Втрати галузі за час війни
Представники галузі підрахували, що втрати, які зазнало виробництво молока в Україні через війну та вторгнення агресора, вже сягають 136 млн доларів США. За словами віцепрезидента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, виробництво молока в Україні значно впало. Що й зрозуміло: з усіх областей, які перебувають в окупації або постраждали від війни, 10 регіонів давали 42% виробництва молока в країні. А станом на вересень 2022 року падіння обсягів надоїв становило 50% у прифронтових областях. Через постійні обстріли, знищення сільгосптехніки та мінування полів неможливо заготовити сіно й силос, зібрати зернові культури. Тваринники стикнулися з тим, що худобу просто нічим годувати.
Падіння надоїв і поголів’я
То ж загалом падіння надоїв зменшилося на 15% в країні загалом, а скорочення поголів’я корів становило 10% (на 37,6 тис. голів). Однак оптимістичний сценарій передбачає скорочення поголів’я ще на 70 тис. голів, а песимістичний — взагалі на 100 тис. голів більше. У 2023 році очікують отримати приблизно 2 млн тонн молока на переробку. Прогнозується, що потреба внутрішнього ринку (переробка та/або використання молока й молочних товарів в еквіваленті сирого молока) становитиме загалом 2,7 млн тонн, тобто впаде на 22% проти 2021 року.
Больові точки молочного сектору
Експертна спільнота визначила низку проблем і потреб галузі, серед яких:
• брак фінансування для оплати праці й інших операційних витрат. Особливо гостро це питання постало перед господарствами, що зазнали безпосередніх матеріальних збитків унаслідок війни;
• переміщення виробничих потужностей із регіонів, де тривали або ж тривають активні бойові дії;
• ускладнена логістика у зв’язку із заблокованими портами тощо та її подорожчання;
• складна сертифікація відповідності продукції вимогам і стандартам країн ЄС;
• проблемні інструменти страхування/акредитивів за експортними контрактами.
Усі на експорт
І, як окремо зазначає Андрій Литвин, заступник директора ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», постала потреба в системному лобіюванні інтересів українських виробників молочної продукції на ключових ринках країн-імпортерів. Водночас із падінням обсягів виробництва внутрішній ринок споживання молочної продукції в України під час війни теж значно скоротився через велику хвилю міграції громадян за кордон, низки несприятливих соціально-економічних чинників, падіння купівельної спроможності населення за стрімкого зростання цін. То ж молочні ріки, точніше струмки, вимушено потекли за межі країни.
Орієнтир на виживання
Тут спостерігається досить цікава динаміка. До початку бойових дій в Україні відбувалося поступальне збільшення споживання молокопродуктів населенням, але внутрішнє виробництво більшості їх різновидів скорочувалось. Відповідно, стабільне зменшення кількості молочної сировини та продуктів переробки спонукало до скорочення обсягів експорту. Що компенсувалося зростанням імпорту. Та нині нарощування експортного потенціалу галузі стало запорукою існування галузі.
Експортні сегменти й рекорди
Виторг від експорту молочних продуктів у вересні становив 35,9 млн доларів США, що на 9,2% більше, ніж у серпні, та майже у 2,5 раза більше, ніж у вересні минулого року. Асоціація виробників молока констатує, що це рекордні значення для галузі.
Основною експортною категорією є сухе молоко — його обсяги продажу за межі країни становили 4,9 тис. тонн на суму 15,8 млн доларів США. Експорт масла — майже 2 тис. тонн (11,3 млн доларів США), молока та вершків незбираних — 2,65 тис. тонн (1,37 млн доларів США). Також поступово нарощують експорт сировари. Загалом експерти вважають, що за нинішньої ситуації найбільш орієнтованими на експорт продуктами є сухе молоко, молочна сироватка, казеїн і вершкове масло.
Логістика міняє русло
Водночас змінюється географія експорту, яка досить широка і волатильна. Так, за перше півріччя Україна експортувала молочну продукцію у такі країни, як Молдова, Вірменія, Грузія, Ізраїль, США, Канада, Саудівська Аравія, Кувейт, Єгипет, Бангладеш, М’янма, Таїланд, Філіппіни, Ліберія, Тринідад і Тобаго, Гамбія, Пуерто-Рико та інші. Звичайно, зростала і частка країн Євросоюзу.
Але раніше основними ринками збуту української молочної продукції були країни пострадянського простору: переважно це Казахстан, Білорусь, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан і Грузія (53% загалом загального експорту). Також суттєва частка належить Близькому Сходу та Північній Африці — 16%. Нині прогнозують суттєве скорочення експорту до країн СНД внаслідок складної та дорогої логістики, а також складних зовнішньополітичних відносин із Білоруссю. З транзитом на Близький Схід теж є суттєві труднощі.
Молочна євроінтеграція
Натомість головним експортним орієнтиром упевнено стала Європа. Вона нині є основним логістичним коридором для продукції української молочної галузі (як для ринків країн — членів ЄС, так і транзитних потоків). І близько 54% вітчизняних молокопродуктів постачається до країн ЄС, зокрема Польщі, Нідерландів і Литви. У грошовому еквіваленті це становить приблизно 19 млн доларів США.
Можна сказати, що європейські партнери підставили плече, точніше полиці магазинів нашим коровам. Так, фахівці визнають: попри досить привабливі ціни та зняття квот на українську продукцію, постачання до Євросоюзу нашої молочки досі є обмеженим через проблеми з логістикою. Однак вони поступово усуваються, європейські трейдери демонструють готовність нарощувати співпрацю з українськими експортерами.
Нульові мита та збори в межах угод Зони вільної торгівлі роблять українську продукцію конкурентною не лише на європейських ринках, а й в Канаді та Великій Британії.
Як зазначають фахівці галузі, тривале стратегічне планування сьогодні не має нічого спільного з новими реаліями. Але те, що стратегія розвитку молочного сектору української економіки — як нині, так і в кращі часи — має бути експортоорієнтованою, не викликає сумнівів.
Кирило СТЕПОВИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
