Попит і пропозиція
Зернові культури є однією із найбільших товарних позицій на світовому ринку агропродовольства, торгівля якими здійснюється багатьма країнами, і зокрема вітчизняними агроекспортерами. Тому це певною мірою закономірно привертає особливу увагу до його стану й аналізу динаміки розвитку, моніторингу тенденцій та трендів. Загальновідомо, що основними зерновими культурами в світі є пшениця, кукурудза і рис, які формують стратегічний продовольчий кошик людства.
Аналіз останнього звіту «Короткого огляду попиту і пропозиції зерна», що періодично публікує для широкого загалу Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) від 7 березня 2019 року, засвідчив, що, за експертними оцінками, світове виробництво зерна торік становило 2609 млн т (включаючи рис в перерахунку на шліфований). Це в цілому на 2,8 млн т менше, ніж у попередньому прогнозі за лютий. Перегляд у бік зменшення практично повністю обумовлений зниженням оцінки виробництва кукурудзи в США і в цілому відображає загальне скорочення світового виробництва зернових у порівнянні з показниками попереднього року. Загальносвітове виробництво рису 2018 року, за прогнозними оцінками, має досягти 515 млн т, що на 1,6% вище, ніж 2017-го, і вийти на історично рекордний рівень (табл. 1–4).
Таблиця 1. Кон’юнктура світового ринку зернових культур
Джерело: FAO
Згідно з зерновими культурами цьогоріч, відповідно до аналізу даних прогнозу FAO, обсяг виробництва у світі сягне близько 757,4 млн т. При цьому річне виробництво на 4% перевищить показники минулого року, але не досягне рекордного рівня 2017-го.
Експертами FAO у березні 2019 року була також переглянута у бік зниження оцінка виробництва зернових торік. У зв’язку з цим прогноз загального споживання зернових культур у світі в 2018–2019 році був знижений до 2652 млн т, значною мірою за рахунок очікуваного скорочення кормового використання основних видів зернових, особливо в США. Однак у цілому світове споживання фуражного зерна в 2018–2019 МР буде на 2% вище за рівень попереднього сезону, а рису і пшениці може збільшитися, відповідно, на 0,9% і 0,5%.
Таблиця 2. Кон’юнктура світового ринку пшениці
Джерело: FAO
Таблиця 3. Кон’юнктура світового ринку зерна кормового використання (зерно кукурудзи, ячменю, сорго, вівса та інших культур)
Джерело: FAO
Обсяги світової торгівлі зерном у 2018–2019 МР сягатимуть близько 413,4 млн т, що на 8,2 млн т менше порівняно з аналогічним періодом 2017–2018. П’ятьма найбільшими експортерами зерна у світі є Австралія, Аргентина, ЄС, Канада і США; основними експортерами пшениці є Аргентина, Австралія, Канада, ЄС, Казахстан, Російська Федерація, Україна та США; основними експортерами рису є В’єтнам, Індія, Пакистан, США та Таїланд.
Таблиця 4. Кон’юнктура світового ринку рису
Джерело: FAO
Структура світової торгівлі зерном характеризується майже рівномірним розподілом її між продукцією кормового використання (зерно кукурудзи, ячменю, сорго, вівса та інших культур) та пшеницею, а також незначною часткою, що припадає на рис (діагр. 1).
Діагр. 1. Прогнозна оцінка структури світової торгівлі зерном (експорт) у 2018–2019 МП (у відсотках до загального обсягу)
Джерело: складено за даними аналізу інформації FAO
Споживання зерна в усьому світі стабільно зростає впродовж останніх років, що є одним із чинників збільшення обсягів його виробництва та торгівлі.
Згідно з аналізом даних міжнародної продовольчої організації ООН FAO і системи інформаційного забезпечення ринків сільськогосподарської продукції AMIS, експорт вітчизняного зерна на світовий ринок буде рекордним у 2018–2019 маркетинговому періоді і досягне близько 48 млн т, що становить, за нашими розрахунками, майже 12% від загальносвітового його показника (табл. 5).
Таблиця 5. Кон’юнктура ринку зерна України і вплив його в глобальній торгівлі
Джерело: FAO-AMIS
Це стало можливим передусім завдяки формуванню високої пропозиції зерна на внутрішньому ринку, що становить майже 75 млн т, внаслідок рекордного його врожаю торік.
Загалом за останні 10 років експорт вітчизняного зерна на світовий агропродовольчий ринок зріс більш ніж удвічі, що є суттєвим трендом його розвитку в контексті глобальної інтеграції сільського господарства після вступу до СОТ у 2008 році.
Впродовж аналізованого періоду щорічний попит на зерно у світі зростав у середньому на 30–50 млн т, що відкриває для вітчизняного аграрного сектору економіки значні перспективи збільшення його виробництва до 100 млн т. Досягти вказаних показників цілком реально за рахунок подальшого пріоритетного розвитку і державної підтримки вітчизняної аграрної науки. Зокрема, розвитку селекції сортів і гібридів зернових культур у напрямі підвищення їх урожайності та посухостійкості, а також удосконалення технології вирощування, оптимізації використання мінеральних добрив та переходу багатьох господарств до інтегрованої системи захисту рослин.
Цінові тренди ринку
Ситуація на світовому ринку зерна загалом характеризується збереженням високої волативності цін і їх мінливості внаслідок зміни економічної кон’юнктури та обумовлена також впливом фактору погодних умов року.
Середнє значення індексу цін FAO на зернові культури становить у лютому цього року 169 пунктів, що лише трохи вище січневого показника і на 8 пунктів (4,7%) вище від аналогічного рівня лютого 2018-го. З основних зернових культур найбільше зросла ціна на кукурудзу, передусім у зв’язку з вищими експортними котируваннями в США, викликаними побоюваннями з приводу затримки її поставок на ринок. Попри те, що на початку місяця застереження щодо формування пропозиції пшениці підтримували ціни, скорочення торговельної активності суттєво позначилося на їх зниженні, і в підсумку спричинило падіння. Індекс цін FAO на рис залишався стабільним, оскільки низький попит стримував відповідне підвищення котирування цін.
Для вітчизняних агроекспортерів цінова кон’юнктура світового ринку на початку січня-лютого 2019 року складалася досить сприятливо (діагр. 2).
Діагр. 2. Середньозважена ціна експорту 1 т основних вітчизняних зернових культур у січні-лютому 2019 р. та за 2018 р. загалом (у доларах США)
Джерело: складено за даними аналізу інформації митної статистики України
Зокрема, за розрахунками максимальний приріст вартості вітчизняного експорту у середньому на 1 т продукції зафіксовано по вівсу ($90,67, або 141,6% до її рівня у 2018 р.), ячменю ($33,47, або 117,7% торік) і пшениці ($240,78, або 113,5% до її рівня минулого року). Саме ці культури, згідно з аналізом даних митної статистики за неповний перший квартал 2019 р., було найбільш вигідно експортувати.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, Інститут сільського
господарства Степу НААН, сільськогосподарський експерт-
дорадник з питань економічних та управління підприємствами
