Тепер селекціонери можуть їх вдосконалювати або схрещувати з іншими породами, повідомляє Рідне село.
«Домагаюся 12 років, щоб українських кіз гідно оцінили. Нарешті це звершилося, і їх вписали в класифікатор. Тепер кожен козівник може офіційно реєструвати цю породну групу. Вони вже не безпородні. Американці схрестили їх з англо-нубійськими козами й отримали породу ламанча. У нас до цього не додумалися. І коротковухі кози вважалися дворовими», — розповідає власниця домашньої козиної ферми з Донеччини Лариса Гурова.
Читайте також: Кооперація серед фермерів-козівників
Вона наголосила, що її господарство першим отримало паспорти на десять українських коротковухих кіз. Видали їх в Агентстві реєстрації та ідентифікації тварин.
У кіз коротковухих порід або зовсім немає хряща у вушній раковині, або тільки 5-сантиметрова складка. Шерсть у них густа та міцна. Трохи довша, ніж у решти порід. Кози за 310 днів дають 1,2 тис. л молока жирністю 4%. В запуску коза має бути 2 місяці. Виростають тварини до 60 кг. Уперше кіз цих порід покривають із річного віку, коли важать 35-40 кг.
«Це ідеальні кози для України. Вони пристосовані до нашої природи та погоди. Легкі в утриманні, бо мають сильний імунітет. Коли дивишся на них уперше, то здається, що їхні вуха обгризені. На них не росте шерсть», — продовжує Лариса Гурова.
За матеріалами ridneselo.com
