Спрямування селекційного процесу на підвищення м’ясних якостей свиней, які мають попит серед населення в сучасному світі, викликало необхідність удосконалення продуктивності наявних порід і створення нових ліній і типів свиней із використанням найкращого світового генофонду.
Поряд із виведенням нових генотипів важливе значення має також удосконалення селекції, розроблення й застосування нових методів оцінювання тварин, що сприяють зростанню продуктивності сучасних порід.
Продуктивність свиноматок, як відомо з практики та багатьох літературних джерел, можна оцінювати й удосконалювати як за окремими селекційними ознаками, так і за комплексом ознак й іншими чинниками — це залежить від мети поставленої селекціонером. Цілеспрямований позитивний результат селекційного процесу, як за вдосконалення сучасних генетичних ресурсів, так і створенні нових, залежить від імовірності оцінювання племінної цінності тварин і рівня передачі цінних якостей нащадкам.
Найточніше оцінити племінну цінність тварин з урахуванням родинних зв’язків між ними, різниці умов утримання, генетичних груп, рівнів вирощування й інших показників дає можливість методологія BLUP — найкращого лінійного незміщеного прогнозу (Best Linear Unbiased Prediction). На сьогодні нею успішно користуються для генетичного оцінювання тварин.
В останні роки, і особливо нині, зростає й стає актуальним застосування інформаційних технологій у тваринництві й, зокрема, комп’ютеризація процесу селекції.
У сучасних умовах підвищення ефективності селекційно-племінної роботи неможливе без упровадження точних методів оцінювання племінної цінності, які дозволяють виявляти наявний потенціал тварин і прогнозувати продуктивні якості їх нащадків. Одним із таких методів оцінювання є BLUP — кращий лінійний точний прогноз, який дає можливість найкращим чином розподіляти на генетичні й негенетичні складові. До цього ж для визначення селекційної цінності свиней залучається інформація про значну кількість споріднених тварин, які можуть бути в різних господарствах і навіть у різних регіонах.
Визначення племінної цінності потрібно для того, щоб коректно перевести якість спадкової основи в числовий вираз. Це зумовлює необхідність застосування відповідних статистичних методів, які на основі власної продуктивності дозволяють дійти висновку про генетичну схильність до певної продуктивності.
Таким чином, розроблення перспективних способів обслуговування свиней різних статево-вікових груп у підприємствах різних форм власності й типорозмірів за допомогою комп’ютерної техніки та забезпечення комфортних умов їх життя шляхом відповідних режимів годівлі, напування та обслуговування видається актуальною й своєчасною, бо вона веде до підвищення продуктивності за зниження собівартості виробництва одиниці продукції.
З огляду на це використання в селекційній роботі племінних господарств Кіровоградської області індексної оцінки свиней, отриманої за методом BLUP, є доцільною й необхідною на цьому етапі розвитку свинарства в процесі закладання й виведення нового заводського типу свиней.
Стан галузі свинарства в Кіровоградській області
Аналізом звітної інформації Департаменту АПР Кіровоградської ОДА (табл. 1) за даними племінного обліку свиней встановлено, що статус племінних господарств (наразі племзаводів) із розведення свиней великої білої породи мають усього два господарства — ДП «ДГ „Елітне” ІСГС НААН» Кропивницького та ПП «ПА „МЮННТ”» Новгородківського районів (2015 року було чотири), загальна кількість свиней у цих господарствах близько 2636 голів, зокрема поголів’я основного стада — 403 голови, або 380 свиноматок і 23 кнури що в 1,3 раза більше проти аналогічної дати минулого року — 300 голів.
Таблиця 1. Племінні ресурси свиней великої білої породи в Кіровоградській області на 01.01.2020
Основні кнури в стадах, згідно з нормативами породи, за комплексом ознак належать класу еліта. Відповідність класу еліта за показниками продуктивності свиноматок коливається в межах 80–100%.
Динаміка кількості свиней (рис. 1), свідчить, що за всіма категоріями господарств у 2020 році їх кількість зменшилась на 3% щодо 2019 року, в 1,2 раза проти 2016 року і в 1,7 раза (43%) протягом останніх 20 років.
Рис. Динаміка кількості свиней Кіровоградської області за 2000, 2016–2020 рр., тис. голів
Якщо 2000 року було 373,7 тис. голів тварин, то на 01.01.2020 налічувалось 214,2 тис. голів.
Більшу частину поголів’я утримують сільськогосподарські підприємства, а саме: комплекси з відгодівлі свиней потужністю від 6 до 60 тис. голів, що розташовані в Компаніївському, Світловодському та Знам’янському районах, але з кожним роком спостерігається тенденція до зменшення тварин в області, особливо в господарствах населення, тому що цінова політика не задовольняє виробника.
У процесі вивчення продуктивних якостей свиноматок (табл. 2) станом на 01.01.2020 було встановлено, що багатоплідність у середньому в племінних господарствах області становить 11,2 поросяти, великоплідність — 1,1 кг, маса гнізда й одного поросяти на відлученні від матки в кожному господарстві різна, залежно від віку відлученого молодняку, і відповідає стандартам породи еліта та І класу. Збереженість поросят у суб’єктах племінної справи — на рівні 97,5%. Вищим відсотком збереженості (98%) відрізняються тварини ДП «ДГ „Елітне” ІСГС НААН» Кропивницького району.
Таблиця 2. Відтворювальні якості свиней у Кіровоградській області на 01.01.2020
Примітки: * — у 60 днів, ** — у 28 днів
Аналіз стану свинарства в ДП «ДГ „Ставидлянське” ІСГС НААН», що належить мережі ІСГС НААН, на 01.10.2020 свідчить (табл. 3), що поголів’я свиней через комплексне оцінювання стада зменшилось на 36,4%, основних кнурів — на 33,3%, вихід приплоду на 100 маток — у 2,3 раза. Кількість основних свиноматок зросла на 30% унаслідок уведення в стадо перевірних свинок, загальний вихід приплоду зменшився на 41,5%, приріст живої маси — на 21% і середньодобовий приріст — на 13,6%, проте реалізація на м’ясо зросла на 10%.
Обстеження свиней свідчить про задовільний стан тварин. Жива маса, довжина тулубу та товщина шпику ремонтних свинок за досягнення парувального віку відповідає вимогам класу еліта. Жива маса ремонтного молодняку у віці 4 місяці — на рівні 59,6 кг, що відповідає класу еліта.
Таблиця 3. Рівень виробничих показників ДП «ДГ „Ставидлянське” ІСГС НААН»
Годівля різних статево-вікових груп свиней стабільно здійснюється сухими комбікормами (дерть, у склад якої входить кукурудза, ячмінь, пшениця на рівні 75 і 25% білково-вітамінно-мінеральної добавки) згідно із загальноприйнятими рекомендованими нормами.
Відтворний склад свиноматок забезпечений сучасними станками з фіксаторами, що дає можливість підвищити збереженість підсисних поросят. Площа станків для інших виробничих груп відповідає зоотехнічним нормам.
Напування проводиться на рівні сучасних вимог з автонапувалок, що позитивно впливає на перетравлення сухого комбікорму, доступ вільний.
Санітарно-гігієнічні й ветеринарні заходи систематично проводяться на рівні загальноприйнятих вимог до утримання свиней і під контролем зооветспеціалістів.
Для поліпшення показників продуктивності й оновлення основного стада протягом 2020 року під науковим супроводом співробітників сектору тваринництва ІСГС НААН було відібрано, оцінено за розвитком і пронумеровано 11 голів ремонтного молодняку віком 4 місяці, 10 свинок у віці 11–14 місяців було оцінено за власною продуктивністю, тобто проведено зважування, зняття промірів довжини й товщини шпику в трьох основних точках тулубу традиційним методом — згідно з інструкцією з бонітування та за новим методом BLUP із застосуванням ультразвукового шпикоміру «Ренко». Усі тварини, яких було відібрано й оцінено, відповідають за розвитком класу еліта та першому. Також було проведено комплексне оцінювання (бонітування) основного стада — 2 кнури та 31 свиноматка.
Ідентифікація свиней здійснюється шляхом биркування тварин вушними бирками, відповідно до Програми інтеграції України до Європейського Союзу. Свиням основного стада прикріплено на вуха жовті бирки, товарним — зелені. Новонароджених тварин нумерують вищипами за ключем М. Ф. Іванова.
Таким чином, господарство має потенціал для створення племінного репродуктора свиней великої білої породи за умови нарощування поголів’я племінних тварин великої білої породи та розширення й реконструкції виробничих приміщень і вигульних майданчиків.
Лілія ГЕРАНІНА, старша наукова співробітниця сектору тваринництва ІСГС НААН
Галина ІЛЯШЕНКО, завідувачка сектору тваринництва ІСГС НААН, канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу та наукового
забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, старший науковий співробітник
