Першу пробу (основну й дублікатну) для визначення посівних якостей пакують у торбинку зі щільної тканини (у жодному разі у вологонепроникну), другу — для визначення вологості й заселеності шкідниками — у герметичну (вологонепроникну зі скла або полімерної плівки), третю — для визначення зараженості хворобами — у паперовий пакет або тканинну торбинку. Кожну пробу маркують етикеткою встановленого зразку.
Відбирання точкових проб і формування середніх здійснює безпосередньо офіційний аудитор із сертифікації насіння (агроном-інспектором) або за його участю. Він же складає акт відбирання середніх (репрезентаційних) проб насіння згідно з установленими формами. Акт складається у двох примірниках: один спрямовують разом із середніми пробами до органу з оцінювання відповідності (випробувальної лабораторії), другий — власникові насіння. Дублікатні проби також оформляють актом, на якому в правому верхньому куті позначають «На випадок арбітражного аналізування», цей акт зберігається у господарстві — власника насіння протягом строку дії сертифікатів.
Відібрані основні середні проби доправляють до випробувальної лабораторії за якнайменше короткий час, протягом 1–2 доби. Не дозволяється лишати проби у власника насіння або іншим не уповноваженим особам, за винятком проб від партій насіння внутрішньогосподарського використовування.
Процедура сертифікації насіння здійснюється з дотриманням вимог, установлених Постановою Кабінету Міністрів України (від 21.01.2017 № 97) та з урахуванням стандартів ДСТУ 2240-93 і ДСТУ 4138-2002. Процедура складається з таких дій: подання заявки до органів з оцінювання відповідності разом із пробою насіння та копією сертифіката, що засвідчує сортові якості посівного матеріалу; укладання договору з органами з оцінювання відповідності про надання послуг із визначення посівних якостей насіння; проведення аналізу проб насіння, складання протоколу випробування у трьох примірниках, який підписує керівник органу з оцінювання відповідності (випробувальної лабораторії). Перший примірник протоколу надається до органу із сертифікації, другий — суб’єкту (власнику насіння), третій лишається в лабораторії.
Видача сертифікатів
За відповідності насіння встановленим вимогам видають сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння. Сертифікат видається не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання протоколу випробування. Дані про сертифікати вносять до Реєстру сертифікатів на насіння. Сертифікат набуває чинності з дати видачі.
У разі невідповідності насіння встановленим вимогам сертифікати не видають. На таке насіння суб’єкту надається перший примірник протоколу випробування.
Строк дії сертифікатів на посівні якості насіння кукурудзи становить чотири місяці, а для насіння протруєного й затареного — один рік. Оригінали сертифікатів зберігаються в суб’єктів, що звернулися для їх оформлення.
Сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння, може скасувати центральний орган виконавчої влади на підставі подання територіальними органами Держпродспоживслужби в разі виявлення невідповідностей показників, зазначених у сертифікаті, показникам, визначеним у процесі державного нагляду (контролю).
Під час імпорту насіння визнають сертифікати міжнародного зразка на посівні якості (ІСТА) за умови наявності сертифікатів на сортові якості (ОЕСР), а також документів про якість насіння країн-експортерів, з якими укладено відповідні угоди, з їх подальшим переоформленням на сертифікати. Реєстрація сертифікатів і переоформлення документів, їх внесення до Реєстру здійснюють органи із сертифікації за місцем діяльності юридичної або фізичної особи, що імпортує насіння. Визнання сертифікатів інших країн здійснюють на підставі угод і рішення органу із сертифікації.
Слід додати, що знання процедури сертифікації має виключно важливе значення, оскільки ухвалено рішення про еквівалентність української системи сертифікації насіння чинним вимогам у країнах Європейського Союзу. Відповідно до цього рішення, насіння, вироблене в Україні, може експортуватись до західних країн.
Зберігання насіння
Підготовлене до сівби насіння може зберігатись у різних умовах, на нього впливає комплекс біотично-абіотичних чинників, пов’язаних з особливостями культури, її біологічною та техніко-технологічною стійкістю. Тому під час підготовки та придбання насіння для сівби слід ураховувати рекомендації, як загальні для всіх культур, так і для кожної окремо. Насамперед потрібно враховувати рік урожаю посівного матеріалу — в господарствах можуть нагромаджуватися залишки насіння ярих зернових, зернобобових і олійних культур, у яких у процесі зберігання погіршується якість. Помічено, що за тривалого зберігання насамперед знижується якість тих фракцій, що містять насіння травмоване, дрібне, уражене хворобами й шкідниками. Щоб виявити такі фракції, особливо в партіях із тривалим терміном зберігання, треба визначати обов’язкові та додаткові показники якості — енергію проростання, схожість і силу росту.
Щодо кукурудзи, то слід зважати на те, що останнім часом окремі партії збирають надто пізно і закладають на зберігання без термічного сушіння. Досвід свідчить, що насіння, підготовлене таким чином, є нестійким під час зберігання, швидко втрачає схожість, особливо в умовах, що складаються в нинішній осінньо-зимовий період. Аналіз стану насіння показує, що внаслідок підвищеної температури й відносної вологості повітря осінньо-зимового періоду посівний матеріал може перебувати в нестабільному стані, тому характеризується посиленим диханням, втрачає вуглеводи — все це знижує стійкість і якість насіння. Особливо швидко погіршується якість насіння, закладеного зі схожістю на рівні мінімально допустимої (92%), та вологості — на рівні максимально дозволеної (14%). За таких обставин потрібно частіше контролювати стан насіння — його вологість, ураженість хворобами та шкідниками, чистоту і схожість.
Слід ураховувати, що найменш стійкими у зберіганні є батьківські форми гібридів кукурудзи, особливо самозапилені лінії. Вони мають нижчу біологічну довговічність, схожість і силу росту насіння, тому їх потрібно постійний контролювати, обов’язково визначати додаткові показники якості.
Щоб відібрати для сівби найякісніше й найпродуктивніше насіння гібридів кукурудзи рекомендується ще раз його оцінити за індексом посівної придатності (таблиця). Цей індекс містить комплекс показників — вологість, чистоту, рівень травмованості, схожість, енергію проростання і силу росту. Насіння гібридів із високим індексом посівної придатності повинно мати лабораторну схожість 97–100%, енергію проростання 92–96%, схожість за холодного пророщування (сила росту) 85–100%.
Таблиця. Індекс якості кондиційного насіння гібридів кукурудзи
Також для сівби кукурудзи рекомендується використовувати насіння з більшою масою 1000 насінин, особливо тоді, коли необхідно збільшувати глибину його загортання. Помічено, що в межах однієї і тієї самої лабораторної схожості більше насіння характеризується підвищеною силою росту в польових умовах, формує більшу масу паростка, тому сходи є швидшими й дружнішими.
Якість посівного матеріалу відповідно до процедури його сертифікації визначається в акредитованих випробувальних лабораторіях. Проте в підготовчих роботах, які проводяться безпосередньо в господарствах, можна визначати основні показники, що характеризують стан насіння, його якість за такими нескладними методами:
• вологість на експрес-вологомірах чи висушуванням насіння, з тим останній метод є точнішим, особливо за низької або високої вологості;
• масу 1000 насінин як середнє від зважування 500 шт. насінин у двох повторах;
• добірність і фракційний склад шляхом просіювання наважки масою 200 г насіння в чотирьох повторах на ситах із круглими отворами діаметром 9, 8, 7 і 6 мм;
• чистоту і вміст основного насіння шляхом просіювання на контрольних (підсівних) ситах, установлених для кожної культури (наприклад, з вічками 3 мм — кукурудза, 1,7 мм — ячмінь, 1,5 — овес).
Рекомендації
Загалом у роботах, пов’язаних із визначенням якості й підготовкою до сівби посівного матеріалу, рекомендується:
• провести передпосівне оцінювання схожості насіння тих партій, у яких схожість під час закладання на зберігання була на мінімально допустимому рівні, незважаючи на те, що термін дії сортових документів ще не закінчився. Метод дозволяє виявити партії, які передчасно втратили кондиційність за несприятливих умов зберігання;
• визначити схожість насіння кукурудзи, сорго, соняшнику, сої за допомогою методу холодного пророщування. Метод дозволяє встановити силу росту насіння, спрогнозувати його польову схожість, правильно розрахувати норму висіву та величину страхової надбавки;
• у разі різкого зниження схожості насіння кукурудзи, яке виявлено в період зберігання, доцільно визначити ступінь його вирівняності, провести додаткове сортування й відібрати нестійку дрібнозерну фракцію, яка насамперед втрачає схожість у несприятливих умовах зберігання посівного матеріалу;
• обов’язково провести хімічну передпосівну обробку насіння з метою захисту від хвороб, шкідників фунгіцидами й інсектицидами, дозволеними до використання в Україні. Ефективним є також сумісне застосування регуляторів росту — стимуляторів і мікроелементів, які крім стимуляційної дії дають можливість зменшувати дози застосування пестицидів на 15–25%.
Микола КИРПА, д-р с.-г. наук, професор, заст. директора
з наукової роботи ДУ Інститут зернових культур НААН