Про це в ефірі Agro FM розповів голова Громадської спілки «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремеєнко, передає AgroNews.
Натомість серед малих підприємств ситуація з впровадженням HACCP набагато гірша. Їм не потрібен експлуатаційний дозвіл, достатньо надіслати папери декларативним способом. Так вони потрапляють до реєстру Держпродспоживслужби, і їх перевірятимуть планово або позапланово, якщо надходитимуть скарги від споживачів.
«У відділі кулінарії одного черкаського супермаркету продавали млинці з куркою, якими отруїлися 30 людей. Після позапланової перевірки супермаркет оштрафували на 130 тис. грн. Я думаю, що така сума штрафів змусить підприємства більш ретельно контролювати якість своїх товарів», – говорить фахівець.
Читайте також: Що Україна зможе експортувати до Китаю з 2020 року
Владислав Веремеєнко додав, що для впровадження НАССР в першу чергу потрібно познайомитись з вимогами законодавства (основний закон про безпечність харчових продуктів №771 і №590).
«Система НАССР – це аналіз ризиків. За порушення норм виробник може нести не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Є два уніфіковані акти, по яким проходить перевірка: акт про інспектування і про аудит. На перший раз підприємство без системи НАССР штрафувати не будуть, напишуть тільки припис. Ще за одне порушення для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних зарплат (142 тис. грн у 2020 р.), для фізичних осіб – 15 (71 тис. грн). Існує багато супутніх штрафів – мінімальний 25 тис. грн», – зауважив експерт.
Він відмічає також, що на сьогоднішній день половина підприємств працює «в тіні», позапланова перевірка таких юридичних та фізичних осіб визначається штрафами 75 тис. грн та 30 тис. грн відповідно.
