Державна аграрна політика спрямована на досягнення таких цілей:
• забезпечення стабільності сільськогосподарського виробництва;
• підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції, використання новітніх технологій у сільськогосподарському виробництві;
• забезпечення покращення позиції виробників сільськогосподарської продукції у ланцюгу доданої вартості шляхом підтримки сільськогосподарської кооперації, підвищення прозорості ринку та забезпечення ефективних механізмів боротьби з недобросовісною торговою практикою;
• адаптація сільськогосподарського виробництва до змін клімату, зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів та збільшення обсягів видалення парникових газів поглиначами у секторі сільського господарства;
• зменшення впливу хімічних речовин і нітратів сільськогосподарського походження на воду, ґрунт та повітря, зокрема, шляхом забезпечення впровадження новітніх технологій;
• гарантування безпечності харчових продуктів і кормів на всіх етапах виробництва та обігу;
• дотримання вимог щодо забезпечення захисту здоров’я та благополуччя тварин, у тому числі сільськогосподарських тварин;
• забезпечення здійснення належної ветеринарної практики, зокрема, профілактики та контролю хвороб тварин;
• належне управління обігом побічних продуктів тваринного походження відповідно до вимог безпечності та охорони довкілля;
• контроль за виробництвом, обігом та застосуванням ветеринарних лікарських засобів, активних фармацевтичних інгредієнтів, лікувальних кормів та проміжних продуктів для їх виробництва, кормових добавок з анаболічними, протимікробними, протипаразитарними, протизапальними, гормональними чи психотропними властивостями, які можуть впливати на здоров’я тварини або людини через харчовий ланцюг;
• забезпечення розвитку знань, інновацій та цифровізації, заохочення виробників сільськогосподарської продукції до їх використання;
• максимізація використання систем електронного документообігу з метою забезпечення прозорості, ефективності та цифрової трансформації управлінських процесів у сільському господарстві України.
Метою державної політики сільського розвитку є: створення сприятливих умов для проживання у сільській місцевості, забезпечення її сталого розвитку; підвищення конкурентоспроможності малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції; покращення якості життя та економічного добробуту сільського населення.
Державна політика сільського розвитку спрямована на досягнення таких цілей:
• забезпечення розвитку інфраструктури в сільських населених пунктах;
• забезпечення функціонування усіх форм господарювання в сільських населених пунктах;
• підвищення рівня доходів сільського населення;
• досягнення гарантованих соціальних стандартів і покращення умов проживання сільського населення;
• створення належних умов для проживання молоді у селі та збільшення кількості сільського населення;
• забезпечення сталого розвитку сільських територій;
• належне функціонування сільськогосподарської дорадчої діяльності;
• збереження та відновлення природних ресурсів у сільській місцевості.
Інструментами реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку є:
• інвестиції в активи виробників сільськогосподарської продукції, зокрема, підтримка у сфері сільського розвитку, включаючи компенсацію інвестицій в основні засоби та технології для підвищення ефективності, конкурентоспроможності та сталого сільськогосподарського виробництва;
• підтримка об’єднань виробників сільськогосподарської продукції з метою посилення їхньої спроможності до спільного реагування на ринкові виклики, підвищення ефективності виробництва та маркетингу сільськогосподарської продукції, зміцнення їхньої ролі на ринках;
• підтримка органічного виробництва, запровадження методів управління сільськогосподарським виробництвом, які зменшують його негативний вплив на стан навколишнього природного середовища;
• впровадження стратегій місцевого розвитку згідно з підходом LEADER (Liaisons entre Actions de de l’Economie Rural), що передбачає підтримку місцевих ініціативних груп, які представляють широке коло багатогалузевих приватних і державних партнерів, у впровадженні їхніх стратегій місцевого розвитку, спрямованих на поліпшення економічного, соціального та екологічного стану сільських територій;
• інвестиції в інфраструктуру сільських територій, будівництво житла, закладів охорони здоров’я, культури та освіти, фізичної культури і спорту;
• диверсифікація діяльності виробників сільськогосподарської продукції для розвитку сільського підприємництва і домогосподарств, які прагнуть розвивати несільськогосподарську діяльність, створюючи нові робочі місця;
• надання суб’єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності дорадчих послуг, спрямованих на покращення економічних та екологічних показників діяльності виробників сільськогосподарської продукції;
• створення сприятливих умов кредитування виробників сільськогосподарської продукції, залучення коштів міжнародної технічної допомоги, грантів у сільське господарство чи іншої допомоги (підтримки);
• забезпечення співробітництва в галузі інновацій та передання знань, що спрямоване на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та сталості сільськогосподарського виробництва, шляхом заохочення ширшого використання інноваційних рішень та заходів;
• здійснення капітальних інвестицій у матеріальні та нематеріальні активи, пов’язані з переробкою, зберіганням та збутом сільськогосподарської продукції, а також продукції, отриманої з водних біоресурсів, з метою забезпечення відповідності технологічних процесів та інфраструктури підприємств харчової промисловості міжнародним стандартам якості, безпеки харчових продуктів та охорони навколишнього природного середовища;
• сприяння створенню, відновленню та охороні лісів, у тому числі шляхом державного фінансування, співфінансування заходів із лісовідновлення, лісорозведення та підвищення стійкості лісових екосистем, з метою збереження біорізноманіття, запобігання деградації ґрунтів та адаптації до наслідків зміни клімату.
Вибір інструментів реалізації мети і цілей державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, розроблення відповідних видів підтримки здійснюється на основі всебічного аналізу їхніх сильних і слабких сторін, можливостей і загроз (SWOT-аналізу).
Фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, з інших джерел, не заборонених законом.
Законом України «Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» передбачено також інституційний механізм реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, до якого віднесено наступне:
1. Виплатна агенція, яка забезпечує адміністрування підтримки, зокрема, здійснення виплати заявникам. Вона виконує такі функції: забезпечує інформування заявників про умови, критерії та процедури одержання відповідного виду підтримки, розміщує оголошення про початок дії відповідної програми підтримки, надає консультаційну допомогу з питань, пов’язаних з виплатами та цільовим використанням підтримки; приймає заявки на отримання підтримки; перевіряє відповідність поданих документів, необхідних для отримання підтримки, вимогам законодавства; перевіряє відповідність заявника принципу доброчесності отримувача підтримки та умовам надання підтримки; здійснює розрахунок суми виплат, яка виплачується отримувачу підтримки, та їх виплату; здійснює моніторинг цільового використання підтримки; розглядає та вирішує справи, вчиняє процедурні дії та/або приймає процедурні рішення, у тому числі рішення щодо оскарження; забезпечує взаємодію з фінансовими установами, що залучаються до надання підтримки; укладає договори з отримувачами підтримки, якщо такі договори передбачені відповідною програмою підтримки; забезпечує організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Виплатної агенції в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку; формує фінансові, бухгалтерські та інші звіти про здійснення виплат заявникам; інші функції, передбачені законодавством. Необхідно звернути увагу, що Виплатна агенція починає функціонувати з дати, визначеної центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, у відповідному рішенні про початок її функціонування, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу.
2. Система даних щодо сталого розвитку сільського господарства (Farm Sustainability Data Network — FSDN), яка функціонує як інструмент забезпечення аналізу реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку. Метою функціонування FSDN є щорічне збирання та аналіз даних виробничого, економічного, фінансового, екологічного та соціального характеру щодо діяльності виробників сільськогосподарської продукції, необхідних, зокрема, для: інформаційного забезпечення державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, їх моніторингу; здійснення економічного оцінювання стану сільського господарства України; аналізу економічних, соціальних та екологічних аспектів, пов’язаних із діяльністю виробників сільськогосподарської продукції. Збирання даних здійснюється на підставі плану опитування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, шляхом проведення регулярних та спеціальних опитувань на основі репрезентативної вибірки виробників сільськогосподарської продукції. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, забезпечує створення та функціонування FSDN. Доступ до відомостей FSDN є відкритим та загальнодоступним, за умови агрегованого подання та знеособлення таких відомостей для унеможливлення ідентифікації виробників сільськогосподарської продукції. Відомості FSDN оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Варто мати на увазі, що приписи про системи даних щодо сталого розвитку сільського господарства набирають чинності з 1 січня 2027 року.
3. Інтегрована система адміністрування та контролю (ІСАК) є інструментом забезпечення прозорості та підзвітності у сфері надання підтримки. Власником ІСАК є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку. ІСАК забезпечує: функціонування підсистеми ідентифікації земельних ділянок, що ґрунтується на геопросторових даних, відомостях Державного земельного кадастру та інших публічних реєстрів та дає змогу однозначно визначати кожну земельну ділянку, що є об’єктом підтримки; функціонування геопросторової підсистеми, а також у відповідних випадках підсистеми, що базується на відомостях Єдиного державного реєстру тварин; функціонування підсистеми моніторингу територій, за допомогою якої здійснюється регулярне спостереження за станом земель, сільськогосподарських угідь та інших територій із застосуванням супутникових даних, інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі та інших джерел геопросторових даних; функціонування підсистеми ідентифікації заявників в інформаційно-комунікаційній системі «Державний аграрний реєстр» з автоматизованою перевіркою даних про таких осіб і верифікації їхнього права на отримання підтримки; функціонування підсистеми моніторингу відповідності виплат; безперервну, стандартизовану і захищену взаємодію з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами, кадастрами та реєстрами. Функціонування ІСАК забезпечується засобами ведення інформаційно-комунікаційної системи «Державний аграрний реєстр». ІСАК функціонує як підсистема (розділ) інформаційно-комунікаційної системи «Державний аграрний реєстр». Необхідно зазначити, що приписи щодо інтегрованої системи адміністрування та контролю набирають чинності з 1 січня 2027 року.
Закон України «Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» містить також новий розділ, який урегульовує питання прогнозування, планування та моніторингу стану розвитку державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку. Для реалізації положень цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, спільно з іншими центральними органами виконавчої влади у межах їхньої компетенції, із залученням громадських об’єднань і наукових установ розробляє Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій (далі — Стратегія). Стратегія розробляється строком на сім років і затверджується Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку реалізації чинної Стратегії. Вона базується на меті та цілях державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, визначених цим Законом, і містить такі розділи: опис наявних проблем та оцінювання потреб сільського господарства України; завдання та заходи щодо реалізації Стратегії; прогнозні значення показників оцінки результативності виконання завдань та заходів для реалізації Стратегії; визначення потреб, які необхідно задовольнити в рамках відповідних заходів (програми) підтримки, та заходи підтримки, розроблені на основі SWOT-аналізу; система управління та координації заходів щодо реалізації Стратегії.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, здійснює щорічний моніторинг реалізації Стратегії. Такий моніторинг здійснюється шляхом відстеження та порівняння фактично отриманих значень показників оцінки результативності виконання завдань та заходів з їх прогнозними значеннями, передбаченими Стратегією. Моніторинг реалізації Стратегії здійснюється на підставі даних FSDN, офіційної статистики, інформації центральних органів виконавчої влади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із залученням громадських об’єднань і наукових установ. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку, публікує результати моніторингу реалізації Стратегії у формі звіту на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 1 липня року, наступного за моніторинговим.
Тетяна КОВАЛЕНКО, докторка юридичних наук, професорка
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
