Про це йдеться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні на 8 травня 2020 року Національної академії аграрних наук України.
Зазначається, що дефіцит опадів, низька відносна вологість повітря та недостатні запаси вологи у ґрунті, які спостерігали впродовж березня-квітня, були несприятливими факторами для всіх сільськогосподарських культур і сприяли виникненню на території країни повітряної, а місцями (на півдні та південному сході) й ґрунтової посухи. Однак погодні умови кінця ІІІ декади квітня – І декади травня були сприятливими для росту та розвитку рослин зернових культур, забезпечивши суттєве покращення загального стану посівів за рахунок опадів, які пройшли у цей період.
Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН повідомляє, що зливові дощі, що пройшли у зоні діяльності Інституту, спостерігалися 5-7 травня. Загальна кількість опадів не перевищувала 12 мм. Станом на 28 квітня поточного року запаси продуктивної вологи в орному (0-20 см) шарі ґрунту на переважній частині Харківської області становили 8-20 мм (за середніх багаторічних значеннях 22-30 мм), а у метровому (0-100 см) шарі ґрунту – від 80 до 126 мм (за середніх багаторічних значень – 124-164 мм).
За інформацією ДУ Інститут зернових культур НААН, кількість опадів на Дніпропетровщині минулого місяця у середньому становила 11 мм, або 28 % від норми. Запаси продуктивної вологи в ґрунті на кінець квітня під пшеницею озимою після непарових попередників в орному шарі ґрунту (0-20 см) були недостатні і становили 8-17 мм, у центральних районах під посівами по чорному пару – достатні (25-30 мм), на крайньому сході та півдні області незадовільні – менше 10 мм; у метровому шарі ґрунту (0-100 см) переважно задовільні – 90-100 мм, на півдні області незадовільні – менше 50 мм.
Читайте також: Ключові моменти агротехніки ранніх ярих зернових культур
За даними Інституту зрошуваного землеробства НААН, майже на всій території Херсонської області з 3 по 6 травня пройшли опади у вигляді зливового дощу. Проте кількість їх була різною і коливалася в межах від 6-8 мм у північній та східній частинах області до 18-35 мм у центральних та південних районах. Станом на 5 травня запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою у метровому шарі ґрунту на більшій частині території області коливалися від 23 мм (у центральних, східних та південних районах області) до 56 мм (у західних та північних районах), місцями на зрошуваних землях вологозапаси у метровому шарі перебували на задовільному рівні – 90-100 мм.
Надзвичайно ефективні і вчасні опади випали у Вінницькій та Київській областях – по 17 мм, Львівській області – 20 мм, Сумській області – 25 мм, які істотно виправили вологозапаси ґрунту. Зараз даного запасу продуктивної вологи достатньо для оптимального розвитку рослин ранньої групи і отримання повноцінних сходів пізніх культур.
Також інформується, що за даними аналізу стану посівів озимих зернових культур проведеного 6 травня науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН, рослини пшениці озимої ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (5 вересня – 5 жовтня), які вирощуються по чорному пару та горосі, перебували на завершальному етапі фази виходу в трубку – формування прапорцевого листка. У рослин після таких непарових попередників, як соняшник та кукурудза на зерно, за порівняно ранніх строків сівби відмічалася поява прапорцевого листка, за оптимальних та допустимо пізніх – початок його появи. У рослин ячменю озимого всіх рекомендованих строків сівби теж спостерігалося утворення прапорцевого листка, а в окремих сортів навіть початок фази колосіння.
