Будівництво нового зерносховища є витратною інвестицією й водночас — технологічно складним і відповідальним із бізнесового погляду проєктом. Треба чітко розрахувати власні фінансові можливості й не замахуватися відразу на створення великих проєктів. Бо рентабельність роботи зерносховища багато в чому залежить від ефективності керування цим об’єктом і правильного оснащення. Тому не слід, мабуть, відразу починати з комплексу на 30 чи на 50 тис. тонн одночасного зберігання, навіть якщо такий урожай сукупно збирають на полях агрокомпанії. В такому разі доведеться відразу знайти великі гроші та зуміти ними правильно розпорядитися.
Достатньо буде запустити першу чергу елеватора, яка забезпечуватиме післязбиральну доробку та зберігання бодай третини вирощеного зерна, наприклад, спочатку пшениці, а тоді кукурудзи. Це вже дасть серйозні можливості для маневру, полегшить осінню збиральну кампанію та дозволить продати значну частку вирощеного зерна дорожче.
Відпрацювавши рік-два з першою чергою зерносховища, зрозумівши що й до цього, та заробивши додаткові кошти, вже можна думати про спорудження наступної — із додатковою сушаркою та силосами. Така пауза буде корисною ще й тому, що власник господарства зможе реально оцінити якість установленого на першій черзі зерносховища обладнання, а також всі сильні та слабкі місця на об’єкті.
______________________
Усі попередні розрахунки мають бути зорієнтовані на повний комплекс післязбиральної доробки сушіння та зберігання. Тобто будуємо, скажімо, першу чергу зерносховища на 15 тис. тонн зерна, але цілісний проєкт включає всі 30 чи 40 тис. тонн, які планується збудувати в перспективі
______________________
З іншого боку, усі попередні розрахунки мають бути зорієнтовані на повний комплекс післязбиральної доробки сушіння та зберігання. Тобто будуємо, скажімо, першу чергу зерносховища на 15 тис. тонн зерна, але цілісний проєкт включає всі 30 чи 40 тис. тонн, які планується збудувати в перспективі. В такому разі не виникатиме жодних непередбачуваних ситуацій згодом за подальшого розширення об’єкта.
Надзвичайно багато залежить як від вибору компанії, що розроблятиме технічний проєкт елеватора, так і виробників обладнання й виконавців будівельно-монтажних робіт.
У першому випадку слід розуміти, що в Україні не так багато організацій, які можуть якісно створити технічний проєкт для будівництва таких об’єктів. Їх знають усі, хто працює у цьому бізнесі, зокрема і виробники обладнання. Тому обирати потрібно тих, хто має успішний досвід роботи на ринку впродовж багатьох років та якісні реалізовані проєкти, бажано у вашій місцевості.
Якщо ж говорити про виробників силосів, сушарок, очисного, транспортного обладнання тощо, то потрібно розуміти, що сучасне зерносховище — це комплексне взаємопов’язане рішення. Усі виробничі зв’язки, масштаби, процеси є взаємозалежними, і кожна дрібничка може істотно вплинути на якість і продуктивність роботи. Тому необхідна не просто задекларована, а реальна, детально прорахована відповідність усіх видів обладнання, продуманий виробничий простір і максимально повна автоматизація процесів.
Також важливо від початку оптимально розрахувати виробничий простір та процеси. На сучасному елеваторі кожна зернина, після того як потрапляє на приймання, весь подальший шлях аж до засипання в силос та подальшого відвантаження має пройти в автоматичному режимі. Це істотно підвищує продуктивність роботи, убезпечує від прорахунків і підвищує рентабельність виробництва.
Звісно, що як і будь-який складний виробничий об’єкт, елеватор ефективно функціонуватиме тільки в разі встановлення справді надійного обладнання. Тому не варто відразу ж погоджуватися на великі знижки, а спочатку слід дізнатися, завдяки чому вони стали можливими.
Річ у тім, що передусім на метал для силосів на світовому та українському ринках встановлено чіткі й зовсім не низькі ціни. Якщо ця складова неочікувано дешева поза межами логічних розрахунків, то щось тут, вочевидь, не так. І це «не так» обов’язково проявить себе під час подальшої експлуатації обладнання.
Тому в жодному разі не варто поспішати погоджуватися на дешеві пропозиції, бо елеватор — це не звичайний агрегат, і не бочка для води. Його не можна поставити «під паркан» і придбати новий. Якщо ж при побудові комплексу зерносховища було припущено серйозні прорахунки чи використано неякісні матеріали, то цю проблему не можна подолати вмить, а іноді навіть подолати взагалі.
______________________
Чимало господарств потребують зберігання відносно невеликих обсягів зерна або ж взагалі споруд для проміжного тимчасового зберігання вирощеного врожаю. Для них не завжди економічно вигідним є встановлення силосів місткістю під 10 тис. тонн зерна
______________________
Не слід також забувати й про бюджетні рішення для післязбиральної доробки та зберігання зерна. Чимало господарств потребують зберігання відносно невеликих обсягів зерна або ж взагалі споруд для проміжного тимчасового зберігання вирощеного врожаю. Для них не завжди економічно вигідним є встановлення силосів місткістю під 10 тис. тонн зерна, потужних сушарок, високопродуктивних норій тощо. В такому разі чудовим варіантом може стати спорудження ангарів із металопрофілю або з дахом з інших видів матеріалів.
Це може бути споруда відносно невеликого чи середнього розміру для одночасного зберігання 1–2 тис. тонн зерна, що переміщаються за допомогою фронтального навантажувача. Таке рішення в багато разів може бути дешевшим, ніж спорудження класичного комплексу з металевими силосами, і виконуватиме власні функціональні завдання. Якщо ж у планах власника господарства таки стоїть повноцінний елеваторний комплекс, мірою розвитку бізнесу, то розпочати можна з невеликого силоса на 2–3 тис. тонн зерна. Надалі ж можна буде встановити ще один чи два такі самі силоси, а пізніше використовувати їх для роздільного чи проміжного зберігання зерна. Головне, як ми і наголошували, — спланувати розвиток комплексу зерносховища наперед, щоб тоді не думати, куди «втулити» великі силоси.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
