Про це під час круглого столу «Оновлені вимоги до зерна пшениці», в рамках Міжнародної агропромислової виставки АГРО-2019 розповіли представники Мінагрополітики та НААН.
«Ми намагалися збалансувати і знайти компроміс між необхідністю розподілу зерна на класи при зберіганні пшениці всередині країни і необхідністю формування експортних партій, де надходили пропозиції зробити food та feed — 2 класи і перейти на розподіл за якісними показниками. Тим не менш, 10 червня починає діяти новий стандарт. Чотири класи, дещо спрощена система, введені нові показники», — зазначила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.
Читайте також: Сучасні тренди світового ринку зерна
За словами доктора с/г наук, завідувача лабораторією методів збереження та стандартизації зерна ДУ Інститут зернових культур НААН України Миколи Кирпи, за скорочення кількості класів виходили зі структури заготівлі зерна, яка складалася пофактово. Тобто виділено чотири класи для зерна м’якого, а також залишено п’ять класів для зерна твердого.
У чотирьох класах на зерно пшениці м’якої фактично залишена продовольча група — це перший, другий і третій клас, які використовуються як сировина для хлібопекарської, борошномельної промисловості, для інших виробів. Четвертий клас належить і до продовольчої, і до непродовольчої, то може використовуватися й для експортування. Основна зміна — це скорочення кількості класів», — наголосив науковець.
За його словами, друга важлива зміна — це підвищення показників якості зерна. Зокрема, по натурі, по числу падіння, по вмісту шкідливої домішки, по вмісту фузаріозних зерен.
«Були підвищені вимоги тому, що тут ми виконували вимоги переробної галузі, для якої важливим показником є натура, число падіння. Вміст шкідливих домішок — це ми підняли вимоги тому, що коли ми відправляємо зерно на міжнародні ринки, у них дуже важливою умовою є вміст тієї домішки, яка впливає на продовольчу безпеку», — наголосив Кирпа.
Він додав, що раніше у стандарті, який діяв з 2010 року можна було визначити некласоутворювані показники — це вміст зерен, пошкоджених клопом черепашкою і сила борошна але була прописана ця норма чисто в рекомендаційному плані.
Читайте також: Полтавська селекція запрошує на Міжнародний день поля
«По-перше, у цьому стандарті ми прописали рекомендаційні значення, яким повинен бути вміст зерна пошкоджений клопом черепашкою і яка повинна бути сила борошна», — зазначив він.
Ще одне важливе оновлення — це впровадження нової методики визначення сажкових зерен. Не тільки візуально. До цих під визначення сажкових зерен базувалося на візуальному веденні, Тобто це очі і руки лаборанта. Зараз впроваджується паралельно інший, більш інструментальний метод, а саме, метод мікроскопії.
У новому стандарті також надано посилання на чинні нормативи, правила, стандарти, групи ДСТУ, на стандарти міжнародні групи ISO і на європейські директиви.
За матеріалами kurkul.com
