Про це повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні».
Подію організував Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки EU4Business|FORBIZ, в рамках Публічного діалогу #PROДіалог. У дискусії взяли участь представники бізнесу, влади, експертного середовища та громадського сектору.
Цілями, задекларованими Енергетичною стратегією України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», що була затверджена Урядом України ще в серпні 2017 року, передбачено збільшення частки альтернативних видів палива.
Читайте також: Виробництво дизельного біопалива: підготовка
Насамперед, мова йде про моторне біопаливо, або скорочено біопаливо, під яким розуміють виготовлене із біологічно відновлювальної сировини (біомаси) рідке паливо, яке використовується для транспорту. Існує декілька видів біопалива, найпоширенішими із яких є біодизель, який може вироблятись із будь-якої рослинної олії, а також біоетанол, який виготовляється з біомаси або спирту етилового-сирцю. За рахунок моторного біопалива задовольняється близько 4 відсотків світового енергоспоживання транспортного сектору. Натомість в Україні, на жаль, наявний вітчизняний потенціал ще й досі майже не використовується.
За даними Офісу ефективного регулювання, обсяг внутрішнього виробництва біопалива в нашій країні скоротився втричі за період 2013 по 2017 роки. Наразі частка його застосування вітчизняними транспортними засобами не сягає навіть і одного відсотка, тобто є вчетверо меншою, ніж середньосвітовий показник. При цьому за рахунок імпорту в нашій країні задовольняється понад 62 відсотка внутрішнього споживання бензину. Приблизно 90 відсотків потреб у дизельному паливі забезпечується шляхом поставок його із-за кордону. Залежність від зовнішніх чинників спричиняє перебування енергетичної стабільності українського економіки, в тому числі її транспортного сектору, в зоні значного ризику.
Вирішити цю проблему мало би нарощування обсягів використання біопалива. Натомість замість розбудови його внутрішнього виробництва, ми щороку експортуємо у значних розмірах сировину, з якої виготовляється це паливо. Зокрема, із того обсягу ріпаку та сої, який було поставлено на зарубіжні ринки продовж попередніх двох років, можливо було би до 35 відсотків імпортного дизелю замістити вітчизняною паливною продукцією.
Власним бачення ринку відновлювальних джерел енергії та співпраці на цій ниві з нашою країною поділилась із присутніми Рута Балтаузе, представник, експерт з питань енергетики Групи підтримки України в Європейській Комісії.
Читайте також: Обладнання для дизельного біопалива: переваги та недоліки
«Через доволі високу залежність України, а так само і країн Європейського Союзу, від імпорту нафтопродуктів, ми надаємо дуже важливого значення ефективним рішенням у царині енергетики. Саме тому у 2013 році ЄС запропонував політику відновлювальних джерел енергії як альтернативу нафтомістким видам палива: бензиновим і дизельним. Ми розвиваємо її у спеціальних документах, стратегіях, до 2020, 2030 років, які так само стосуються розвитку альтернативних рішень щодо води й інших джерел електроенергії. Зусилля ЄС спрямовані, насамперед, на транспортну індустрію, де використання рідкого моторного біопалива лежить у основі технологій, які уможливлюють заміщення значної частки дизельного та бензинового палива», – зазначила Рута Балтаузе.
Вона повідомила, зокрема, що, за оцінками Європейській Комісії, обсяг усіх відновлювальних джерел енергії, які використовувались у 2016 році, був еквівалентним заміні 24 млн. тонн нафти. 3 2009 року ЄС особливу увагу приділяє сталості як дуже важливому чиннику у цій сфері, усіляко заохочуючи держави до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел. Відповідними директивами для європейських держав встановлені певні критерії у цій царині, які є обов’язковими для всіх її підписантів. Певні зобов’язання взяла на себе і Україна, і вона має їх дотримуватись, збільшуючи частку використання біопалива у сфері транспорту.
«Я працюю у царині біопалива з 2011 року та завжди наголошую на тому, що розробка необхідного для неї законодавства має постійно підсилюватись через його практичну реалізацію, тобто нарощування використання біопалива, насамперед, у транспортній індустрії. Для Україні критично важливим є сфокусуватися на власному виробництві біопалива замість експорту сировини, з обов’язковою умовою дотримання вимог сталого розвитку. Європейський Союз готовий вам допомагати в рамках усіх можливих на цьому шляху програм», – наголосила Рута Балтаузе.
