Зберігання соєвих бобів — це операція, яка увінчує весь складний технологічний процес виробництва. І до неї не можна ставитися за залишковим принципом, мов, головну справу зроблено, весь урожай зібрано. Навпаки, належному зберіганню слід приділити найпильнішу увагу, адже від цього залежать товарні якості збіжжя та прибуток від його реалізації. А в разі насіннєвого призначення від правильного зберігання залежить схожість, сила росту та їх здатність дружно проростати в польових умовах і формувати запланований урожай.
Повільно та ніжно
І очевидно, що сушіння є необхідною передумовою якісного зберігання. Тут слід урахувати, що в цьому сенсі зернобобові культури суттєво відрізняються від зернових. Зокрема, через великий уміст білка зернобобові погано віддають воду, нерівномірно сохнуть, що викликає розтріскування оболонки. Крім того, варто врахувати, що та сама соя дозріває досить нерівномірно — і на момент збирання велика кількість бобів не обмолочується. Фахівці наголошують, що вологовирівнювання в зерновій масі відбувається надзвичайно повільно, особливо між великим насінням, до якого і належать бобові культури. До того ж соя має високу гігроскопічність. А високий уміст білка створює сприятливі умови для розвитку пліснявих грибів й інших патогенів. Відтак, щоб запобігти швидкому псуванню, сою якнайшвидше треба очистити й висушити.
Зазвичай рівень вологості бобів сої оцінюють так: сухе зерно — 12% вологості, середня вологість — 12–14%, вологе — 15–16%, сире — понад 16%. Низька вологопровідність, ясно виражена структурна й анатомічна відособленість оболонки за значних розмірів зерна вимагають зниження швидкості сушіння, тобто вологу і сиру сою краще сушити в кілька етапів із відлежуванням. Це допоможе уникнути розтріскування оболонки насіння в процесі сушіння.
Річ у тім, що оболонки бобових культур за теплової конвекції втрачають вологу, дуже швидко її віддають й, не будучи еластичними, як оболонки тієї ж кукурудзи, легко лускаються. А сама зернівка повільно віддає вологу й теж легко пошкоджується від механічного впливу. Тому насіння сої потрібно сушити так, щоб швидкість випаровування вологи з поверхні зерна не перевищувала швидкість переміщення вологи з центра зерна до його поверхні.
Серед фахівців поширена думка, що для сої найкращими є зерносушарки вертикального шахтного типу. З досвіду українських елеваторників боби слід сушити в м’якому режимі за температури 25–30 °С залежно від початкової вологості. Товарне зерно сої можна сушити за температури, вищої на 5–10 °С, ніж температура насіння. Важливою умовою в кінці сушіння є охолодження та відлежування бобів.
Також для запобігання травмування сої слід зменшити до мінімуму кількість переміщень зернової маси, знизити висоту її падіння з конвеєрів і зменшити швидкість руху конвеєрної стрічки. В процесі переміщення використовують гнучкі рукави з брезенту або подібних матеріалів, обшивають норії гумою або іншими полімерними матеріалами тощо.
Рекомендується здійснювати систематичний контроль за дотриманням температурних режимів і якістю зерна, відбираючи кожних дві години проби на аналізи до і після сушіння. У разі погіршення якості зерна вживаються термінові заходи: знижують температуру, посилюють вентиляцію тощо.
Урожай, що в коморі
Підготовлене до сівби чи реалізації насіння сої розміщують/зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов, що запобігають зволоженню бобів, засміченню та псуванню.
Дотримання температурного режиму, підтримання необхідних показників вологості протягом усього періоду зберігання допоможе забезпечити надійне і правильне зберігання культури. Зрозуміло, це можливо за дотримання інших профілактичних заходів, таких як дезінфекція (обробка гашеним вапном, фумігація тощо) бункера або іншого приміщення перед початком зберігання насіння, систематичний контроль вологості тощо. Оптимальний рівень вологості може змінюватися залежно від строку зберігання або цільового призначення. Так, за показників вологи 10–11% тривалість зберігання насіннєвого матеріалу сої становитиме один рік. А товарне насіння за таких самих показників вологості може спокійно зберігатися чотири роки.
_________________________
Оптимальний рівень вологості може змінюватися залежно від строку зберігання або цільового призначення. Так, за показників вологи 10–11% тривалість зберігання насіннєвого матеріалу сої становитиме один рік
_________________________
Важливим чинником лишається й підтримання потрібного температурного режиму. Нижчі температури в складському приміщенні сприяють тривалішому зберіганню зерна і навпаки. Якщо соя зберігається у великому обсязі тривалий час, слід забезпечити достатнє провітрювання приміщень, щоб уникнути появи цвілі.
І саме розміщення в належно підготовлених зерносховищах теж відіграє значущу роль. У сховище насіння з кондиційним рівнем вологості розміщують окремо за сортами, категоріями, партіями. Для зберігання протруєного насіння знадобиться окреме ізольоване приміщення, у якому будуть дотримуватися відповідні санітарні правила.
У разі зберігання насіння в мішках, пакетах, контейнерах їх укладають «двійником» або «трійником» у штабелі на дерев’яні настили або піддони, які розташовують над підлогою на відстані не меншій за 15 см, а від зовнішніх стін сховища — не менше як 50–70 см. Довжину штабеля визначають площею сховища та розміром партії насіння, а його максимальна висота не має перевищувати восьми рядів покладених один на одного мішків: зернових, зернобобових і сої. Проходи між штабелями для проведення технологічних операцій, спостереження за станом насіння, приймання та відпущення їх повинні бути не менше як 1,5 м. А за механізованих засобів укладання й транспортування мішків — не менше як 2,5 м.
Що важливо: через 4–6 місяців укладені у штабелі мішки потрібно перекласти наново. Таким чином, щоб насіння, що до цього зберігалося вгорі, перемістилося вниз і навпаки. Особливу увагу потрібно звернути на неприпустимість контакту контейнерів із насінням та насінням насипом із бетонними підлогами та стінами. У цьому випадку здійснюється підтікання вологи з бетону, яка знижує посівну схожість насіння й може призвести до повної втрати якості.
Боби люблять контроль
У зерносховищах (особливо насіннєвого призначення) має бути належний інвентар, зокрема термометри, щупи, психрометри, вологоміри зерна, ваги тощо. Адже в процесі зберігання сої потрібен систематичний органолептичний контроль за її зовнішнім виглядом, запахом, зараженістю шкідниками, рівнем температури й вологості зерна та навколишнього повітря, а також ступенем аерації зернової маси.
Слід урахувати, що самозігрівання олійних культур із підвищеною вологістю відбувається дуже швидко через високий уміст жирів, які в разі окислення виділяють більше теплоти, ніж вуглеводи. Тож раптове самовільне підвищення температури зернової маси свідчить про порушення режиму зберігання й небезпеку швидкого псування соєвих бобів.
Сторонні запахи, зміна кольору бобів можуть говорити про виникнення негативних мікробіологічних процесів або зараженість шкідниками. У цьому разі слід терміново підсушити й охолодити насіння сої, щоб не допустити розвиток грибних патогенів і мінімізувати шкідливий вплив комах тощо.
Степан КОЦЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
