Інвестори з Німеччини, Гаррі Ремферт і Олександр Кандла, вирішили заснувати в Херсоні торговий майданчик для українських бджолярів - «Медова біржа». Це інтернет-ресурс, який дозволяє встановити прямий зв'язок між бджолярами і експортерами, оптовиками, пише АгроЮг.
«Ідея торгової біржі витає в повітрі вже дуже давно. І років 3-4 тому вже були спроби її створення, коли бджолярі своїми зусиллями намагалися створити якісь сайти, на яких можна було розміщувати оголошення про продаж меду. Але вони були не дуже успішні і не дуже популярні, тому що для того, щоб створити такого роду сайт потрібні значні капіталовкладення, а після маркетингова підтримка: розкрутка сайту, певна команда, яка його б підтримувала, обслуговувала - модератори, адміністратори, менеджери по роботі з клієнтами і т.д. Ми захотіли цю ідею розвинути і запропонувати її всім українським бджолярам», - розповів директор компанії Олександр Фабро.
Читайте також: Аграрний комітет підтримав законопроект щодо захисту бджільництва
За його словами, сучасні тенденції в світі поступово рухаються в бік дигіталізації - це цифрові технології, торгівля і надання послуг через інтернет.
«Фізичної взаємодії між бджолярами не відбувається по всій Україні. А хотілося, щоб це була якась загальна одна платформа», - зазначає Фабро.
На сайті «Медова біржа» пасічники можуть розміщувати оголошення про продаж меду, інвентарю та інших продуктів бджільництва. У свою чергу, оголошення бачать всі, хто зареєстрований на цій платформі: інші бджолярі, оптовики, заготівельники.
Фабро відзначає, що ресурс є інтернет-аукціоном, де можуть відбуватися торги. Також даний сайт допомагає пасічникам формувати гідну і чесну ціну для своєї продукції.
«Зараз ціна на мед формується хаотично - хто кому скільки запропонував. В одному регіоні одна ціна, в іншому регіоні - інша. А оптовики демпінгують цінами. Ця платформа дозволяє врегулювати ціноутворення, вона показує середню ціну - за скільки купують мед і за скільки пропонують. Крім цього, система будує графік по сортам за певний період. Таким чином, всі учасники ринку, і бджолярі, і оптовики, і заготівельники бачать яка реальна ціна, незалежно від того, хто як торгується. І чим більше бджолярів зареєстровані в системі і продають, тим більш точно система показує цю середню ціну», - пояснює директор компанії.
Читайте також: 160 кг меду з бджолосім’ї: з українськими пасічниками поділилися канадським досвідом у бджільництві
Спостерігати за своїм лотом і відстежувати всі дії з ним пасічник може перебуваючи де завгодно. Система відправляє повідомлення про будь-які дії щодо лота.
«Є також перевага для експортерів. Експортер бажає купити партію меду, наприклад 20 тонн, і він повинен обдзвонювати дрібних постачальників або бджолярів. Ця система дозволяє дати йому заявку: який мед потрібен, в якій кількості і в якому регіоні. І система розсилає всім бджолярам з цього регіону дане повідомлення. Тобто, навіть не виставляючи свій мед на продаж, в будь-який період року пасічники можуть отримувати від системи ці сповіщення», - зауважує Фабро.
У майбутньому компанія також хоче розвинути освітню платформу - відео-блоги, презентації щодо того, як правильно вирощувати, утримувати пасіку, качати мед і т.д.
«Ми б хотіли знімати відео не тільки в Україні, а й на європейських пасіках. Щоб це були повноцінні матеріали про те, наприклад, як з нуля зробити промислову пасіку, наприклад, в Словенії чи в Польщі», - ділиться планами директор компанії.
Планується також зробити, щоб українські користувачі платформи бачили оптових заготівельників або оптовиків з Європи. А також, щоб експортер, розміщуючи заявку в системі, міг би комбінувати її з маленьких партій. Таким чином, мінімізується роль заготівельників, які їздять по районам і збирають мед.
«Ми віримо, що за цією платформою майбутнє медової індустрії. Якщо цього не зробити, то як би ми не нарощували обсяги виробництва або якості, якщо немає ефективної ланки між виробництвом і продажем, то не зможе Україна продавати мед. Бо для того, щоб його нарощувати, потрібно його продавати, а щоб продавати, потрібно щоб цей механізм швидко працював», - підсумував Фабро.
За матеріалами agro-yug.com.ua
