Так, якщо в 2014 році до Японії було поставлено всього 19 тонн українського меду, то за підсумками 2017 року — 96 тонн, пише delo.ua.
«Через проблеми з якістю, а іноді й фальсифікацією китайської продукції, український мед тут припав до смаку», — говорить Андрій Бажин, віце-президент з міжнародних питань «Спілки пасічників України».
Він зазначає, що японці готові купувати українську продукцію дорожче, ніж США або ЄС, але й вимоги у них набагато жорсткіші.
Також читайте: Не хлібом єдиним, а й медом запашним може пригостити світ Україна
Володимир Рубан, директор компанії «Асканія-Пак», якій вдалося налагодити постачання меду в Японії, розповідає, що підприємство-експортер і його потужності повинні бути сертифіковані за одним з міжнародних стандартів харчової безпеки.
Крім того, експортер повинен бути зареєстрований в держоргані, який контролює імпорт продуктів харчування та медикаментів до Японії. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду до Японії.
«Японським виробникам важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість їх ділової культури. Більше того, вони не починають роботу з постачальником без проведення власного незалежного аудиту. Є і ще одна заковика — здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства силами існуючих українських лабораторій неможливо. Це вдасться тільки у співпраці з провідними європейськими лабораторіями», – уточнює Рубан.
Також читайте: Пасічники стримують продажі меду через низьку ціну - експортери бояться зриву контрактів
Він звертає увагу і на смакові переваги японців. Вони люблять фасований, виключно рідкий продукт. Найчастіше – світлий, прозорий. Популярний в Японії мікс ріпакового і акацієвого меду. А якщо на етикетці зазначено, що він натуральний — тоді продукт цінується ще більше.
За матеріалами delo.ua
