Суть якого полягає в тому, що бджоли утримуються у дуплах або довбаних колодах, прикріплених до дерев, пише SEEDS.org.
На території заповідника та навколо нього зосереджено майже 1800 бортей, що становить понад 70% усіх бортей на Поліссі.
У традиційному бортництві використовуються колоди завдовжки 1,3-1,4 м та від 50 см в діаметрі. Однак, зараз така деревина дорога, тому вирішили спробувати виготовити борті з дощок. Зараз нова конструкція вуликів проходить випробування.
Читайте також: Українські фермери все частіше займаються розведенням бджіл
Бортники мають чимало професійних секретів, адже аби збудувати з простої колоди борть потрібно прикласти багато зусиль. Важливо, аби бджолам було там комфортно і ніхто не міг забратися в їхній вулик. Разом, з тим бортник повинен мати доступ усередину, щоб прибрати та дістати мед. Є спеціальні пристосування і способи, призначені для того, щоб підняти борть на дерево й закріпити там.
«Поціновувачі цілющого продукту добре розуміються на перевагах меду саме з борті. Можна сказати, що бджоли з вулика працюють на кількість, а дикі з борті — на якість», - наголошується в статті.
За сезон одна родина диких бджіл може принести 5—7 кг меду, тоді як бджоли з вулика — 30—45 кг. Тому ціна на такий мед теж відповідна. Один літр дикого меду коштує від 250 грн.
У селі Селезівці, яке знаходиться неподалік від центральної садиби заповідника, бортництвом займаються багато жителів. У середньому бортник має 20—30 колод, придатних для утримання бджіл, з яких насправді лише 5—15 зайняті бджолиними сім’ями.
Читайте також: На Херсонщині запрацювала «Медова біржа»
Дикі медоносні бджоли збереглися до сьогодні лише завдяки зусиллям бортників, оскільки великі дуплисті дерева, придатні для заселення ними, у наш час, у поліських лісах практично відсутні. Бортьові бджоли є необхідним елементом лісових екосистем, вони відіграють велику роль у житті лісу, запилюючи рослини.
За матеріалами seeds.org.ua
