Олександр Церенюк, За промислового виробництва свинини отримання максимального прояву ефекту гетерозису забезпечує підвищення продуктивності за основними господарськими ознаками від 5 до 15%, при цьому за потокового виробництва свинини важливе значення має отримання стабільного високого рівня продуктивності при поєднанні материнської та батьківської форм.
Наявність альтернативних варіантів поєднання генотипів забезпечується тим, що в різних господарствах при різних умовах утримання, годівлі та санітарно-ветеринарного стану одні й ті ж самі схеми схрещування та гібридизації забезпечують різний ефект. Разом з тим, проблема повноцінного використання генофонду свиней України достатньо актуальна, і поряд з розробкою теоретичних засад підвищення продуктивних якостей основних генотипів потрібна теоретична розробка регіональних систем гібридизації свиней, які сприятимуть збільшенню спрямованого використання наявного генофонду на методичних засадах з забезпеченням максимального прояву ефекту гетерозису.
Чинний генофонд свиней України та можливість завезення тварин та сперми кнурів імпортної селекції дозволяє обирати такі породи, типи та лінії нуклеусних та пронуклеусних стад, що дає можливість отримувати продукцію необхідної якості на визначеному рівні. В Україні проведено велику кількість досліджень із вивчення промислового схрещування та гібридизації, при різних комбінаціях вітчизняних та імпортних порід, у різних умовах за різними схемами. Трипорідні помісні тварини характеризуються більшою енергією росту та оплатою корму, ніж чистопорідні тварини великої білої породи та двопородні помісні тварини від схрещування великої білої породи з породами ландрас та уельс.По суті, ефект гетерозису - це біологічне явище, що проявляється підвищеним рівнем продуктивності за основними господарськими показниками та загальним спалахом життєвості при схрещуванні і породно-лінійній гібридизації у межах одного покоління. Важливим моментом при цьому є генетичний потенціал та ступінь його реалізації у порід, що поєднуються при схрещуванні та порідно-лінійній гібридизації.
У теорії і практиці селекції сільськогосподарських тварин останнім часом розробляються методи оцінки генетичного потенціалу основних господарсько-корисних ознак тварин. Це викликане необхідністю використання у селекційних програмах високопродуктивного генофонду, який стійко передає свої спадкові якості нащадкам. Поряд із цим актуальним напрямом є оцінка генетичного потенціалу тварин при різних поєднаннях генотипів, визначення прояву ефекту гетерозису та обрання найбільш вдалих варіантів поєднання різних генотипів, що забезпечить одержання додаткової продукції, адже саме завдяки застосуванню схрещування та породно-лінійної гібридизації суттєво зростає економічна ефективність галузі.
Нами були проведені дослідження, з метою оцінки відтворювальних якостей, в умовах товарного господарства у заводських одиниць, що створюються у породах ландрас (Л - заводська лінія Хукса, заводські родини Хортиці та Хлібної) і уельс (У - заводська лінія Теда 933 та заводська родина Uni), при поєднані з основною породою України – великою білою (УВБ). Генетичний потенціал (ГП) визначався за методикою М. Басовського у викладенні В. Коваленко, Т. Нежлукченко, виходячи з частки спадковості за вихідними породами. Ступінь реалізації генетичного потенціалу (СРГП, %) визначали співвідношенням фактичної продуктивності до теоретично розрахованої. Стосовно визначення ефекту гетерозису, ми пропонуємо проводити його розрахунок у три етапи за наступною послідовністю:
- на першому етапі визначати середні значення (х) за трьома типами ефекту гетерозису (загальний, специфічний та гіпотетичний) за методикою В. Горіна (1970), при цьому ефект загального гетерозису розраховувати у порівнянні з показниками материнської форми; ефект специфічного гетерозису у порівнянні з показниками батьківської форми і ефект гіпотетичного гетерозису у порівнянні з середнім показників батьківської та материнської форм;
- на другому етапі визначати мінімальні (min) та максимальні (max) значення варіантів і показник різниці максимальних та мінімальних значень (Δ max- min) ефекту гетерозису по окремих особинах;
- на третьому етапі визначати ефект гетерозису при реципрокному схрещуванні, який розраховували за методикою Дікерсона (1969) у модифікації О. Церенюка (2003) із визначенням сумарного прояву (ЕГΣ), прояву ефекту гетерозису при прямому (ЕГпрям) та при зворотному (ЕГзворотн) поєднанні.
Найвищим значенням багатоплідності характеризувались матки родини UNI у породі уельс при поєднанні з кнурами великої білої породи свиней (Р<0,05 до великої білої породи та Р<0,001 до уельської при чистопорідному розведенні). Подібні ж залежності спостерігались і за рештою ознак. Найбільший показник маси гнізда при відлученні у порівнянні з рештою груп спостерігався при поєднанні маток великої білої породи з кнурами лінії Теда 933 (Р<0,01 до великої білої породи та Р<0,001 до уельської при чистопорідному розведенні). Поєднання маток породи ландрас із кнурами великої білої породи характеризувалось найвищим ступенем реалізації генетичного потенціалу за багатоплідністю та масою гнізда при відлученні (табл. 1).
Таблиця 1. Генетичний потенціал та ступінь його реалізації у маток при промисловому схрещуванні
* відповідає Р<0,05; ** відповідає Р<0,01; *** відповідає Р<0,001 до контрольних груп І, ІІ та ІІІ відповідно.
За масою гнізда при народженні найвищий ступінь реалізації генетичного потенціалу спостерігався при поєднанні маток великої білої із кнурами породи уельс, за молочністю – при поєднанні маток породи уельс із кнурами великої білої. Високий рівень відтворювальних якостей маток дозволив провести оцінку ступеня прояву ефекту гетерозису (ЕГ) (табл. 2).
Таблиця 2.Ефект гетерозису за основними показниками відтворювальних якостей, %
При прямих поєднаннях генотипів найбільший прояв ефекту гетерозису спостерігався за загальним типом, дещо менший – за гіпотетичним та найменший – за специфічним типом гетерозису. Це пов'язано з рівнем показників батьківських генотипів.
Також був розрахований ефект гетерозису при реципрокному схрещуванні, з визначенням сумарного ефекту гетерозису (ЕГΣ), ефекту гетерозису при прямому (ЕГ1) та при зворотному поєднанні (ЕГ2) (табл. 3).
Як видно з результатів, прямі схрещування характеризуються більшими показниками ефекту гетерозису (його частка у сумарному прояві ефекту гетерозису є вищою за обома визначеними показниками поєднання великої білої із ландрасами та за показником маси гнізда при відлученні поєднання великої білої з уельсами).
Таблиця 3.Ефект гетерозису за основними показниками відтворювальних якостей при реципрокному схрещуванні, %
Таким чином, генотипи, що створюються у породах ландрас та уельс, дозволяють отримувати стабільний ефект гетерозису при поєднанні їх як батьківської форми з материнською – великою білою породою свиней.
Запропонований новий методичній підхід при встановленні рівня прояву ефекту гетерозису, що дозволяє оцінювати поєднання тварин не лише за показниками рівня перевищення ознаки, а й за варіюванням прояву цього ефекту.
