В умовах прив’язного утримання високопродуктивні тварини (І групи) за досліджуваний період (першу, другу, третю і старших лактацій) мали достовірну перевагу за показниками продуктивності над тваринами ІІ групи (низькопродуктивними) (табл. 1).
Різниця за надоєм була в межах 1204,8 (18,7%)…2129,2 кг (39,1%), виходом молочного жиру 50,6 (19,5%)… 95,0 кг (43,9%), коефіцієнтом молочності 167,3 (14,5%)…393,2 (36,4%). У тварин І групи встановлено зниження вмісту молочного жиру з віком на 0,1%, у той же час відмічено зростання цього показника з кожною лактацією на 0,1% у тварин ІІ групи. Тварини першої групи також мали перевагу за живою масою, різниця не значна.
При утриманні корів безприв’язно достовірна перевага за надоєм, виходом молочного жиру та коефіцієнтом молочності належала тваринам І групи. Різниця за надоєм у розрізі лактацій була в межах 1092,3 (18,1%)…2196,7 (33,7%) кг, виходом молочного жиру 39,3 (17,6%)… 74,7 (31,3%) та коефіцієнтом молочності 213,5 (19,4%)… 331,5 (27,5%). За першу лактацію у тварин ІІ групи вміст молочного жиру був вищим на 0,1%, у подальшому різниці за цим показником не спостерігали. Відмічено зниження тривалості лактації з віком у тварин обох груп на 60,0…64,8 днів (P<0,01).
Відповідно до таблиці 2 в умовах безприв’язного утримання корови краще реалізують свій генетичний потенціал. Вищі показники були за тривалістю лактації (52,9 днів, P<0,05), надоєм (294,9 кг), живою масою (8,0 кг) та коефіцієнтом молочності (40,9). У корів, що утримувались прив’язно, були вищими вміст (0,5%, P<0,05) та вихід молочного жиру (2,2 кг). У тварин із безприв’язним утриманням собівартість виробництва 1 ц молока була нижчою на 6,9% порівняно з тваринами, утримання яких було прив’язним.
Молоко, отримане як в умовах прив’язного утримання корів, так і безприв’язного за масовою часткою жиру відповідало вимогам ГОСТу 5867, за масовою часткою білка — ДСТУ ІSO 8968–3/ІDF 20–3, сухої речовини і кількістю соматичних клітин — ДСТУ 3662–97 (табл. 3). Проведений аналіз якісного складу молока корів, залежно від середньодобового надою, показав, що в умовах прив’язного утримання молоко тварин першої групи мало вищий вміст молочного жиру (0,26%), сухої речовини (0,07%), показника жир + білок (0,16), калорійністю (0,94 ккал), енергетичною цінністю (4,0 кДж) та теоретичного виходу сиру (0,73 кг). В той же час молоко цих тварин поступалося за вмістом молочного білка (0,1%), густиною (0,97 º А), сззм (0,46%), вмістом золи (0,03%) та молочного цукру (0,24%) молоку тварин другої групи, різниця не достовірна.
Таблиця 3. Склад молока корів залежно від рівня
середньодобового надою та способу утримання
В умовах безприв’язного утримання тварини другої групи мали кращі показники якісного складу молока, окрім вмісту молочного жиру (0,1%), різниця не достовірна. Аналіз якісного складу молока корів з різною технологією утримання показав, що молоко тварин, які утримувались прив’язно, мало вищу жирність (0,85%, P<0,01), вміст сухої речовини (0,77%), калорійність (7,15 ккал., P<0,05), енергетичну цінністю (30 кДж., P<0,05) кращий показник «жир + білок» (0,83, P<0,05) та теоретичний вихід сиру (1,4 кг, P<0,05), за всіма іншими показниками перевага (недостовірна, окрім вмісту соматичних клітин (214,9 тис. шт., P<0,001)) належала тваринам, що утримувались безприв’язно.
Цікаві дані нами отримано при аналізі складу молока відповідно до сезону року в умовах безприв’язного утримання корів (табл. 4). Молоко, яке було отримане восени, на нашу думку, найбільш біологічно повноцінне, оскільки має високий вміст молочного жиру (P<0,05), сззм, сухої речовини, молочного цукру та золи. Воно більш калорійне та енергетично цінне. У ньому найбільш наближене до оптимального значення співвідношення жир/ білок та високий теоретичний вихід сиру, із 100 кг молока.
Таблиця 4. Молочна продуктивність корів залежно від сезону
року за безприв’язного способу утримання
В умовах прив’язного утримання корів більш повноцінне молоко отримують весною (табл. 5). Крім високої масової частки молочного жиру (P<0,05), воно більш калорійне та енергетично цінне, має вищий показник «жир + білок», співвідношення жир/ білок та більший теоретичний вихід сиру, із 100 кг молока порівняно з молоком корів інших сезонів року.
Таблиця 5. Молочна продуктивність корів залежно від сезону
року за прив’язного утримання
Проведена економічна оцінка продуктивності корів залежно від способу утримання показала, що вища вартість молока за лактацію з урахуванням надою, жиру і білка була у господарстві з безприв’язним утриманням корів, про те різниця не значна. У разі переробки надоєного молока на сир, у господарстві з прив’язним утриманням корів зі 100 кг молока є можливість отримати більшу кількість сиру — 13,2 кг, що більше на 10,6% порівняно з кількістю сиру, яка буде отримана з молока корів, що утримуються безприв’язно.
Таблиця 6. Економічна оцінка продуктивності корів
залежно від способу утримання
Також із лактаційного молока різниця за виходом сиру становить 36,7 кг (5,6%). Вартість від реалізації сиру також була вищою у тварин із прив’язним утриманням, різниця становила 5,5%. Відповідно до одержаних результатів господарствам вигідніше реалізовувати сир, ніж молоко як сировину. Виручка від реалізації сиру переважає виручку від реалізації молока в господарстві з прив’язним утриманням у 2,1 разу, з безприв’язним — в 1,96 разу.
