Так вважає Ярослав Навроцький, старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н.
Вчений відзначає, що шляхи для імпорту і експорту частково заблоковані через закриті кордони. А у разі їх функціонування тривалі простої кораблів під час обсервації імпортного продовольства призводять до псування продуктів. Така ж ситуація спостерігається і з авіа- та залізничними перевезеннями.
Навроцького зауважує, що власники фермерських господарств можуть зіткнутися зі труднощами в забезпеченні повного циклу виробництва, що вірогідно призведе до зниження якості продукції і загальної продуктивності підприємств.
Він вважає, що канали і способи реалізації продукції трансформувалися. Внаслідок заборони на діяльність продуктових ринків для дрібних фермерських та приватних господарств багато ринків збуту втрачені.
«Водночас відбудуться кардинальні зміни у вітчизняному попиті на продовольчі товари. Вони будуть спричинені подальшим значним зниженням доходів населення внаслідок втрати роботи, замороження заробітних плат, інфляційних процесів та інших чинників, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів», - розповів експерт.
Читайте також: Карантин!.. Це форс-мажор чи ні?
За його словами, зниження попиту торкнеться груп дорогих товарів та товарів з високою доданою вартістю.
Так, зокрема, йдеться про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшується. Якщо у квітні минулого року середньомісячна ціна яловичини (гуляш) у роздрібній торгівлі становила 135,66 грн за кг, то у січні 2020 року вона підвищилася до 143,96 грн за кг (+6,1%). За чотири місяці цього року гуляш подорожчав ще на 9,2 % – до 157,22 грн за кг. Найбільш перспективним, у даній ситуації, є сектор птахівництва, адже м’ясо курятини поки що найбільш дешеве.
Також можуть постраждати сегменти молочної галузі, що виробляють дорогі сири та інші не дешеві молочні продукти високої якості.
На думку Навроцького, досить неоднорідно буде розвиватися галузь рослинництва. Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання. Так, наприклад, вартість картоплі в супермаркетах зросла з 12,51 грн за кг у січні поточного року – до 15,26 грн за кг (+22 %) у квітні. Але, з огляду на харчові властивості, тривалий термін зберігання та порівняно доступну ціну, попит на картоплю зберігатиметься. Паралельно відбуватиметься зниження попиту на групи товарів нетривалого зберігання: томати, огірки, ягоди та зелень.
Зберігатиметься високий попит на різні види зерна та крупи, що є характерною реакцією українців на кризові ситуації. Якщо з лютого 2019 року до лютого 2020 року середньомісячна ціна гречки у торгівельних мережах зросла на 74,5 % – з 17,30 грн за кг до 30,19 грн за кг, то лише протягом березня-квітня поточного року внаслідок ажіотажного попиту вона зросла на 43,2 % – до 43,22 грн за кг.
Читайте також: Алярм!.. Ідеальний шторм
За словами науковця, також буде спостерігатися підвищення попиту на місцеві продукти з низьким ціновим порогом, особливо після відновлення роботи ринків.
Також знизиться попит на тропічні види фруктів і овочів, горіхи і органічну продукцію, як на занадто дорогі. Ця тенденція буде посилюватися в найближчі кілька місяців. Однак збережеться попит на часник, цибулю, імбир і лимон, як види продуктів, що на думку населення здатні підвищувати імунітет.
Навроцький зауважує, що у поточному році забезпечення населення продуктами харчування знаходитиметься під впливом цілої низки негативних чинників, зокрема, погодні умови, проблеми з постачанням запасних частин до техніки, міндобрив, посівного матеріалу, засобів захисту рослин тощо. Однак високий рівень агрокультури та працьовитість працівників сільського господарства Україна допоможе успішно подолати кризу в агропромисловому комплексі.
