Тому, з 1 січня поточного року в Україні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко – сировина коров’яче. Технічні умови», згідно з яким усе молоко – залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин – поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки. Про це розповіла к.е.н. Ольга Козак, провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».
Вона зазначила, що особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.
Від цієї дати надається 2 роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі – корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.
Читайте також: На Рівненщині розвиватимуть переробку молока на мінісироварнях
На думку Козак, дане нововведення стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.
Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% – 1153,5 тис. тонн – молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка – 950,7 тис. тонн, тобто 82,4% – від господарств населення. Отже, понад 1 млн тонн молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.
Зважаючи на вищезазначене, науковці Інституту аграрної економіки прогнозують, що у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.
За словами Козак, особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам. Адже саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.
Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.
Читайте також: У жовтні ціни на молоко продовжили зростання
За прогнозами експертки, кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів’я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів’ям від 500 корів і більше.
Також вона зауважила, що найімовірніше тенденція до скорочення кількості корів у господарствах населення, яка триває уже понад 10 років, може посилитися. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого – надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.
Загалом, наголосила Козак, поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення.
