вбивають і пригнічують ріст і розвиток небажаної мікрофлори).

Наука і практика довели, що найраціональнішим способом використання зернофуражу є переробка його на біологічно повноцінні корми. Для ефективнішого їх використання у структуру зернофуражу потрібно додати, % по масі: зернобобових — 10–15%, кукурудзи — 25–30, ячменю — до 30, пшениці — до 20, вівса й інших — 6–8. З високобілкових компонентів до складу комбікормів слід уводити макуху і шрот у кількості 10–20%, корми тваринного походження — 3–7%, відходи від переробки зерна — 10–30%. Великий вплив на продуктивну дію комбікормів має поглиблена переробка зернових інгредієнтів, а саме подрібнення, плющення, екструзія й інші.

Особливо цінним компонентом до комбікормів є екструдоване зерно сої. В 1 кг екструдату міститься 15,5–17 МДж обмінної енергії та 325–350 г білка.

Екструдоване зерно сої є важливим джерелом протеїну і жиру в раціонах високопродуктивних корів на роздоюванні, особливо у перших три місяці.

 

Максим ПОДЛЄСНИЙ, агроном
Олег ГАЙДЕНКО, завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, старший науковий співробітник

 

 18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.