Цікавим нині в технологічному виробничому аспекті є годівля сухостійних корів — матерів-годувальниць м’ясної худоби, які отримують різну кількість обмінної енергії за поживністю раціону за три місяці до розтелення з подальшим вивченням після дії на їх нащадках на підсисі. Ці питання вивчено ще недостатньо у вітчизняній зоотехнічній науці, а тим більше в умовах господарств Карпатського регіону України. Виробникам і фермерам ці експериментальні дані потрібні для розробляння технології вирощування молодняку на підсисі, що забезпечують високу енергію росту бугайців і ремонтних теличок, що набуває великого практичного значення та має правильний вибір технології годівлі й методу підсису і є найважливішим на часі.
У вітчизняній науковій зоотехнічній літературі є багато матеріалів щодо технології годівлі й утримання молодняку на підсисі м’ясної худоби в різних регіонах України. Проте нині відомості про ефективність і конкурентоздатність різних перспективних дешевих розроблених технологій годівлі з використанням нових енергоощадних розроблених рецептів раціонів і їх оптимізації з кормовими ресурсами для максимальної реалізації генетичного продуктивного потенціалу м’ясної худоби в умовах Карпат практично відсутні й не вивчалися.
Головні завдання годівлі сухостійних корів
Нині потрібно розробити нові моделі рецептів раціонів і їх оптимізацію у використанні власних кормових ресурсів для максимальної реалізації генетичного продуктивного потенціалу для сухостійних корів м’ясної худоби за три місяці до розтелення з вивченням після дії їх на нащадки в умовах передгірської зони Карпат.
Ефективність різних рецептів раціонів для м’ясної худоби
Ми взяли в дослідження, вивчення добових приростів нащадками м’ясної худоби, матері, які отримували різну кількість обмінної енергії за три місяці до розтелення в умовах передгірської зони регіону Буковини.
Для цього ми провели дослідження в ДП ДГ «Чернівецьке» Герцаївського району Чернівецької області на сухостійних коровах м’ясного комолого симентала худоби за три місяці до розтелення, де було відібрано три групи тварин у кожній по 10 голів аналогів з однаковою лактацією відповідно до розробленої такої схеми досліджень: контрольна група в обліковому періоді отримувала основний раціон (ОР): силос кукурудзяний, сіно, солома, зерносуміш (ячмінь, зерно кукурудзи), кухонна сіль. Другій групі корів згодовували ОР + сіна 15% за поживністю раціону і третій задавали ОР + сіна 20% за поживністю раціону.
Інтенсивне вирощування молодняку в досліді базувалося значною мірою за рахунок незбираного молока корів-годувальниць м’ясного комолого симентала худоби та після дії матерів-годувальниць, які отримували за три місяці до розтелення сіна по 15–20% за поживністю раціону. Перші два місяці вирощування нащадків на підсисі корови були поряд із телятами в зимовому капітальному приміщенні, де утримувалися матері прив’язно і використовували раціон, прийнятий у підконтрольному господарстві.
Висока енергія росту нащадків продуктивності
Унаслідок спожитих кормів було одержано нащадками таку кількість скотарської продукції (табл. 1).
Таблиця 1. Жива маса та добові прирости дослідних тварин, (M±м, n=10)
Як виявилось (табл. 1), за різної обмінної енергії в раціонах у м’ясних симентальських матерів-годувальниць перед розтеленням у зимовому стійловому періоді та за вивчення після дії на їх нащадках взимку та влітку, протягом 221 дня за весь період досліджень у бугайців, енергія росту в контрольній групі становили — 788,6 г, що на 55,8 г (10,9%) менше від ровесників другої дослідної групи. З досліджень видно, що витрати корму в молодняку другої дослідної групи становили 4,7 к. од., що менше на 0,5 к. од. від ровесників контрольної групи. Найціннішими є те, що, за збільшення в раціонах сухостійним коровам на 15–20% обмінної енергії сінажем, то їх нащадки в зимовому підсисному періоді протягом 54 днів до 2-місячного віку в молодняку ІІ дослідної групи добові прирости становили 1075,9 г, що на 278,2 г (34,9%) більше від однолітків бугайців — контролю, матері, яких були на прийнятих раціонах у господарстві.
Установлено, що протягом 231 дня основного періоду вирощування енергія росту в бугайців ІІ дослідної групи становила 898,4 г, що на 109,8 г (13,9%) (Р>0,95) більше за ровесників контрольної групи, матері яких були на загальному раціоні, прийнятому в господарстві. Завершальний період досліджень припав на нагулі на культурних пасовищних кормах зі злако-бобових травосумішок тривалого використання, де дослідні тварини ІІ дослідної групи протягом 177 днів пасовищного періоду вирощування зберігали енергію росту бугайців — 874,0 г і теличок — 798,4 г, що на 85,8 (на 78 г (10,9%) і на 108,8 г (15,3%) більше відповідно від контролю від ровесників і ровесниць — аналогів контрольної групи.
За результатами проведених досліджень установлено, що протягом зимового періоду досліду нащадки ІІ дослідної групи, у яких матері отримували в раціоні на 20% більше обмінної енергії, середньодобові прирости живої маси становили 1075,9 г (бугайці) та 1095,6 г (телички), що, відповідно, на 278,2 г (34,9%) та на 132,8 (13,8%) більше за затрат корму, відповідно, на 1 кг приросту 2,1, 2,1 к.од. та 2,1 і 2,8 к. од., що на 0,8 і 03 к.од. менше за контрольну групу.
За експериментальними даними доведено, що вирощування бугайців і теличок нової генерації сименталів у разі збільшення в раціонах на 15–20% обмінної енергії їх матерям за три м’ясці до розтелення, сприяє стабільному їх нащадкам підвищенню енергії росту на 13,8–15,3% більше проти ровесників контрольної групи, матері яких були на раціонах, прийнятих у господарстві.
Вплив концентрації обмінної енергії на розвиток молодняку
Основні показники концентрації обмінної енергії, фактичного споживання енергії та сухої речовини на 100 кг живої маси нащадків за періоди, що свідчать про те, що споживання на 100 кг живої маси обмінної енергії у бугайців ІІ дослідної групи в основному періоді становить 44,3 МДж, що на 6,5 МДж (7,4%) менше від ровесників-аналогів ІІ дослідної групи. Витрати обмінної енергії на 1 кг приросту живої маси у бугайців ІІ дослідної групи становили 127,0 МДж за витрат 5,4 к. од. із концентрацією обмінної енергії в 1 кг сухої речовини 15,3 МДж, що сприяло збільшенню споживання сухої речовини на 100 кг живої маси для одержання дешевої яловичини в умовах передгір’я Карпат.
Потреба енергії протеїну кормів для жуйних
Раціональне використання бугайцями й теличками енергії, протеїну кормів і енергетичних кормів на 1 кг приросту живої маси, що встановлено, що бугайці ІІ дослідної групи на 1 кг приросту живої маси витрачено обмінної енергії 127,0 МДж, сухої речовини — 5,1 кг, к. од. — 5,4 кг, перетравного протеїну — 695 г і концкормів — 0,28 кг та телиці, відповідно, 130,0; 5,0; 5,1;677 та 0,27 енергетичних кормів.
Отже, за згодовування сухостійним коровам м’ясного комолого симентала за три місяці до розтелення по 20% збільшення обмінної енергії в раціонах із вивченням після дії на їх нащадках зменшується перетравного протеїну на 96,8 г, 1,4 к. од.; 0,7 кг сухої речовини; 15,0 МДж обмінної енергії, що робить розроблену технологію годівлі молодняку на підсисі економічно вигідною для зони Карпат.
Надійна ефективність вирощування майбутніх корів
У кінці досліджень ми вивчили економічну ефективність вирощування ремонтних телиць м’ясного комолого симентала жуйних за весь період дослідження на 1 кормодень (табл. 2).
Таблиця 2. Економічна ефективність вирощування телиць
Примітка: реалізаційна ціна 1 ц живої маси в цінах 2019 року.
Установлено (табл. 2), що кращі економічні показники отримано в І і ІІ дослідних групах, прибуток становив 521,4 і 502,3 грн за рентабельності 47,7 і 34,9% відповідно. Як виявилося, за проведеної економічної ефективності відгодівлі бугайців м’ясного комолого симентала з використанням у раціонах збільшення енергії на 15–20% для матерів-годувальниць за три місяці до розтелення, що технологія найбільш економічна в умовах передгір’я Карпатського регіону України.
Таким чином, за впровадження у виробництво розроблення оптимізації нових рецептів раціонів у годівлі сухостійних корів за три місяці до розтелення і за уточненими деталізованими нормами з використанням регіональних кормових ресурсів, що дало можливість підвищувати енергію росту тварин на 80–180 г, або на 13,4–23,5% більше за нинішню технологію в м’ясному скотарстві та прийнятій в інших регіонах України за зниження затрат кормів на 11,6–15,1%.
А. КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб., зав. лабораторії селекції,
розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції
О. ЛЕСИК, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб., заст. директора з наукової роботи
І. САРАНЧУК, канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб.
Буковинська державна сільськогосподарська ДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН